Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №369/1407/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1407/26

Провадження № 1-кп/369/1503/26

В И Р О К

іменем України

06.05.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111350000009 від 04.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Путивльського району Сумської області, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 К України

УСТАНОВИВ:

03.01.2026, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував в торговому центрі «Променада-парк», що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна із магазину «Київстар», вчинене шляхом проникнення до приміщення магазину, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що в державі Україна діє воєнний стан, перебуваючи у приміщенні вищевказаного торгового центру, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття ролету проник в середину приміщення магазину «Київстар», який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 , та пройшовши до підсобної кімнати, викрав з коробки, яка знаходилася на полиці у вказаній кімнаті, грошові кошти в сумі 5524 гривні.

Викрадені кошти ОСОБА_4 , сховав до карману джинсів, у які був одягнений та вийшов з приміщення, зачинивши ролет. Після цього, ОСОБА_4 зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, тим самим завдавши фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 5524 гривні.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав показання, які фактично відповідають вищезазначеним обставинам. Пояснив, що 03.01.2026 року зранку він поїхав до торгового центру «Променада-парк». Там, шляхом відкриття ролету проник в середину приміщення магазину «Київстар», де з підсобної кімнати, викрав з коробки, яка знаходилася на полиці, грошові кошти в сумі 5524 гривні. Грошові кошти витратив на продукти харчування та внесення внеску до ломбарду в який раніше здав свій телефон. Пояснив, що раніше працював продавцем-консультантом в цьому магазині «Київстар», тому добре знав як безперешкодно туди потрапити та де зберігаються кошти. У скоєному щиро розраявся.

Суд переконався в тому, що обвинувачений вірно розуміє суть обставин справи. В суду не виникло сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Після роз`яснення порядку та об`єму права на оскарження фактичних обставин справи, вислухавши думку учасників процесу, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та визначити об`єм дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалами справи що стосуються особи обвинуваченого. Інші докази в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувалися.

Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 єщире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який являється особою раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, також враховуючи повне визнання вини у скоєному, щире розкаяння, обставини скоєного кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, суд вважає за можливим призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ст. 75 КК України не пов`язане з позбавленням волі.

Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопорушення, призначаються лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на три роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76, КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2026 року у справі №369/364/26 на наступне майно: пухову куртку темно-синього кольору із вставним капюшоном сірого кольору; джинси темно-синього кольору; грошові кошти – дві купюри номіналом по 100 гривень (серії АЛ6989770; АМ7432435) – скасувати.

Речові докази:

пухову куртку темно-синього кольору із вставним капюшоном сірого кольору, джинси темно-синього кольору – залишити у володінні обвинуваченого ОСОБА_4 ;

грошові кошти в сумі 200 гривень – повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_7