Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: розірвання договору довічного утримання (догляду)
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №274/6350/25
Суддя: Большакова Т. Б.
Справа № 274/6350/25
Провадження № 2/0274/726/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2026 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Пашинський О. М. про розірвання договору довічного утримання,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить:
- розірвати договір довічного утримання, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2017, зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Пашинським О. М. за № 1303, серія НМЕ №404075, відповідно до п.1 якого у власність ОСОБА_2 перейшла квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 36,8 кв. м, житловою площею - 19,2 кв. м;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису 22122795 від 01.09.2017 та припинити за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,8 кв. м, житловою площею - 19,2 кв. м;
- скасувати рішення про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження № 22123646 від 01.09.2017 та припинити таке обтяження;
- поновити за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,8 кв. м, житловою площею - 19,2 кв. м.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона є особою похилого віку, тривалий час проживає сама, часто хворіє, потребує стороннього догляду.
01.09.2017 між нею та відповідачем було укладено договір довічного утримання, зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Пашинським О. М, за № 1303, серія НМЕ №404075, відповідно до п.1 якого у власність ОСОБА_2 перейшла квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 36,8 кв. м, житловою площею - 19,2 кв. м.
Наслідком укладення договору стала державна реєстрація за відповідачкою права власності на вказану квартиру.
Взамін відповідачка зобов`язувалася забезпечувати позивача утриманням та доглядом довічно, а саме: забезпечити харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою та матеріально забезпечувати, зберігши в безкоштовному довічному користуванні вищевказану квартиру.
Однак, на порушення укладеного договору, відповідачка не виконує взятих на себе зобов`язань, а саме: не здійснює догляд за позивачем, не забезпечує харчуванням, одягом та необхідною допомогою. Позивач часто хворіє та погано себе почуває, у зв`язку з чим змушена звертатися за допомогою до сторонніх людей з проханням придбати продукти харчування, медикаменти та інші речі повсякденного вжитку.
На прохання позивача щодо необхідного догляду за нею відповідачка взагалі не реагує, не підіймає слухавку, а останнього разу говорила, що виїхала за кордон.
Внаслідок цього позивач бажає розірвати вищевказаний договір.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були нею усунені 09.10.2025.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, остання не скористалась своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з`являлась, про розгляд справи повідомлена належним чином.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 29.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до десяти днів.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст.745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 749 ЦК України, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення та всі види догляду (піклування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов`язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, спір вирішується відповідно до засад справедливості та розумності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків незалежно від його вини.
У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», до повноважень нотаріуса належить накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 74 цього Закону, нотаріус знімає заборону відчуження житлового будинку, квартири, земельної ділянки або іншого нерухомого майна, зокрема, на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду).
Відповідно до ст. 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для внесення державним реєстратором відповідних записів до Державного реєстру прав, у тому числі щодо припинення чи зняття обтяжень, внесених у зв`язку з посвідченням договору довічного утримання.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 01.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Пашинським О. М. за № 1303, серія НМЕ №404075.
За умовами указаного договору, ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 на умовах договору довічного утримання, належну їй квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,8 кв. м, житловою площею - 19,2 кв. м (п. 1). ОСОБА_2 зобов`язалася повністю утримувати ОСОБА_1 , а саме: забезпечувати її харчуванням, доглядом, одягом, необхідною допомогою (п. 4). Вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду, необхідної допомоги) визначена сторонами в розмірі мінімальної заробітної плати (пункт 5 договору). Договір може бути припинений за рішенням суду у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, або за згодою сторін. Відчужувач набуває право власності на майно, яке було нею передане, і має право вимагати його повернення (п.6).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначив, що з 2019 року він проживає по сусідству з ОСОБА_4 . ОСОБА_5 він не бачив. ОСОБА_6 казала, що ОСОБА_7 зараз в Росії, тому їй постійно допомагають сусіди, зокрема він з ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначила, що позивачку знає давно. Клімову колись бачила, знає, що, вона невістка позивачки та проживає десь в Росії. Син ОСОБА_4 помер. Іськовій постійно, вже років 5, допомагають сусіди, купують їй продукти.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначила, що позивачка є її рідною тіткою та внаслідок похилого віку потребує допомоги. З тіткою бачиться не часто, їй відомо про те, що тітка уклала договір з невісткою, однак остання поїхала до Росії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, будучи набувачем за договором довічного утримання, своїх обов`язків належним чином не виконувала - матеріальне забезпечення позивачу не надавала, догляду не здійснювала, участі у забезпеченні її життєвих потреб не приймала, чим порушила умови укладеного договору.
Відповідно до приписів ст. ст. 744, 749, 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків незалежно від його вини. Наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують саме такі обставини.
Суд бере до уваги, що відповідач не подала доказів, які б свідчили про належне виконання нею договірних обов`язків, не надала доказів перерахування коштів, надання матеріальної чи іншої допомоги, не спростувала доводів позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо ухилилася від виконання покладених на неї умовами договору довічного утримання обов`язків, не забезпечила позивачу надання матеріальної допомоги, догляду та утримання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору довічного утримання позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису 22122795 від 01.09.2017, припинення за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , поновлення за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що договір довічного утримання зареєстрований 01.09.2017 у цьому реєстрі, а тому відповідно до ст. 182 ЦК України ОСОБА_2 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Також 01.09.2017 приватним нотаріусом Пашинським О.М зареєстровано обтяження: заборона на нерухоме майно, зазначене у договорі довічного утримання – квартиру АДРЕСА_1 , за № 1303.
Відповідно до ч.1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Таким чином, правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Таким чином, розірвання судом договору довічного утримання, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав власності за відповідачем, призводить до припинення її речових прав та повернення відповідного права власності позивача на квартиру, яке існувало у неї до відповідної державної реєстрації та на внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно на підставі судового рішення.
Це повністю відновлює становище та право позивача, яке існувало у нього до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту позивача за вимогою про розірвання договору довічного утримання є його розірвання і не потребує скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, припинення за ОСОБА_2 права власності на квартиру та поновлення за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, а тому відмовляє у задоволенні цих вимог.
Крім того, за наслідком задоволення позову необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження № 22123646 від 01.09.2017 та припинити таке обтяження на квартиру АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Пашинський О.М. про розірвання договору довічного утримання – задовольнити частково.
Розірвати договір довічного утримання, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2017, зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Пашинським О. М. за № 1303, серія НМЕ №404075.
Скасувати рішення про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження № 22123646 від 01.09.2017 та припинити таке обтяження.
В решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Пашинський Олег Миколайович, адреса: 13301, Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Володимирська, буд. 1 а.
Повний текст рішення виготовлено 06.05.2026.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua