Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №211/932/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/932/26

Провадження № 3/211/766/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 травня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ст.173 КУпАП,-

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 року серія ВАВ №955060, 20.01.2026 о 08год. 30хв. за адресою АДРЕСА_2 стався конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході якого ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 в громадському місці, чим порушила громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала свою провину за ст.173 КУпАП, оскільки конфлікт почав ОСОБА_3 .

Захисник Лисенко О.А. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки ініціатором конфлікту був ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , адвоката Лисенко О.А., дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме – громадське місце.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить у собі відомості про те, що вона порушила громадський порядок та спокій громадян, однак не містить відомостей про негативні наслідки, які настали внаслідок таких дій у виді порушення громадського порядку та спокою громадян, що є обов`язковою ознакою та складовою частиною інкримінованого правопорушення та було б підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

В даному протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст.173 КУпАП, як обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, відсутні відомості про свідків.

Окрім цього, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, а на підтвердження вини лише наявний рапорт працівника поліції та пояснення ОСОБА_2 , в якому той зазначив, що 20.01.2026 близько 08год. 30хвил. у нього стався конфлікт з ОСОБА_4 , в ході якого вимагала від нього йти геть, супроводжуючи це нецензурною лайкою. В матеріалах справи відсутні будь-які показання свідків, відеозаписи, тощо.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що у фабулі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення не зазначена суть адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 268, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП узв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. О. Юзефович