Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №161/5171/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5171/26

Провадження № 1-кп/161/889/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 22025030000000097 від 20.08.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він, будучи громадянином України, у період з березня по серпень 2025 року, перебуваючи на території Республіки Польща, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, а також метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, надав представнику іноземної держави - невстановленому співробітнику спецслужби російської федерації, згоду надати допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, тобто умисно вчинити державну зраду.

Так, у невстановлений органом досудового розслідування період часу, але не пізніше 23 березня 2025 року, в умовах ведення бойових дій рф на території України, ОСОБА_8 був завербований, тобто, залучений до агентурних відносин з метою надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України, представником спецслужби іноземної держави - невстановленим співробітником ФСБ рф, від якого в подальшому отримував завдання здійснювати збір і передачу інформації, використовуючи попередньо обумовлені способи зв`язку, щодо місць розташування промислових та військових об`єктів на території Республіки Польща, які в тому числі працюють в інтересах забезпечення обороноздатності України в умовах здійснення відсічі збройній агресії рф.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04 серпня 2025 року, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Бидгощ Республіки Польща, поблизу хімічного заводу «НІТРОХЕМ» (NITRO-CHEM S.A.), який розташований за адресою: Республіка Польща, м. Бидгощ, вул. Теодора Вульфа, 18, та є одним із найбільших виробників вибухових речовин у світі, а також виготовляє та постачання продукцію для потреб Збройних сил України, яка безпосередньо використовуються у відсічі збройної агресії російської федерації, діючи відповідно до завдання, отриманого від невстановленого представника ФСБ рф, з яким у ОСОБА_8 встановлені агентурні відносини, з використанням автомобільного відео реєстратора, здійснив відео фіксацію території довкола зазначеного заводу. В подальшому, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S10e», IMEI НОМЕР_1 , здійснив вхід до аккаунту в меседжері «Телеграм», зареєстрований на номер телефону НОМЕР_2 , та відправив вказаний відеозапис користувачу аккаунту «Телеграм» під ніком « ОСОБА_9 » (TG id ОСОБА_10 ), який належить невстановленому співробітнику ФСБ рф.

Він же, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04 серпня 2025 року, перебуваючи у м. Бяле Блота Республіки Польща поблизу Бидгощського електромеханічного заводу «БЕЛМА» (BELMA S.A.), який розташований за адресою: Республіка Польща, м. Бяле Блота, вул. Лоховська, 69, здійснює виробництво озброєння у вигляді систем мінування, мін, а також компонентів у вигляді детонаторів та тактичних боєголовок до БпЛА та продукцію якого використовує Польська зброярська група (PZG), яка виготовляє та постачає в Україну військову техніку, яка використовується у відсічі збройної агресії російської федерації, діючи відповідно до завдання, отриманого від невстановленого представника ФСБ рф з яким у ОСОБА_8 встановлені агентурні відносини, з використанням автомобільного відео реєстратора, здійснив відео фіксацію території довкола зазначеного заводу. В подальшому, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S10e», IMEI НОМЕР_1 , здійснив вхід до аккаунту в меседжері «Телеграм», зареєстрований на номер телефону НОМЕР_2 , та відправив вказаний відеозапис користувачу аккаунту «Телеграм» під ніком « ОСОБА_9 » (TG id ОСОБА_10 ), який належить невстановленому співробітнику ФСБ рф.

Він же, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04 серпня 2025 року, перебуваючи у м. Бидгощ Республіки Польща поблизу Центру передового досвіду поліції НАТО (NATO Military Police Centre of Excellence), де з 2025 року також знаходиться спільний центр аналізу, підготовки та освіти НАТО-Україна (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre), який створений з метою навчання українських військових та обміну досвідом, діючи відповідно до завдання, отриманого від невстановленого представника ФСБ рф з яким у ОСОБА_8 встановлені агентурні відносини, з використанням автомобільного відео реєстратора, здійснив відео фіксацію території довкола зазначеного об`єкту. В подальшому, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S10e», IMEI НОМЕР_1 , здійснив вхід до аккаунту в меседжері «Телеграм», зареєстрований на номер телефону НОМЕР_2 , та відправив вказаний відеозапис користувачу аккаунту «Телеграм» під ніком « ОСОБА_9 » (TG id ОСОБА_10 ), який належить невстановленому співробітнику ФСБ рф.

Він же, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04 серпня 2025 року, перебуваючи у м. Торунь Республіки Польща поблизу Центру навчання ракетних військ та артилерії, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований полігон, який використовується для навчання союзних військ НАТО та України, діючи відповідно до завдання, отриманого від невстановленого представника ФСБ рф, з яким у ОСОБА_8 встановлені агентурні відносини, з використанням автомобільного відео реєстратора, здійснив відео фіксацію території довкола зазначеного об`єкту. В подальшому, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S10e», IMEI НОМЕР_1 , здійснив вхід до аккаунту в меседжері «Телеграм», зареєстрований на номер телефону НОМЕР_2 , та відправив вказаний відеозапис користувачу аккаунту «Телеграм» під ніком « ОСОБА_9 » (TG id ОСОБА_10 ), який належить невстановленому співробітнику ФСБ рф.

Отже, ОСОБА_8 своїми протиправними діями надав іноземній державі - російській федерації та її представнику допомогу у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі та її представнику допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину визнав повністю та погодився з кваліфікацією та обставинами вчинення кримінального правопорушення. В обвинувальному акті вірно викладені обставини скоєного. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Мотиви, з яких виходила колегія суддів, при призначенні покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Так, відповідно до диспозиції ст. 111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Водночас надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.

Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Слід зазначити, що ч. 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану.

Колегія суддів звертає увагу на те, що «державна зрада» має три форми: 1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

З 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який діє по теперішній час, а тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, буде інкримінуватися з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки.

Вчинення будь-яких діянь, передбачених ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.

Також слід зазначити, що державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.

Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, настає за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Суб`єктивна сторона державної зради характеризується виною у виді прямого умислу.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо особи обвинуваченого, колегія суддів вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_8 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ст. 111 ч.2 КК України, як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі та її представнику допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно витягу вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 20.08.2025 за № 22025030000000097 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 348 від 14.11.2025 року страждає на психічний розлад у формі інфантильного розладу особистості в стані нестійкої компенсації; може усвідомлювати свої дії і керувати ними, на час вчинення інкримінованих йому протиправних дій також страждав на інфантильний розлад особистості в стані нестійкої компенсації; під час вчинення інкримінованих йому протиправних дій міг усвідомлювати свої дії і керувати ними; експертизою не отримано даних про наявність у нього алкогольної чи наркотичної залежності; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; відповідно до характеристики з ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 02.03.2026 року вбачається, що за період перебування в даній установі ОСОБА_8 характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не заохочувався, по відношенню до інших утримуваних не конфліктний, соціально-корисні зв`язки з рідними підтримує; в установах міста на обліку не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, колегія суддів визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, колегією суддів не встановлено.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 колегія суддів виходить із вимог ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно яких суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного (вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо), та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, злочин вчинено проти основ національної безпеки України, а саме: державна зрада.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 про призначення судом більш м`якого покарання.

Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: "Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України".

Відповідно до вимог ст.69 КК України і роз`яснень п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При цьому, у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і впливають на пом`якшення покарання.

Так, згідно з положеннями ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Отже, призначаючи ОСОБА_8 покарання, колегія суддів керується приписами ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів враховує щире каяття та активне сприяння ОСОБА_8 розкриттю злочину, його стан здоров`я, те, що останній має на утриманні двох малолітніх дітей, матір з інвалідністю третьої групи, тому з врахуванням наведених обставин, вважає за можливе призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.111 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, стан його здоров`я, колегія суддів, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_8 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.

Так, згідно з положеннями ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Отже, призначаючи ОСОБА_8 покарання, колегія суддів керується приписами ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи що згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, є особливо тяжким, з урахуванням особи винного, а саме: щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, мати з інвалідністю третьої групи, враховуючи стан його здоров`я, колегія суддів вважає за можливе застосувати положення ст.69 КК України та за ч. 2 ст. 111 КК України призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, що йому потрібно призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Інші питання, які вирішуються колегією суддів при ухваленні вироку.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію (в дохід держави) до речових доказів, а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy S10e, IMEI НОМЕР_1 , з сім-карткою опера мобільного зв`язку з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки realme 14 Pro 5G ІМЕІ1 НОМЕР_3 IMEI2 НОМЕР_4 з сім-картками оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , що перебувають в камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду 15 вересня 2025 року.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання з урахуванням вимог ст. 69 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить останньому на праві приватної власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 13 вересня 2025 року, тобто з моменту взяття під варту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду 15 вересня 2025 року.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію (в дохід держави) до речових доказів, а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy S10e, IMEI НОМЕР_1 , з сім-карткою опера мобільного зв`язку з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки realme 14 Pro 5G ІМЕІ1 НОМЕР_3 IMEI2 НОМЕР_4 з сім-картками оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , що перебувають в камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області.

Речові докази: документ з назвою Protokol zatrzymania osoby ОСОБА_8 на 2 арк.; PROTOKOL KONTROLI LEGALNOSCI POBYTU CUDZOZIEMCOW NA TERYTORIUM RZECZYPOSPOLITEJ POLSKIEJ на 1 арк.; решение Министра Внутренних дел и Администрации на 3 арк.; разьяснение задержаному иностранцу его прав на 1 арк.; разьяснение правил и порядка осуществления контроля за законностью пребывания иностранных граждан на територии Республики Польша на 1 арк.; Kwit depozytowy nr 292/919/k-dop/2025 на 1 арк.; ZAWIADOMIENIE O WSZCZECIU POSTEPOWANIA ADMINISTRACYJNEGO на 2 арк.; клаузула інформаційна для осіб, щодо яких визначається розмір витрат, пов`язаних з виконанням рішення про накладення на іноземця обов`язку повернення на 1 арк., - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3