Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №161/4061/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4061/26

Провадження № 2/161/3461/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 травня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Гринь О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ Капітал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 21.04.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-A03/080/2008 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 18 270 доларів США із плаваючою відсотковою ставкою 5,99 % + FIDR з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Дата остаточного повернення кредиту – 20.04.2023.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1. Додаткового договору № 3 від 28.08.2015 до кредитного договору № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 в порядку передбаченому цим додатковим договором банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті кредиту визначених цим додатковим договором, а позичальник приймає кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому додатковому договорі та кредитному договорі. Сторони домовилися викласти терміни «Розмір Кредиту», «Валюта Кредиту», «Цільове використання кредиту» в наступній редакції: «Розмір кредиту. Валюта Кредиту. Кредит-1 – 268 272,00 грн.; кредит-2 – 29808,00 грн. Цільове використання кредиту. Зміна валюти боргових зобов`язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором».

Відповідно до меморіального ордеру № ARC20007 від 28.08.2015 грошові кошти у розмірі 268 272,00 грн. були перераховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Відповідно до меморіального ордеру № ARC6000В від 28.08.2015 грошові кошти у розмірі 29808,00 грн. були перераховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

17.05.2017 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 5 до кредитного договору № ML–А03/080/2008 від 21.04.2018 за умовами якого сторони погодили зокрема, що банк має право вимагати дострокового погашення боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або третіми особами своїх боргових зобов`язань та/ чи інших умов кредитного договору, договорів забезпечення та/чи будь-яких інших умов правочинів, як таких, що існують на момент укладення цього додаткового договору, так і таких, що можуть бути укладені між банком та позичальником чи між банком та третіми особами в майбутньому.

В забезпечення повного та своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 було укладено 21.04.2008 між банком та ОСОБА_2 договір поруки № SR-А03/080/2008 (надалі – «Договір поруки»).

24.09.2025 між АТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ПАТ «ОТП БАНК», яке в свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно зі вказаним договором АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 та договором поруки, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 № SRA03/080/2008 від 21.04.2008

Відповідно до вимог п. 1.1. розділу 1 договору про відступлення права вимоги від 24.09.2025 первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне первісному кредиторові за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 в розмірі 175 225,45 грн., яка складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 130 229,22 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 44 996,23 грн.

07.10.2025 АТ «ОТП Банк» направило ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора № 0610/7 від 06.10.2025, яким повідомило про відступлення прав вимоги за договорами ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» та реквізити для сплати заборгованості на рахунок нового кредитора.

12.11.2025 ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» направив позичальнику вимогу про погашення заборгованості в повному розмірі за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008 та поручителю, ОСОБА_2 направлено вимогу про погашення заборгованості в повному розмірі згідно договору поруки, який є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008.

Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008 становить 175 225,45 грн., яка складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 130 229,22 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 44 996,23 грн.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 175 225,45 грн. та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою судді від 04.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачі у встановлений строк відзив на позов не подали.

Як визначено у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачі не подали відзиву на позов, враховуючи, що представник позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

21.04.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-A03/080/2008 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 18 270 доларів США із плаваючою відсотковою ставкою 5,99 % + FIDR з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Дата остаточного повернення кредиту – 20.04.2023.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1. Додаткового договору № 3 від 28.08.2015 до кредитного договору № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 в порядку передбаченому цим додатковим договором банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті кредиту визначених цим додатковим договором, а позичальник приймає кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому додатковому договорі та кредитному договорі. Сторони домовилися викласти терміни «Розмір Кредиту», «Валюта Кредиту», «Цільове використання кредиту» в наступній редакції: «Розмір кредиту. Валюта Кредиту. Кредит-1 – 268 272,00 грн.; кредит-2 – 29808,00 грн. Цільове використання кредиту. Зміна валюти боргових зобов`язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором».

Відповідно до меморіального ордеру № ARC20007 від 28.08.2015 грошові кошти у розмірі 268 272,00 грн. були перераховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Відповідно до меморіального ордеру № ARC6000В від 28.08.2015 грошові кошти у розмірі 29808,00 грн. були перераховані на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

17.05.2017 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 5 до кредитного договору № ML–А03/080/2008 від 21.04.2018 за умовами якого сторони погодили зокрема, що банк має право вимагати дострокового погашення боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або третіми особами своїх боргових зобов`язань та/ чи інших умов кредитного договору, договорів забезпечення та/чи будь-яких інших умов правочинів, як таких, що існують на момент укладення цього додаткового договору, так і таких, що можуть бути укладені між банком та позичальником чи між банком та третіми особами в майбутньому.

В забезпечення повного та своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 було укладено 21.04.2008 між банком та ОСОБА_2 договір поруки № SR-А03/080/2008.

24.09.2025 між АТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ПАТ «ОТП БАНК», яке в свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно зі вказаним договором АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 та договором поруки, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 № SRA03/080/2008 від 21.04.2008

Відповідно до вимог п. 1.1. розділу 1 договору про відступлення права вимоги від 24.09.2025 первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне первісному кредиторові за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 в розмірі 175 225,45 грн., яка складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 130 229,22 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 44 996,23 грн.

07.10.2025 АТ «ОТП Банк» направило ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора № 0610/7 від 06.10.2025, яким повідомило про відступлення прав вимоги за договорами ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» та реквізити для сплати заборгованості на рахунок нового кредитора.

12.11.2025 ТОВ «ЕСКРОУ Капітал» направив позичальнику вимогу про погашення заборгованості в повному розмірі за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008 та поручителю, ОСОБА_2 направлено вимогу про погашення заборгованості в повному розмірі згідно договору поруки, який є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору на спеціальних умовах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак відповідач ОСОБА_1 даного обов`язку не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Ч. 2 ст. 615 ЦК України передбачена одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано меморіальні ордери про отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості, виписку по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 , в яких відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником та наявність заборгованості.

А тому надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем ОСОБА_1 не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком у сумі 175 225,45 грн., яка складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 130 229,22 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 44 996,23 грн.

Суд звертає увагу, що кредитор звертався до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008, однак останній кредит та відсотки за його користування не сплатив.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 27.03.2019 в справі №521/21255/13-ц зазначено, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Окрім цього, в судовому засіданні також встановлено, що даний кредит забезпечується договорами поруки № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Суд звертає увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки.

Верховний Суд України у Постанові від 17.09.2014 в справі № 6-6цс14 вказав на те, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки. Право кредитора й обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються. А тому кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації його права, зокрема, і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Навіть якщо в межах строку поруки була пред`явлена претензія, і поручитель не виконав вказані у ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право припинилося.

Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 в справі № 200/15135/14-ц, оскільки кредитним договором передбачено сплату періодичних платежів, а за договором поруки поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 17.09.2014 в справі № 6-53цс14, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України.

Судом встановлено, що в забезпечення повного та своєчасного виконання зобов`язань за Кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21.04.2008 було укладено 21.04.2008 між банком та ОСОБА_2 договір поруки № SR-А03/080/2008, відповідно до яких поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Дію договору визначено до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з наведеним позивач звертався до ОСОБА_2 з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008, однак остання своїх зобов`язань, передбачених договором, не виконала, тому позивач звернувся з позовом до суду в межах визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України строку.

Отже, враховуючи наведене, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачі, які є солідарними боржниками, в порушення вимог договору кредиту та договору поруки не виконали взятих на себе зобов`язань, позаяк ними не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів у рахунок виконання боргових зобов`язань в цілому щодо погашення нарахованої станом на 20.02.2026 заборгованості за кредитним договором № ML–А03/080/2008 від 21.04.2008.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути в рівних частинах з кожного з відповідачів на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 553-554, 559, 610-611, 615, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ Капітал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ Капітал» заборгованість за кредитним договором № ML-A03/080/2008 від 21 квітня 2008 року в розмірі 175 225 (сто сімдесят п`ять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ Капітал» витрат понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень по 1 664 (одній тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ Капітал» (адреса: вул. Кучера Василя, 3, офіс 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42136722).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено та підписано 05 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь