Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №486/422/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/422/26

Провадження № 2/486/942/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 2019 по 2025 рік вона та відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім?єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, USC/OZ/I AG 6858085, виданого відділом записів актів цивільного стану Бохня. Із відповідачем вони проживають окремо, дитина перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає, не несе витрат на лікування, оздоровлення та розвиток здібностей дитини, хоча має можливість її надавати, оскільки є працездатною та здоровою особою. Непрацездатних батьків та інших дітей на його утриманні не має. Позивач перебуває у відпустці по догляду за донькою до досягнення нею трьох років та не має можливості працювати. Тому вимушена звернутися з позовом про стягнення аліментів на дитину та дружину до досягнення дитиною трьох років. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, судом належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, про причини неявки суду не повідомив. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повною копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого відділом записів актів цивільного стану Бохня 16.01.2025, позначення акту: 1201011/00/AU/2025/139865, та перекладеного з польської мови на українську мову /а.с. 8-10/.

Згідно з копією акту про фактичне місце проживання, виданого ОСББ «Щасливий, Дім»09.03.2026 року, малолітня донька проживає разом з матір`ю, що підтверджується /а.с. 17/.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, на утриманні інших осіб не має, матеріальне становище та стан здоров`я дозволяють йому сплачувати аліменти на дитину.

Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 1 та 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так само і положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, суд повинен врахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини, дослідивши матеріали справи, суд враховує передбачений законом мінімум на дитину відповідного віку і ту обставину, що обов`язок утримання дитини покладається в рівній мірі на обох батьків, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 4 ст. 84 СК України встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та не залежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.06.2018 року у справі № 750/9224/16-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Право визначення способу стягнення аліментів належить стягувачу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07.12.2006 року).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших дітей та дружини на утриманні не має, а позивач у зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, немає змоги працювати і утримувати себе.

При цьому, суд враховує матеріальний стан, стан здоров`я відповідача, наявність інших осіб на утриманні, так як при визначенні розміру аліментів береться до уваги можливість надання такої допомоги чоловіком, а також те, що стягнення з відповідача аліментів на дружину по даній справі буде носити обмежений у часі період та є обов`язком чоловіка по допомозі дружині, яка перебуває у відпустці по догляду за спільною дитиною, яка не досягла трирічного віку.

Виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів до досягнення дитиною трирічного віку. Доказів про те, що відповідач отримує дохід, з якого може сплачувати аліменти у більшому розмірі матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 26.02.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 26.02.2026 та до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук