Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №748/617/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 748/617/26

Провадження 2/732/406/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №2299.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 13 жовтня 2007 року сторони зареєстрували шлюб. Відносини між позивачкою та відповідачем не склалися, у них відсутні спільні інтереси та наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Будь-які спроби налагодження відносин – марні, оскільки наявність різних поглядів на життя є перепоною для відновлення сімейних відносин. Крім цього, відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, систематично вчиняє стосовно позивачки домашнє насильство. Через зазначені обставини подальше спільне життя і збереження сім`ї неможливе, а тому позивачка просить розірвати шлюб. Також у позовній заяві позивачка зазначила, що бажає змінити прізвище на дівоче – « ОСОБА_3 ».

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Хоменко Л. В. від 04 березня 2026 року справа передана за підсудністю до Городнянського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 20 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

29.04.2026 та 04.05.2026 від позивачки ОСОБА_1 надійшли до суду письмові заяви з проханням розглянути справу без її участі; позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, щодо заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 37-38, 40-41).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції адресату (а. с. 39).

До початку судового засідання від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій відповідач позовні вимоги не визнає, просить надати строк для примирення з позивачкою 3-4 місяці, оскільки вважає, що шлюб можна зберегти, тим паче у них з позивачкою спільна дитина. Судовий розгляд просить провести без його участі.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Клопотання позивачки та відповідача про розгляд справи без їх участі судом задоволені.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, суд дійшов такого висновку.

З дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 13 жовтня 2007 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції зроблений відповідний актовий запис № 2299. Після укладення шлюбу прізвища подружжя: чоловіка – « ОСОБА_5 », дружини – « ОСОБА_5 » (а. с. 5).

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до приписів ст. 37 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб є правозгідним. Згідно із ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

У ст. 110 СК України закріплено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 112 СК України визначено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення сторін задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов`язком.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і їх відновлювати позивачка не має наміру, наполягає на розлученні.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24 вказував, що суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду (постанова Верховного Суду від 25.03.2026 у справі №444/4951/24).

Таким чином, суд не може примушувати до збереження шлюбу, якщо хтось один із подружжя не бажає його продовжувати, і, зважаючи на те, що у цій справі воля позивачки на розірвання шлюбу виражена чітко і недвозначно, у поданих заявах неодноразово наполягає на розірванні шлюбу та вказує про вчинення систематичного домашнього насильства з боку відповідача, а тому подальше збереження шлюбу було б невиправданим і не відповідало б інтересам жодної зі сторін, і це має істотне значення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачкою у позовній заяві заявлене клопотання про зміну її прізвища на дошлюбне « ОСОБА_3 », то суд приходить до висновку про задоволення клопотання та про зміну прізвища позивачки на дошлюбне – « ОСОБА_3 ».

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 1331,20 грн, яка сплачена позивачкою, підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 37, 55, 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, статями 206, 211, 223, 247, 265, 268, 272, 280-284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрований 13 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №2299.

Після розірвання шлюбу повернути позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складене і підписане 06.05.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Бойко