Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №583/1339/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1339/26

3/583/580/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника Собини П.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установила:

Щодо ОСОБА_1 ДОП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області було складено протокол серії ВАД №777887 від 12.03.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 12.03.2026 о 07.10 год. в м. Охтирка по вул. Шевченка, 3, на законну вимогу працівника поліції, а саме начальника САП Охтирського РВП капітана поліції ОСОБА_2 залишатися на місці правопорушення, хотів ухилитися шляхом втечі, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Собина П.М. в судовому засіданні просили закрити провадження у справі за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, зазначивши про відсутність підстав для складення відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, вважали вимогу поліцейського незаконною, а фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення такими, що не відповідають дійсності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доходжу такого висновку.

Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі саме законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 року за №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» від 26.06.1992 року за №8 злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано: - протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №777887 від 12.03.2026; - письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що 12.03.2026 під час перевірки ОСОБА_1 працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як порушник Правил військового обліку, оскільки не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останньому були роз`яснені права та повідомлено про затримання для складання протоколу за ст. 210-1 КУпАП, після чого ОСОБА_1 намагався втекти, вимогу працівника поліції залишатися на місці та чекати юриста ТЦК та СП не виконував, намагався втекти у невідомому напрямку; - копія протоколу про адміністративне затримання АП318 №028723 від 12.03.2026 про затримання ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; - копія протоколу про адміністративне правопорушення №131/2026 від 12.03.2026, складеного на ОСОБА_1 за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; - копія довідки від 12.03.2026 №1261 про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, відповідно до якої ОСОБА_1 об 11.04 год. 12.03.2026 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв`язку з порушенням військового обліку з 07.01.2026 по 06.01.2027; рапорт начальника САП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6 від 13.03.2026; диск з відеозаписом.

Стороною захисту надані: - довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.08.2010 №450, відповідно до якої рядовий ОСОБА_1 знятий з військового обліку за віком; копія рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.04.2026 по справі №583/1599/26, яке на час розгляду адміністративного матеріалу не набрало законної сили, яким скасовано постанову №R427567 від 16.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Разом з цим, матеріали справи не містять звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України про доставку ОСОБА_1 до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України.

Отже, фактично за відсутності звернення вищевказаних органів про доставку особи, вимога працівників поліції залишатися на місці до приїзду працівників ТЦК та СП не може вважатись «законною вимогою», а її невиконання не може вважатись злісною непокорою працівникам поліції.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Таким чином, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського, такі докази не додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Положеннями п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, наявні підстави для закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 23, 124, 245, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко