Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №712/15471/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/898/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/15471/25 Категорія: 305030000 Троян Т.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2026 року у справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року Черкаська міська радазвернулася до суду із вказаним позовом, обгрунтоввуючи свої вимоги тим, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 0,9456 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки з ДРРП №442155931 від 04.09.2025 відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2017, номер 1334, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., набув право власності на частину нежитлових приміщень торгового центру, а саме приміщення торгової секції третього підземного поверху №67, A-2, 1пд, 2 пд, 3пд, площею 90,5 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

16.08.2023 року на підставі договору договору купівлі-продажу приміщення торговельного центру, номер 1283, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., відповідач відчужив вищевказане нерухоме майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 17.01.2024 №HB-0000094182024, вбачається, що земельна ділянка площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002, зареєстрована 04.02.2014.

3 моменту набуття права власності на вищевказане нерухоме майно та до моменту його відчуження, ОСОБА_2 не оформив правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під вказаним нерухомим майном відповідно до його частки у праві власності.

Відповідно до відомостей, які містяться у довідці КП "ЧООБТІ" від 29.05.2024 №343, загальна площа всіх приміщень торгового центру літ. А-2, 1 пд, 2 пд, 3 пд становить 24652,6 кв.м.

Згідно з інформаційною довідкою з ДРРП №411510059 від 05.02.2025 за адресою АДРЕСА_1 також розміщено приміщення торгового центру літ. А'-2 площею 2546,7 кв.м.

3 огляду на вищезазначене, загальна площа нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 27 199,3 кв.м. (24652,6+2546,7).

Згідно з розрахунком частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 для відповідача ОСОБА_2 , частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача (90,5 кв.м.) – 31 кв.м.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 13.01.2025 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік вбачається, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 рр. була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021 рік становить для земель несільськогосподарського призначення- 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2024 рік -1.12.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 9456,0 кв.м. у 2021 році становила 6 507 713.76 грн. При цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 688,21 грн, а розмір НГО у 2021 році відповідно до площі для нарахування плати 31 кв.м. становить 21 334,51 грн. (688,21*31).

З урахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка за 2017-2020 роки, відповідно до площі для нарахування плати у ці роки (31 кв.м.), становить також 21 334,51 грн., за 2022 рік - 23 467,96 грн (21 334,51*1,1), а за 2023 рік - 26 988,16 грн (23 467,96*1,15).

Згідно з витягом з ДЗК земельна ділянка загальною площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002, зареєстрована з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що на час внесення відомостей відповідало КВЦПЗ - 03.15.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 9 Положення наявна таблиця, з пункту 4 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положень наявна таблиця, з пункту 7 яких вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки.

Згідно з розрахунком, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 20.06.2017 (набуття права власності) по 15.08.2023 (дата відчуження), розмір заборгованості відповідача становить 11 645,07 грн.

За таких обставин, у зв?язку з фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти за таке фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 11 645,07 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримувані кошти у розмірі 11 645,07 гривень та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Рішення суду мотивовано тим, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів, поданий позивачем, є доказом у справі та відображає визначення розміру майнових вимог власника земельної ділянки. Зазначений розрахунок не є владним рішенням або актом індивідуальної дії, не породжує самостійних правових наслідків для відповідача та підлягає оцінці судом разом з іншими доказами відповідно до статті 89 ЦПК України.

Черкаська міська рада є власником спірної земельної ділянки та належним позивачем у справі. Виконавчі органи міської ради, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснюють управління майном територіальної громади та забезпечують реалізацію повноважень у сфері земельних відносин, у тому числі готують матеріали для захисту майнових прав громади.

Таким чином, суд взяв до уваги та погодився з розрахунком заборгованості за користування земельною ділянкою, виготовленим Департаменту архітектури Черкаської міської ради, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню плата за користування спірною земельною ділянкою, площею 31,00 кв.м за період з 20 червня 2017 року по 15 серпня 2023 року, виходячи з розрахунку її нормативної грошової оцінки та мінімального розміру орендної плати, яка складає 11 645,07 гривень.

Щодо строку позовної давності, то судом зазначено, що в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України його продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 13.11.2024 (справа №383/1645/23, провадження №61-12645св24).

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог у цій справі станом на день звернення позивача до суду (листопад 2025 року) не сплила, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12.03.2020 та продовжувався до 30.06.2023. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 – адвокат Кожина Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин справи, із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, стягнувши безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою фактично створив новий вид обов`язкового платежу.

Вказує, що у матеріалах справи відсутнє податкове повідомлення-рішення, що свідчить про відсутність належно визначеного податкового зобов`язання. Крім того, позивачем не надано нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за роки з 2017 по 2020 роки, а для розрахунку за вказані роки використано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за 2021 рік.

Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що, при стягненні безпідставно збережених коштів (орендної плати) розмір має обчислюватися на основі нормативної грошової оцінки (НГО), яка діяла саме у період користування земельною ділянкою, а не на дату подання позову чи винесення рішення (постанова ВП ВС від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20).

Вважає, що єдиним періодом щодо якого можливе дослідження нарахування є період 01.01.2023 – 15.08.2023. Згідно з розрахунком самого позивача за цей період плата за користування земельною ділянкою становить 1510,60 грн.

Зазначає, що позовна давність не автоматично продовжується на час встановлення карантинних обмежень чи воєнного стану, а повинна бути обґрунтована об`єктивною неможливістю позивачем у вказаний період подати позов.

У відзиві на апеляційну скаргу Черкаська міська рада зазначала, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не був у спірний період власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а отже не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 09.02.2022 ркоу у спарві №910/8770/19 зазначив про те, що витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момнет його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

При розгляді справи встановлено, що 04.02.2014, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 0,9456 га за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Отже, нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, яка перебуває у власності Черкаської міської ради.

Згідно з інформацією Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації", наданою на запит Черкаської міської ради, згідно матеріалів інвентаризаційної справи, площа торгового центру літ. А-2, 1 пд, 2 пд, 3 пд по АДРЕСА_1 , за даними технічної інвентаризації станом на 02.04.2021 становить 24 652,6 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, площа приміщення торгового центру А'-2 площею 2546,7 кв.м.

Таким чином, загальна площа майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 27 199,93 кв.м (24 652,6 + 2546,7).

Відповідно частка площі нерухомого майна відповідача становить 0,00332729 від цілої частини та відповідає 31 кв. м (0,00332729 х 9 456) для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 9456,0 кв.м. у 2021 році становить 6 507 713.76 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 688,21 грн, а розмір НГО у 2021 році відповідно до площі для нарахування плати 31 кв.м. становить 21 334,51 грн. (688,21*31).

З врахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка за 2017-2020 роки відповідно до площі для нарахування плати у ці роки (31 кв.м.) становить також 21 334,51 грн., за 2022 рік - 23 467,96 грн (21 334,51*1,1), а за 2023 рік - 26 988,16 грн (23 467,96*1,15).

Згідно з витягом з ДЗК земельна ділянка загальною площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002, зареєстрована з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що на час внесення відомостей відповідало КВЦПЗ - 03.15.

Рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 9 Положення наявна таблиця, з пункту 4 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положень наявна таблиця, з пункту 7 яких вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки.

За твердженням позивача, відповідач обов`язок зі сплати за користування земельною ділянкою не виконує, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача безпідставно утримуваних коштів за користування спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди за період з з 20.06.2017 (набуття права власності) по 15.08.2023 (дата відчуження), розмір заборгованості відповідача становить 11 645,07 грн.

Згідно із статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 377 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю – це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок – це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як установлено з матеріалів справи, відповідач не був власником та постійним землекористувачами земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (підпункти 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункт 288.5 статті 288 ПК України).

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України «Про оцінку землі»).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку не проведення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо користування землею не можуть обмежуватися внаслідок непроведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки – це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Подібний правовий висновок викладений у пункту 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, а також постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19, від 02 червня 2020 року у справі № 922/2845/19, від 07 липня 2020 року у справі № 922/3208/19, від 07 вересня 2020 року у справі№ 922/3671/19, від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 02 червня 2021 року у справі № 904/2269/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 922/4264/20.

При визначенні розміру сум, які підлягають стягненню з відповідача за фактичне користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому майно, колегією суддів враховано, що наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований 15 січня 2021 року, містить достатні відомості про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.09.2023 №18-23-0.10-5150/2-23 нормативна грошова оцінка земель міста Черкаси розроблена ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у відповідності з «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого наказом №18/15/21/11 від 27 січня 2006 року Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук та затверджена рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2020 року №5-656.

З вказаного слід дійти висновку, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась з часу затвердження її Черкаською міською радою у 2010 році (рішення Черкаської міської ради від 13 травня 2010 року № 5-656)

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції вірно звернув увагу на зазначені вище положення, які визначають порядок визначення й підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, врахував положення податкового законодавства, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача платежів в якості орендної плати, які не були ним сплачені протягом фактичного користування земельною ділянкою у період з 20 червня 2017 року по 15 серпня 2023 року.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №712/7879/22 від 10 січня 2024 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що відносини за користування спірними земельними ділянками відносяться до питань податкового законодавства, а у матеріалах справи відсутнє податкове повідомлення-рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини, що виникли між сторонами підпадають під дію кондикційних зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 925/230/17 зробила правові висновки, згідно з якими у спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою, власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку ст. 1212 ЦК України. Якщо фактичний землекористувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, тому він зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності.

З огляду на положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме щодо продовження строків, визначених статтею 257 ЦК України на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), які набули чинності з 02 квітня 2020 року, а також пункту 19 про застосування строків позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні, строк позовної давності при зверненні до суду у листопаді 2025 року із позовними вимогами про стягнення коштів за період з 20 червня 2017 року по 15 серпня 2023 року Черкаською міською радою не пропущено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2026 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді