Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №346/4390/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/4390/25

Провадження № 22-ц/4808/815/26

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

учасники справи

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України),

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,

на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року, ухвалене судом у складі судді Третьякової І.В.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.07.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та Ковалів за допомогою Вебсайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1419-3632.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 17200,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, стандартна процентна ставка 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 1,18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Взяті на себе зобов`язання кредитодавець виконав в повному обсязі, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті. ОСОБА_1 шляхом прийняття кредитних коштів підтвердила виникнення в неї фінансових зобов`язань перед позивачем, проте, свої обов`язки за даним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 14.07.2025 року становить 91641,60 грн, з яких: 17200,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 74441,60 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 17767,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 73874,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 1419-3632 в розмірі 73874,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1419-3632 від 09.07.2024 року в розмірі 73874,00 гривні.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково, стягнути з неї тіло кредиту у розмірі – 17 200, 00 грн, відсотки у розмірі – 28 337, 00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця зазначила, що не заперечує факт укладення електронного договору та існування кредитних правовідносин між сторонами, однак не погоджується з розміром нарахованих відсотків.

Вважає, що положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, а саме комісія, пов`язана з наданням кредиту у розмірі 2 580,00 грн є такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки в кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які Товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту), тому такі положення кредитного договору є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Посилається на те, що вимоги позивача про стягнення з неї заборгованості в сумі 73 874,00 грн не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню.

Зазначила, що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Нарахована позивачем сума за користування кредитом в розмірі 56 674, 00 грн, не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Розмір відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач.

Враховуючи наведене вважає, що є підстави для зменшення розміру відсотків до розміру 28 337 грн, що складає 50 % від суми заборгованості за кредитом.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначило, що у кредитному договорі у №1419-3632 від 09.07.2024 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і відповідачка погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A7300.

Закон України «Про споживче кредитування»» передбачає право позивача, як кредитодавця на встановлення комісії за надання кредиту за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що розрахунок заборгованості відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості за період з 09.07.2024 року по 04.01.2025 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою ставкою, яка становить 1.5% за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом (включно). Позивачем враховано суми погашення заборгованості, які сплачувалися відповідачкою у розмірі 5600,00 грн, 2200,00 грн, 2500,00 грн, 1826,00 грн, які були враховані на погашення відсотків та комісії.

За період з 05.01.2025 року по 08.07.2025 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за Стандартною процентною ставкою у розмірі 1,18 %, за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Зазначає, що після закінчення строку кредитування, а саме після 09.07.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 73 874 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн * 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1419-3632 09.07.2024 року. Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1419-3632 ОСОБА_1 сплатила кошти в сумі 5600,00 грн, з яких: 2580,00 грн було зараховано на погашення комісії за видачу кредиту, решту на погашення відсотків. 09.08.2024 року відповідачка сплатила 2200,00 грн, 13.08.2024 року – 2500,00 грн, 14.08.2024 року – 1826,00 грн. В подальшому платежів не здійснювала. Загальний розмір заборгованості становить 91641,60 грн та складається з основного боргу (тіло кредиту) – 17200,00 грн; заборгованості за відсотками – 74441,60 грн. встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 73874,00 грн.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 09 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1419-3632, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 17 200,00 грн; дата надання кредиту – 09.07.2024 року (п. 4.2); плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована.

Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім випадку передбаченого цим пунктом (п. 4.8).

Відповідно до п. 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

-1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою;

-1,18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту (п. 4.11).

В п. 4.13 договору встановлено, що строк кредитування становить 365 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 08.07.2025 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається.

Відповідно до п.4.17 кредитного договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає – 13701,06 % (пункт 4.14)

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 103767,60 грн, та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.15).

Пунктом 4.16 договору передбачено, що денна процента ставка на дату укладення цього договору складає 1,379% .

Перерахування грошових коштів в сумі 17200,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 за договором від 09 липня 2024 року №1419-3632 за допомогою системи LigPay, платіж від 09.07.2024 року №2486867492, листом АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року.

Згідно відомостей АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 09.07.2024 року здійснено зарахування коштів в сумі 17200,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1419-3632, який надано позивачем, 08.08.2024 року ОСОБА_1 сплатила кошти в сумі 5600,00 грн, з яких: 2580,00 грн було зараховано на погашення комісії за видачу кредиту, решту на погашення відсотків, 09.08.2024 року відповідач сплатила 2200,00 грн, 13.08.2024 року – 2500,00 грн, 14.08.2024 року – 1826,00 грн. Загальний розмір заборгованості становить 91641,60 грн та складається з основного боргу (тіло кредиту) – 17200,00 грн, заборгованості за відсотками – 74441,60 грн.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 09 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1419-3632, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сума кредиту – 17 200,00 грн, дата надання кредиту – 09.07.2024 року, строк кредитування становить 365 днів.

Ця обставина не заперечується відповідачкою.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).

Договір про відкриття кредитної лінії №1419-3632 було укладено 09.07.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.

Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, п.п.4.10, 4.16 договору про відкриття кредитної лінії №1419-3632 від 09.07.2024 року, щодо нарахування процентів за ставкою 1, 50%, 1, 18%, встановлення денної процентної ставки у розмірі – 1,379 % з врахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.

Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту протягом строку кредитування має розраховуватись за денною процентною ставкою у розмірі 1%.

Таким чином, загальний розмір процентів за період кредитування з 09.07.2024 року по 08.07.2025 року складає -62780, 00 грн ( 17200*1%*365).

Як вбачається із розрахунку заборгованості 08.08.2024 року відповідачкою здійснено платіж в розмірі 5 600 грн, за рахунок якого погашено нараховані відсотки в сумі 5 332 грн та частково комісію в розмірі 268 грн.

09.08.2024 року відповідачкою здійснено платіж в розмірі 2 200 грн, за рахунок якого погашено нараховані відсотки в сумі 172 грн та частково комісію в розмірі 2028 грн.

У період з 10.08.2024 року по 13.08.2024 року заборгованість по відсоткам становить 17 200 * 1% * 4 дні = 688 грн.

13.08.2024 року відповідачкою здійснено платіж в розмірі 2 500 грн, за рахунок якого погашено нараховані відсотки в сумі 688 грн, залишок комісії в розмірі 282 грн та частково тіло кредиту на 1530 грн, після чого заборгованість по тілу кредиту становить 15 670 грн.

14.08.2024 року відповідачкою здійснено платіж в розмірі 1 826 грн, за рахунок якого погашено нараховані відсотки в сумі 156,70 грн, та частково тіло кредиту на 1669,30 грн, після чого заборгованість по тілу кредиту становить 14 000,70 грн.

У період з 15.08.2024 року по 08.07.2025 року заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 14 000, 70 грн * 1% * 328 дні = 45 922,30 грн.

Отже, заборгованість відповідачки за договором про відкриття кредитної лінії №1419-3632 від 09.07.2024 року становить 59 923 грн, яка складається з 14 000,70 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 45 922,30 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Суд першої інстанції не врахував норми статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 10 червня 2017 року) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Отже, позивач у кредитному договорі мав право встановити комісію за надання кредиту в розмірі 15, 00 % грн від суми виданого кредиту, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Тому доводи апеляційної скарги проте,що позивач безпідставно нараховував комісію за видачу кредиту є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що розмір відсотків не відповідає засадам справедливості, добровільності, розумності та є непомірним тягарем для відповідачки та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивача, та необхідність їх зменшення до 28337, 00 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до положень цивільного законодавства, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На переконання колегії суддів, відсутні підстави для зменшення розміру процентів, оскільки судом апеляційної інстанції вже здійснено перерахунок заборгованості за процентами відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з денної процентної ставки у розмірі 1 % від суми кредиту протягом строку кредитування, що забезпечує відповідність нарахованих процентів встановленим законодавством обмеженням та виключає підстави для їх подальшого зменшення.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року, скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1419-3632 від 09.07.2024 року в розмірі 59 923 грн, яка складається з 14 000,70 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 45 922,30 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» скаржниця звільнена від сплати судового збору.

Позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено на 81.11 %, тому позивачу слід компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави в розмірі 1 964,80 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 18,89 %, тому з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 857,98 грн.

Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи положення ч.10 ст.141 ЦПК України, остаточно ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід компенсувати за рахунок держави різницю витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 106,82 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1419-3632 від 09.07.2024 року в розмірі 59 923 грн, яка складається з 14 000,70 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 45 922,30 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 травня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський