Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №204/4406/22 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/231/26 Справа № 204/4406/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів — ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора — ОСОБА_7 ,

обвинуваченого — ОСОБА_8 ,

захисника — ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 620211700030000458 від 07 жовтня 2021 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні відділу Дніпропетровської обласної прокуратури — ОСОБА_7 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2024 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст вироку.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2024 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Витрати пов`язані із проведенням по справі судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-22/216ж-ДД від 05 квітня 2022 року, віднесено на рахунок держави.

Речові докази:

- грошові кошти у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) тисяч гривень, у кількості 170 (сто сімдесят) купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень кожна, з наступною серією та номерами: ЕГ2992218, ЕГ2992216, ЕГ2992217, ЕГ2992215, ЕГ2992214, ЕГ2992213, ЕГ2992212, АД3330988, ЦБ5362245, БВ2368342, ЦБ3355886, АЕ4574956, АГ0561296, ВЖ9358653, ВИ6874946, АЗ8651128, ЄГ7340598, ХЕ2988651, ХЕ4083898, ФБ6500099, ФЗ1002207, ХЕ5176698, ФГ2723540, ЗГ4359618, ЗБ6445898, БГ6608832, ВЖ7906066,ГА8503850, БА8972380, ЗБ0958868, ВЕ2153282, ЕГ6384077, АЄ3618160, БА4815673, ХИ3201366, ВИ3626641, ЗВ2985318, ЗБ3220580, ЦА2685165, ЗБ3220583, ВЕ1380294, ХИ4392171, ХЗ0745695, ЛБ2773449, ХИ1892571, АЕ8642992, ЛИ1218391, УД8865620, УД6158802, УЖ6158802, УЖ0176482, УД6995061, СЖ6741010, СЖ0789407, ВБ3461897, МБ7320871, ФБ6666921, УЗ6531632, МА9204093, ГН2697494, МБ5598124, ФГ8922150, СБ2251315, УД5071651, ФБ6336519, МА7783976, ВИ8346583, ЛА0728417, УБ2387207, СЗ3891849, ФЖ2996728, ЗД9215302, МВ5080975, УГ5366811, ЗИ8124884, ЗД9513059, ВГ1612967, ХБ2679542, ХЖ7571899, АД4816165, ХЕ7427728, АД5562099, АЄ8711527, ХИ1362345, АГ8747058, ВД4224093, ХИ0530330, ВЖ6646643, ХВ3802249, ХЗ4971536, ХД9240171, ХИ7965866, ХА6739219, БГ1900058, ХБ7391181, ЦА5031827, ЄД7126485, ХА1315946, ХЕ8757767, АЗ2104963, ВИ6888457, АЄ9147573, ХА8752526, АЖ1699994, БВ1858674, АВ5784881, ХИ6417189, ХБ4726766, ГА0294849, ХД2561000, ВЖ9129436, ХВ9188522, ХЕ5034612, АА6744578, АБ1084560, ВЖ4891133, ЄЄ9735400, АА3891893, АБ9162806, ХЄ7637671, БВ8260043, АЄ2728072, ХВ0250161, ЦА5656638, ВД3454867, ВИ1192434, ЗГ9028700, ЦА9696907, БА4763879, АЖ1336892, АЄ3523398, БВ1743700, ХИ2322744, ЕГ1344604, ББ0257104, ВЕ9857157, ВИ8089603,ВЄ3592772, АИ1692211, ВЗ8013931, ХИ0735321, АВ9708997, ВЖ5812250, ЄГ1228903, ХА8499434, ЄЖ8818985, ХГ2698318, ЄЄ2579578, АЖ1011150, ВЕ7394693, ВЗ0964033, АБ1187854, ЄГ6836494, ЕА2487957, ЦБ1235678, ХБ2214506, АА9568076, ХЗ1871297, ВД6564064, ХЕ2460374, ЦА2332455, АА0480880, ЛВ0321800, ВЕ1115669, ВГ6593836, які передані на відповідальне зберігання до ТУ ДБР у м. Полтава – повернено законному власнику.

Обставини, встановлені органом досудового розслідування, та визнані судом недоведеними.

ОСОБА_8 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що відповідно до наказу № 93 о/с від 22 лютого 2021 року капітана поліції ОСОБА_8 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції і по теперішній час ОСОБА_8 працює на даній посаді.

Відповідно до функціональних обов`язків оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення №6 Дніпровського районного управління поліції виконує завдання та обов`язки, затверджені посадовими інструкціями.

Оперуповноважений у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших осіб.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, капітан поліції ОСОБА_8 є службовою особою правоохоронного органу, на якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду оперуповноваженого СКП ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та маючи спеціальне звання «капітана поліції», є службовою особою.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на поліцейських.

Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», являє собою використання особою, зазначеною у ч. 1 ст.3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання такої вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язанихз ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до ст.1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_8 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки порядку, тобто є службовою особою правоохоронного органу – представника влади, на якого ч.2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сфері протидії злочинності; одним з основних повноважень поліції є вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» - служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністьполіцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов`язок їх дотримуватися, ОСОБА_8 , будучи оперуповноваженим СКП ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вирішив стати на злочинний шлях та вчинити корупційний злочин, а саме – одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, 17 лютого 2022 року ОСОБА_10 доставлений до відділення поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Не пізніше 17 лютого 2022 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, оперуповноважений СКП ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, капітан поліції ОСОБА_8 , перебуваючи на службі та виконуючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення та інших третіх осіб, вступив в злочинну змову з начальником СКП відділення поліції № 6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Особа 1на одержання неправомірної вигоди.

ОСОБА_8 та Особа1 розподілили ролі при вчиненні злочину, згідно якими, Особа1 повинен схилити ОСОБА_11 до передачі неправомірної вигоди, а ОСОБА_8 безпосередньо отримати неправомірну вигоду.

Переслідуючи єдиний умисел на одержання неправомірної вигоди, Особа1, діючи згідно з умовами попередньої змови та виконуючи свою роль у вчиненні злочину, 17 лютого 2022 року близько 13 години 30 хвилин оголосив громадянці ОСОБА_11 протиправну вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США за сприяння ним у прийнятті рішення щодо непритягнення ОСОБА_10 , який перебував в приміщенні відділення поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, до кримінальної відповідальності за нібито вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 КК України та не затримання останнього за ст. 208 КПК України, завідомо знаючи про те, що до ЄРДР відомості про вчинення злочину ОСОБА_10 не вносилися, на що ОСОБА_11 погодилась, намагаючись запобігти притягненню ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.

Особа1 повідомив ОСОБА_11 про те, що грошові кошти їй необхідно передати ОСОБА_8 .

У подальшому, 17 лютого 2022 року приблизно 14 години 00 хвилин ОСОБА_8 , реалізуючи умови попередньої змови та свого злочинного умислу, доводячи до кінця свої протиправні дії, прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де біля вказаного домоволодіння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного та Особи1 збагачення, переслідуючи єдиний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, оголосив громадянці ОСОБА_11 протиправну вимогу про надання йому співучаснику злочину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, та, реалізуючи єдиний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_11 заздалегідь узгоджену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 85000 гривень за здійснення ним впливу, з використанням своїх особистих стосунків на службових осіб ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, щодо не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за нібито вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 КК України.

Того ж дня, о 14 годині 18 хвилин, після отримання неправомірної вигоди, на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_8 затримано. В результаті проведеного обшуку під час затримання ОСОБА_8 виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 85000 грн., які останній отримав в якості неправомірної вигоди за попередньою змовою з Особою1 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В свою чергу, дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України, як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та, повторно дослідивши встановлені під час кримінального провадження обставини, ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, прокурор вважає, що суд всупереч вимогам ст. 337 КПК України вдався до аналізу наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_8 ознак «повторності», які йому не інкримінувались, знайшов ознаки цього злочину ймовірно наявними і тому дійшов безпідставного висновку, що відомості про «повторний» злочин, тобто новий епізод злочинної діяльності, до ЄРДР не внесений. При цьому, суд керувався позиціями Верховного Суду, які не є релевантними обставинам кримінального провадження. Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_8 та Особою 1 вчинювався один продовжуваний злочин, направлений на отримання незаконної винагороди від одних і тих самих фізичних осіб ( ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ), за одне і ті самі дії (не притягнення до кримінальної відповідальності під різними приводами), в одній і тій самій сумі (3 000 доларів США або 85 000 грн. за курсом на той час).

Поряд із цим, прокурор вважає хибними висновки суду про те, що фактично свідком ОСОБА_11 було здійснене звернення до Особа1 з проханням допомогти у вирішенні питання, шляхом здійснення впливу на третіх осіб за прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності по факту його затримання саме 17 лютого 2022 року правоохоронцями за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, та жодним чином не пов`язано з подіями, які відбувалися 27 серпня 2021 року та в подальшому 07 жовтня 2021 року, про що було внесено відомості до ЄРДР за № 62021170030000458.

На переконання прокурора, суд не надав належної оцінки показанням ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які підтвердили, що в першу чергу сприймали події, які відбувались 17.02.2022 як такі, що стали наслідком не передачі боргу співробітникам поліції, що підтверджується протоколом за результатом проведення НСРД від 17.02.2022. Прокурор вважає, що у сприйнятті осіб, які передавали незаконно винагороду працівникам поліції ОСОБА_8 та особі, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, відносно них вчинювався триваючий злочин, направлений незаконне отримання від них винагороди в сумі 3 тис. доларів США та подальшої незаконної винагороди під різними приводами. При цьому, той факт, що до затримання ОСОБА_10 17.02.2022 обвинувачений не мав жодного відношення не може вплинути на кваліфікацію його дій, оскільки така ситуація, що відбулася виступила «каталізатором» та сприяла активізації незаконних дій працівників поліції, тому посилання у вироку, що затримання ОСОБА_10 співробітниками патрульної поліції не залежало від волі обвинуваченого ОСОБА_8 , а тому не охоплювалось єдиним умислом є надуманим. Більш того, обставина затримання ОСОБА_10 17.02.2022 жодним чином не впливала на кваліфікацію дій обвинуваченого. Ані Особа 1, ані ОСОБА_8 не мали підстав спілкуватись з затриманим ОСОБА_10 під час його перебування в райвідділі, оскільки Особа 1 перебував на лікарняному, а ОСОБА_8 мав інше службове завдання з конвоювання затриманих. Однак, використовуючи ситуацію затримання ОСОБА_10 у власних корисних цілях, ОСОБА_8 та Особа 1 намагалися отримати незаконну винагороду за його звільнення. На думку прокурора, наведені обставини підтверджуються доводи сторони обвинувачення, що в даному разі мав місце єдиний триваючий злочин, направлений на отримання незаконної винагороди працівниками поліції від ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Окрім наведеного, прокурор вважає, що суд безпідставно вдався до аналізу витягів з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені, які були зроблені на різних стадіях досудового розслідування цього провадження, оскільки вони не є процесуальними джерелами доказів.

Разом із цим, суд дійшов до необґрунтованого висновку про недопустимість окремих доказів, не провів їх ретельного аналізу і оцінки, вдався до суперечливих висновків та не надав вичерпної відповіді, на яких підставах, передбачених процесуальним чи матеріальним законами, він кожен із доказів обвинувачення визнав неспроможним.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, захисника та обвинуваченого, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст. 94 КПК України встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правил ст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Перевіривши доводи прокурора та повторно дослідивши докази у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку про те, що наведених вимог закону судом дотримано не було.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні вину не визнав та на підставі ст. 63 Конституції України від надання показань відмовився.

Під час судового розгляду судом було також допитано і ряд свідків, зокрема, заявника ОСОБА_11 , її чоловіка - ОСОБА_10 , працівників поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Так, у своїх поясненнях ОСОБА_11 зазначила, що 28 чи 29 серпня 2021 року ввечері чоловік зателефонував їй та сказав, що заходиться у райвідділку. Вона приїхала туди, побачила Особу1, який повідомив, що потрібна сума 5000 доларів до ранку. Вона сказала, що всю суму не збере, та частину буде намагатися віддати до 01 листопада. В подальшому вона передала ОСОБА_8 1500 грн. та 1500 доларів та її чоловіка відпустили. Після цього Особа1 вимагав 3000 доларів, що стало приводом для звернення до СБУ. У 2022 році їй знову зателефонував її чоловік та сказав, що знаходиться у райвідділку, а в SMS повідомив, що його затримують за ст. 208 КПК України. Після цього зателефонував ОСОБА_8 та сказав, що вона винна борг 3000 доларів, інше вирішувати з Особа1. Вони домовилися, що приїде до неї додому ОСОБА_8 та вона віддасть йому 3000 доларів. Кошти їй дали співробітники СБУ;

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 вказав на те, що 27 чи 28 серпня, приблизно о 19:00 год., виходячи з провулку, його зупинили обвинувачений з напарником та відвезли для розмови райвідділку для розмови зі “старшими”. Там був керівник Особа1, який погрожував ув`язненням. Після дзвінка приїхала його дружина, зайшла до кабінету Особи1. Діалог Особи1 та своєї дружини він не чув. Потім привели до кабінету, дружина йому сказала, що в неї грошей немає, однак її повідомили, що в неї є час зібрати 5000 доларів США. Дружина поїхала збирати гроші, а коли повернулась сказала, що віддала 1500 доларів, оскільки її підганяли. Їм сказали, що вони винні 3000 доларів, як можна скоріше привезти ці гроші. Вони звернулися до СБУ. В січні 2022 року його зупинили патрульні та затримали для з`ясування обставин. Він зателефонував дружині та сказав, якщо сьогодні вони не заплатять кошти, то він поїде у в`язницю. Обвинувачений ОСОБА_8 в цей день поїхав забирати кошти та його там затримали.

У своїх поясненнях свідок ОСОБА_12 суду показав, що того дня він був на роботі у ВП № 6 о 09:00 годині. Близько 11 йому зателефонували та сказали збиратися до конвою, потрібно було забрати людину з ізолятора та відвезти на суд. Він отримав зброю, пішов до автомобіля та оглянув його. Потім чекали команду виїжджати. Вийшов ОСОБА_8 та ОСОБА_13 . Вони сіли до службового авто, виїхали з двору та поїхали. Коли доїжджали до вул. Криворізької, обвинувачений попросив сходити по нужді. Вони заїхали у двір, він вийшов, його не було хвилини 3-4. Потім сів до автомобіля, почали виїжджати і їм заблокували дорогу. Вийшли з автомобіля та їх обперли головою об автомобіль та він вже нічого не бачив. Він потім зрозумів, що це були співробітники СБУ.

Допитаний судом свідок ОСОБА_13 показав, що він працював оперуповноваженим ВП №6, приїхав о 09:00 годині на роботу, йому сказали, що він буде у конвої разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Вони озброїлись та сіли у службовий автомобіль щоб привезти до суду затриману особу. Виїхали з райвідділку, заїхали на вул. Криворізьку. Обвинувачений вийшов, через 3 хв. повернувся, вони поїхали, проте їх заблокували машини, з яких вийшли співробітники, їм сказали лягти на землю, а потім стати обличчям до автомобіля.

У своїх поясненнях свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні показали, що коли вони гуляли в парку взимку 2022 року, до них підійшов співробітник СБУ та запропонував бути в якості понятих на слідчій дії. Вони сіли до автомобіля співробітника СБУ та поїхали до будинку, там вони оглядали гроші, ці гроші були для зловмисника в якості хабаря. Вони розписалися в протоколі, ніяких зауважень не було. Гроші вручили жінці. Вони пішли до авто співробітника СБУ, поїхали на місце слідчої дії, почекали. Співробітнику СБУ зателефонували колеги, сказали, що зловмисник отримав грошові кошти та зараз буде затримання. Вони поїхали до перехрестя, там виїхав автомобіль ВАЗ, в якому було затримано трьох співробітників поліції. Співробітники СБУ здійснили обшуки авто. В авто на передньому сидінні з правого боку знайшли гроші, їх було вилучено, слідчий склав протокол, зачитав в слух. Зауважень не було.

Окрім того, судом було досліджено подані стороною обвинувачення докази та процесуальні документи, зокрема:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №62021170030000458 від 07 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що службові особи правоохоронного органу вимагають від особи неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища. Правова кваліфікація: ч. 3 ст. 368 КК України (т.1, а.к.п. 1);

- заяву ОСОБА_11 від 05 жовтня 2021 року на ім`я Начальника УСБУ в Дніпропетровській області, що містить відомості про обставини вимагання працівниками поліції грошових коштів (т.1, а.к.п. 4-5);

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №62021170030000458 від 21 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що службові особи правоохоронного органу вимагають від особи неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища. Правова кваліфікація: ч. 3 ст. 369-2 КК України (т.1, а.к.п. 15);

- постанову про зміну кваліфікації дій підозрюваного від 21 жовтня 2021 року (т.1.а.к.п. 29-30);

- протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 17 лютого 2022 року, згідно з яким були оглянуті та скопійовані купюри Національного банку України – гривні на загальну суму 85000 грн., а саме: 170 купюр номіналом 500 грн. з відповідними серійними номерами, які в подальшому були вручені громадянці ОСОБА_11 для їх передачі заступнику начальника відділення поліції – начальнику сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1 а.к.п. 31-91);

- протокол затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 17 лютого 2022 року, згідно з яким останній був затриманий 17 лютого 2022 року о 14год. 18 хв. за адресою: м. Дніпро, проїзд Шахматний, поблизу будинку 51, на службовому автомобілі ВАЗ 2107 бардового кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на передньому пасажирському сидінні. З правої сторони сидіння виявлено та вилучено грошові кошти, а саме дві пачки, що перемотані резинкою, номіналом 500 грн у загальній кількості 170 купюр (т.1, а.к.п. 99-104);

- флеш накопичувач «MicroSD –Adata» 32 gb з відеозаписом затримання ОСОБА_8 від 17 лютого 2022 року (т.1., а.к.п. 105);

- знімок екрана з мобільного телефону свідка ОСОБА_11 , долученого останньою до протоколу її допиту, наступного змісту: SMS/MMS абонент Ромашка: «Мене вминяют 307и закрывают по 208». Час відправки – 13:33 год (т.1.а.к.п.120);

- копії матеріалів, зареєстрованих в журналі обліку ВП №6 ДРУ ГУНП в Дніпропетровській області за № 3016 від 17 лютого 2022 року щодо обставин затримання ОСОБА_10 (т.1. а.к.п. 186-194);

- висновок експерта № СЕ-19/104-22/216ж-ДД від 05 квітня 2022 року, згідно якого 170 банкнот номіналом 500 гривень з відповідними серійними номерами, отримані 17 лютого 2022 року ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразків, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – України. (т.1 а.к.п. 203-206);

- витяг з наказу № 93 о/с від 22 лютого 2021 року «По особовому складу» про переміщення капітана поліції ОСОБА_8 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського РУП (т.1, а.к.п. 251);

- витяг з посадових інструкції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського РУП ОСОБА_8 (т. 1, а.к.п 252-253);

- характеризуючі матеріали на ОСОБА_8 (т. 1 а.к.п. 254-263);

- постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину від 21 жовтня 2021 року(т.2, а.к.п. 2-10), від 22.12.2021(т.2, а.к.п. 11-19);

- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21 жовтня 2021 року(т.2, а.к.п. 20-28), від 22 грудня 2021року (т. 2 а.к.п. 29-37);

- доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 31/1-4563т від 23 жовтня 2021 року, № 31/1-5550т від 30 грудня 2021 року(т.2, а.к.п. 38-40);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17 лютого 2022 року, згідно з яким 17 лютого 2022 року між ОСОБА_11 та Особою1 відбулася розмова стосовно затримання в цей день правоохоронцями та доставлення до правоохоронного органу ОСОБА_10 . В свою чергу в розмові ОСОБА_11 просить у завуальованій формі Особу1 посприяти у вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та можливої кваліфікації його дій по факту даного затримання за ст. 309 КК України (т. 2, а.к.п. 44-47);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17 лютого 2022 року, згідно з яким 17 лютого 2022 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на вулиці Шаховий проїзд біля будинку № 55 відбувається розмова, відповідно до якої ОСОБА_11 передає ОСОБА_8 грошові кошти (т. 2, а.к.п. 48-49);

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17 лютого 2022 року, згідно з яким здійснено огляд та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр свідку у кримінальному провадженні ОСОБА_11 – грошових купюр НБУ, а саме 170 купюр номіналом 500 грн. кожна. Метою дії є огляд грошових купюр, необхідних для проведення заходів по триманню фактичних даних щодо вимагання неправомірної вигоди Особою1 (т. 2, а.к.п. 50-52);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20 листопада 2022 року, в якому міститься стенограми розмов між Особою1 та ОСОБА_11 від 19 листопада 2021 року (т. 2, а.к.п. 59-71);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2022 року, під час проведення якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 , як працівника поліції, який 27 серпня 2021 року зупинив його біля магазину «АТБ», що по провулку Південному у м. Дніпро та який 17 лютого 2022 року у кабінеті ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області сказав йому, що він зараз буде затриманий по ст. 208 за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України (т. 3, а.к.п. 5-6);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2022 року, під час проведення якого ОСОБА_10 впізнав працівника поліції, з яким його залишив ОСОБА_8 17 лютого 2022 року (т. 3, а.к.п. 7-8);

- витяг з наказу №110 о/с від 25 лютого 2021 року по особовому складу про переміщення (у порядку просування по службі) з 26 лютого 2021 року майора поліції Особа 1 (т. 3, а.к.п. 17);

- витяг з наказу № 448 о/с від 04 квітня 2022 року про переміщення (за ініціативою поліцейського) майора поліції Особа 1 (т. 3, а.к.п. 18);

- службову характеристику на Особа 1 (т. 3, а.к.п. 19);

- біографічну довідку на Особа 1 (т. 3, а.к.п. 20-21);

- витяг з посадової інструкції Особа 1 (т. 3, а.к.п. 22-23);

- запит в порядку ст. 93 КПК України (т. 3, а.к.п. 51);

- лист ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області № 436/2015 від 23 червня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01 липня 2021 року до 01 березня 2022 року був доставлений співробітниками поліції УПП 17 лютого 2022 року о 13.04, про що внесений відповідний запис в журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП № 6 ДРУП (інв№ 2092). ОСОБА_10 був доставлений до ВП № 6 для опитування за фактом вилучення наркотичних засобів у останнього, за матеріалами ЖЄО № 3016 від 17 лютого 2022 року. 18 лютого 2022 року за вказаним фактом СД ВП №6 ДРУП відомості внесені до ЄРДР № 12022046680000103 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України (т.3, а.к.п 52);

- витяг з ЄРДР № 12022046680000103 від 18 лютого 2022 року, згідно з яким до ЧЧ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт від співробітників патрульної поліції про те, що 17 лютого 2022 року близько 11.40 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Богданова, 17 у гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності 2 понятих було вилучено 5 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, схожу на наркотичну (т.3, а.к.п 53);

- копію запису з журналу доставлених, відвідувачів та запрошених ВП №6 ДРУП ГУНП в Д\о, де під № 765 значиться ОСОБА_10 , доставлений 17 лютого 2022 року об 13:04 год. (т.3, а.к.п 54);

- ухвалу слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування (т.2, а.с.п. 61-63);

- ухвалу слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування(т.2. а.с.п. 64-66);

- ухвалу слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування (т.2. а.с.п. 67-69).

Також суд дослідив й показання свідків сторони захисту — працівників патрульної поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які за давністю подій не змогли повідомити про обставини затримання ОСОБА_10 17 лютого 2022 року, однак при цьому пояснили про порядок виклику СОГ, затримання та доставлення осіб до відділу поліції.

Серед іншого, за клопотанням сторони захисту було досліджено й письмові докази, а саме:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62021170030000458 від 07 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що службові особи правоохоронного органу вимагають від особи неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища. Правова кваліфікація: ч. 3 ст. 368 КК України (т.1, а.к.п. 1);

- лист Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 06 жовтня 2021 року № 55/3-9778, згідно з яким відповідно до отриманої інформації заступник начальника відділення поліції – начальник сектору кримінальної поліції № 6 ГУНП у Дніпропетровській області Особа1 можливо причетний до вимагання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від мешканки м. Дніпро ОСОБА_11 за не притягнення її чоловіка до кримінальної відповідальності за, нібито, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України. З урахуванням викладеного, в діях Особа1 вбачаються окремі ознаки вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т.1, а.к.п.2-3);

- лист заступника начальника Управління – начальника ГВБКОЗ ОСОБА_19 від 19 жовтня 2021 року № 55/3-10053, згідно з яким на виконання доручення в рамках кримінального провадження встановлено ряд осіб, які можуть бути причетні до скоєння кримінального правопорушення, а саме: заступник начальника відділення поліції – начальник сектору кримінальної поліції №6 ГУНП в Дніпропетровській області Особа1, оперуповноважений сектору кримінальної поліції №6 ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_8 (т.1, а.к.п. 28);

- постанову про зміну кваліфікації дій підозрюваного від 21 жовтня 2021 року, згідно з якою дії Особа1 та ОСОБА_8 містять склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України (Т.1, а.к.п. 29-30);

- лист на ім`я голови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_20 №1725/Д/15-02-3 про направлення клопотання про обрання запобіжного заходу, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту від 12 травня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_8 (т.1, а.к.п. 240-247);

- лист Керівника обласної прокуратури ОСОБА_21 № 31/1-612вих-22 від 24 червня 2022 року на виконання п. 5.28 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (т.2, а.к.п.55);

- лист прокурора ОСОБА_22 № 31/1-576вих-22 від 24 червня 2022 року про скерування на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури SD карт, на яких зафіксовано неправомірні дії працівників правоохоронних органів у кримінальному провадженні № 62021170030000458 (т.2, а.к.п.56);

- лист заступника начальника ГВЗНД УСБУ у Дніпропетровській області № 55/15/Д/2-1022 від 29 червня 2022 року про знищення SD карт, на яких зафіксовано неправомірні дії працівників правоохоронних органів у кримінальному провадженні № 62021170030000458 (т.2., а.к.п.57);

- лист прокурора ОСОБА_22 № 31/1-633вих-22 від 29 червня 2022 року щодо підстав знищення носіїв інформації (т.2., а.к.п.72);

- лист заступника начальника ГВЗНД УСБУ у Дніпропетровській області № 55/15/Д/2-1033 від 30 червня 2022 року щодо підстав знищення SD карт у кримінальному провадженні № 62021170030000458 (т.2., а.к.п.73);

- постанова про зміну кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_8 від 24 червня 2022 року у кримінальному провадженні № 62021170030000458 з ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України (т. 3. а.с. 24-27);

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62021170030000458, від 07 жовтня 2021 року, сформований 01 липня 2022 року, що містить дані про обставини вимагання неправомірної вимоги ОСОБА_8 та Особою1 (т.1. а.с.п. 25-26);

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62021170030000458, від 07 жовтня 2021 року, сформований 12 липня 2022 року, що містить дані про обставини вимагання неправомірної вимоги ОСОБА_8 та Особою1 (т.1. а.с.п. 38);

- копію постанови про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів від 18 лютого 2022 року, якою призначено експертизу у кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року за фактом вилучення 17 лютого 2022 року у гр. ОСОБА_10 5 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, схожу на наркотичну (т.2. а.с.п. 242);

- копію висновку експерта № СЕ-19/104-22/8-48ж-НЗПРАП від 31 березня 2022 року кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року, згідно з яким надані на дослідження речовини до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться (т.2,а.с.п. 244-246);

- копію постанови про визнання речовим доказом від 31 березня 2022 року у кримінальному провадженні№ 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року (т.2,а.с.п. 247-248);

- квитанцію про отримання речових доказів № 2289 у кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року (т.2,а.с.п. 249);

- копію постанови про закриття кримінального провадження від 19 квітня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року (т.2, а.с.п. 250).

Аналізуючи наведені докази та процесуальні документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення щодо вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке не було внесено до ЄРДР, тобто без застосування належної правової процедури, внаслідок чого надані стороною захисту докази є недопустимими.

Суд зауважив, що 07 жовтня 2021 року було внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №62021170030000458 за фактом вимагання службовими особами правоохоронного органу, який знаходиться на території, на яку поширюється діяльність ТУ ДБР у м. Полтаві від особи неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища на підставі заяви ОСОБА_11 , згідно якої 27 серпня 2021 року Особа1 вимагав від неї за непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , 5000 доларів США, з яких отримав 1500 доларів США 27 серпня 2021 року – залишок 3500 доларів США, по факту затримання ОСОБА_10 правоохоронцями 27 серпня 2021 року, встановивши строк виконання вимоги в повному обсязі до 01 листопада 2021 року.

Постановою про зміну кваліфікації дій підозрюваного від 21 жовтня 2021 року у межах кримінального провадження № 62021170030000458 від 07 жовтня 2021 року змінено кваліфікацію із ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Водночас, 17 лютого 2022 року працівниками поліції було зупинено ОСОБА_10 та під час його поверхневої перевірки виявлено згортки в кількості 5 штук, кожний з яких заповнений порошкоподібною білою речовиною. В подальшому ОСОБА_10 був доставлений співробітниками поліції УПП 17 лютого 2022 року о 13.04, до ВП №6 ДРУП.

17 лютого 2022 року ОСОБА_11 зателефонувала Особі1 та повідомила останнього про затримання ОСОБА_10 співробітниками ВП № 6 ДРУП та доставку останнього у ВП за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України та виступила з проханням, в завуальованій формі, сприяти їй в не притягненні ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та звільненні останнього.

В свою чергу, Особа1 повідомив, що на теперішній час фактично керівником є інша особа, а сам Особа1 на лікарняному. Не зважаючи на це, ОСОБА_11 продовжила наполягати на своєму проханні.

Крім того, суд зауважив, що 17 лютого 2022 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 відбулась розмова, зміст якої свідчить про те, що метою передання коштів є не притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за дії, вчинені ним 17 лютого 2022 року.

Таким чином, фактично свідком ОСОБА_11 було ініційовано звернення до Особа1 з проханням допомогти у вирішенні питання, шляхом здійснення впливу на третіх осіб за прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності по факту його затримання саме 17 лютого 2022 року правоохоронцями за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, про що 18 лютого 2022 року було внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022046680000103, що жодним чином не пов`язано з подіями, які відбувалися 27 серпня 2021 року та в подальшому 07 жовтня 2021 року, про що було внесено відомості до ЄРДР за № 62021170030000458.

При цьому, затримання ОСОБА_10 17 лютого 2022 року співробітниками патрульної поліції не залежало від волі Особа1 або обвинуваченого ОСОБА_8 , не охоплювалося єдиним умислом, не могло бути ними прогнозоване або штучно створено.

На думку суду, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність єдиного умислу (єдиного злочинного наміру) на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України, оскільки за першим епізодом, зі слів свідка ОСОБА_11 , можливим ініціатором вчинення кримінального правопорушення був Особа1 за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України шляхом створення відповідних умов, які поєднані з вимаганням 27 серпня 2021 року неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 3500 доларів США, а за епізодом від 17 лютого 2022 року – ОСОБА_11 , яка діяла під контролем правоохоронців, за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у зв`язку з його затриманням правоохоронцями 17 лютого 2022 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, за надання нею неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, тобто вони є самостійними епізодами кримінальних правопорушень, що мають окремі склади та не пов`язані між собою.

За вказаних умов, орган досудового розслідування мав внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення нового кримінального правопорушення.

Між тим, орган досудового розслідування, виявивши 17 лютого 2022 року ознаки нового кримінального правопорушення, відомості про нього до ЄРДР не вніс, та провів НСРД, яка полягала у контролі за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно ОСОБА_8 , через конфіденційне співробітництво зі свідком ОСОБА_11 , з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії без отримання дозволу слідчого судді на проведення таких НСРД.

З урахуванням наведених обставин, всі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 стосуються іншого кримінального правопорушення (іншої події) та жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Наведені порушення потягли за собою й низку інших процесуальних порушень, таких як не визначення керівником органу досудового розслідування, який здійснюватиме досудове розслідування, не визначення керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, не повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді прокурором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України під час апеляційного розгляду судом повторно частково досліджено наявні у матеріалах провадження письмові докази та інші процесуальні документи, а саме:

- заяву ОСОБА_11 про вчинення злочину, згідно з якою згідно якої 27 серпня її чоловіка ОСОБА_10 біля провулку Північний зупинили два співробітника поліції, які представилися на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Під час розмови останній спитав у її чоловіка, чи має він заборонені в оберті речовини, на що її чоловік відповів: Ні. В подальшому вказані співробітники поліції провели незаконний обшук її чоловіка, після чого попросили проїхати в Чечелівський відділ поліції (ВП№6) к начальнику розшуку Особа1. У райвідділку її чоловіка завели службовий кабінет, де Особа1почав з аркушу, скоріш за все з якоїсь бази даних, зачитувати минулі судимості її чоловіка. Прочитав які, співробітник поліції заявив, що її чоловік довго гуляє на волі та пора би йому повертатися у в`язницю, а також доповнив, що на нього заведено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 307 КК України. Через деякий час Особа1 доповнив, що якщо її чоловік хоче спокійно жити, то йому треба уплатити 5000 доларів. Близько 18-30 годин зателефонував її чоловік та попросив приїхати поговорити. Близько 19-00 годин вона прибула до Чечелівського ВП, де у неї відбулася розмова з Особа1, під час якої останній сказав, що їй передати йому 5000 доларів за те, щоб її чоловіка не посадили. Вона відповіла, що на даний момент у неї немає таких грошових коштів, після її слів Особа1сказав, що у неї є час до півночі зібрати хоч якусь суму, після чого вона почала телефонувати знайомим та позичати гроші. Ближче до 23-00 години їй зателефонував Особа1 та спитав, на якій стадії у неї збір грошей, на що вона відповіла, що на даний момент у неї 1500 доларів, на що він сказав, щоб вона привозила. Після того, як вона віддала частину коштів, її чоловіка відпустили, а також сказали, що у неї є час до 01 листопада 2021 року зібрати решту суми, а сама 3500 доларів. 04 жовтня 2021 року їй зателефонував Особа1 та сказав, що потрібно зустрітися. Вона надала згоду на зустріч та протягом години він приїхав до неї додому. Під час розмови Особа1 знов нагадав, що у неї є строк до 01 листопада 2021 року зібрати 3500 доларів, інакше у її чоловіка будуть неприємності. Просили вжити заходів у відповідності з діючим законодавством (т. 1, а.к.п. 4-5);

- протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 17 лютого 2022 року, яким зафіксовано огляд та копіювання купюр Національного банку України – гривень на загальну суму 85000 грн., а саме: 170 купюр номіналом 500 грн. з відповідними серійними номерами, які в подальшому були вручені громадянці ОСОБА_11 для їх передачі з подальшою втратою заступнику начальника відділення поліції – начальнику сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту,з метою отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з вимаганням у неї неправомірної вигоди з додатком (т. 1, а.к.п. 31-91);

- протокол затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України, згідно з яким останній був затриманий 17 лютого 2022 рокуо 14год. 18 хв., за адресою: м. Дніпро, проїзд Шахматний, поблизу будинку 51. ОСОБА_8 затриманий на службовому автомобілі ВАЗ 2107 бардового кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на передньому пасажирському сидінні. З правої сторони сидіння виявлено та вилучено грошові кошти, а саме дві пачки, що перемотані резинкою, номіналом 500 грн у загальній кількості 170 купюр (т.1, а.к.п. 99-104);

- знімок з екрану мобільного телефону ОСОБА_11 , наступного змісту: SMS/MMS абонент Ромашка: «Мене вминяют 307 и закрывают по 208». Час відправки – 13:33 год (т. 1, а.к.п. 120);

- запит в порядку ст. 93 КПК України та копії матеріалів ЖЕО щодо ОСОБА_10 , що містять: відомості з бази Армор: зміст – Заявник бачить, як чоловік біля цементного паркану зараз розкладає закладки. Місце скоєння – м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Богданова, буд. 17; рапорт Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області УПП поліцейський ОСОБА_25 від 17 лютого 2022 року 13:07: Т31309 ККУ Доповідаю про те, що 17.02.2022 о. 11:41 екіпажем Т31 у складі: ст. лейтенант поліції ОСОБА_18 , сержант поліції ОСОБА_26 , сержант поліції ОСОБА_25 , ст. лейтенант ОСОБА_17 отримали виклик «інші наркозлочини», прямуючи до виклику за адресою АДРЕСА_4 зупинили чоловіка, який схожий за описом заявника та за зовнішніми ознаками схожий на особу, яка вживає наркотичні речовини, побачивши екіпаж поліції, змінивши напрямок руху, намагався піти в протилежному напрямку. Під час спілкування з чоловіком, який назвався ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік почав помітно нервувати, було прийнято рішення провести поверхневу перевірку згідно ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», під час якої у лівій верхній кишені куртки було виявлено згортки в кількості 5 штук; копію заяви ОСОБА_10 на імя слідчого СВ поліції №6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_27 , згідно якої ОСОБА_10 , знаходячись за адресою м. Дніпро, вул. Богданова, 17 в присутності двох понятих добровільно видає згорток з п`ятьма поліетиленовими пакетиками, кожний з яких заповнений порошкоподібною білою речовиною. Написано власноруч. ОСОБА_10 Підпис.; копію протоколу огляду місця події від 17.02.2022, проведеного в проміжок часу з 12-30 год по 12-45 год., за участю понятих, місцем огляду є відкрита ділянка місцевостібіля будинку АДРЕСА_4 , де знаходиться ОСОБА_10 , який добровільно видав в присутності понятих поліетиленовий пакет прозорого типу, в якому знаходиться п`ять згортків чорного кольору, кожний з яких перемотаний ліпкою стрічкою синього кольору; фото спецпакету; копію додатку до протоколу з зображенням ОСОБА_10 та вилучених пакетів (т. 1, а.к.п. 184-194);

- постанову про призначення технічної експертизи документів та висновок експерта СЕ-19/104-22/216ж-ДД від 05 квітня 2022 року, згідно з яким 170 банкнот номіналом 500 гривень з відповідними серійними номерами, отримані 17 лютого 2022 року ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразків, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – України (т. 1, а.к.п. 196-206);

- витяг з наказу про призначення ОСОБА_8 (т. 1, а.к.п. 251);

- витяг з посадової інструкції (т. 1, а.к.п. 252-253);

- вимогу спецперевірки (т. 1, а.к.п. 254);

- свідоцтва про шлюб та народження дітей (т. 1, а.к.п. 260-262);

- службову характеристику (т. 1, а.к.п. 263);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17 лютого 2022 року, згідно з яким17 лютого 2022 року між ОСОБА_11 та Особою1відбулася розмова стосовно затримання в цей день правоохоронцями та доставлення до правоохоронного органу ОСОБА_10 . В свою чергу в розмові ОСОБА_11 просить у завуальованій формі Особу1 посприяти у вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та можливої кваліфікації його дій по факту даного затримання за ст. 309 КК України (т. 2, а.к.п. 44-47);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17 лютого 2022 року, згідно з яким 17 лютого 2022 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на вулиці Шаховий проїзд біля будинку № 55 відбувається розмова, відповідно до якої ОСОБА_11 передає ОСОБА_8 грошові кошти (т. 2, а.к.п. 48-49);

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17 лютого 2022 року, згідно з яким здійснено огляд та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр свідку у кримінальному провадженні ОСОБА_11 – грошових купюр НБУ, а саме 170 купюр номіналом 500 грн. кожна. Метою дії є огляд грошових купюр, необхідних для проведення заходів по триманню фактичних даних щодо вимагання неправомірної вигоди Особою1 (т. 2, а.к.п. 50-52);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20 листопада 2022 року, в якому міститься стенограми розмов між Особою1 та ОСОБА_11 від 19 листопада 2021 року (т. 2, а.к.п. 59-71);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2022 року, під час проведення якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 , як працівника поліції, який 27 серпня 2021 року зупинив його біля магазину «АТБ», що по провулку Південному у м. Дніпро та який 17 лютого 2022 року у кабінеті ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області сказав йому, що він зараз буде затриманий по ст. 208 за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України (т. 3, а.к.п. 5-6);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2022 року, під час проведення якого ОСОБА_10 впізнав працівника поліції, з яким його залишив ОСОБА_8 17 лютого 2022 року (т. 3, а.к.п. 7-8);

- ухвалу слідчого судді від 22 жовтня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування (т. 2, а.с.п. 61-63);

- ухвалу слідчого судді від 28 грудня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування (т. 2, а.с.п. 64-66);

- ухвалу слідчого судді від 28 грудня 2021 року про надання дозволу на втручання у приватне спілкування (т. 2, а.с.п. 67-69);

надані стороною захисту:

- копію постанови про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів від 18 лютого 2022 року, якою призначено експертизу у кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року за фактом вилучення 17 лютого 2022 року у гр. ОСОБА_10 5 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, схожу на наркотичну (т.2. а.с.п. 242);

та висновок експерта від 31 березня 2022 року згідно з якою у ході проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Богданова, 17 у гр. ОСОБА_10 5 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, схожу на наркотичну (т.2. а.с.п. 242);

- копію висновку експерта № СЕ-19/104-22/8-48ж-НЗПРАП від 31 березня 2022 року кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року, згідно з яким надані на дослідження речовини до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться (т.2,а.с.п. 244-246);

- копію постанови про визнання речовим доказом від 31 березня 2022 року у кримінальному провадженні№ 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року (т.2,а.с.п. 247-248);

- копію постанови про закриття кримінального провадження від 19 квітня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022046680000103, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2022 року (т.2, а.с.п. 250).

Разом із цим, під час апеляційного розгляду судом допитано й свідка ОСОБА_11 , яка вказана на те, що з обвинуваченим познайомилась у зв`язку з тим, що мала передати йому грошові кошти за свого чоловіка. Так, спочатку їй зателефонував сусід і сказав, що чоловіка посадили в автомобіль біля будинку та увезли. Чоловік зателефонував їй та сказав, що їй треба приїхати до Красногвардійського райвідділку. Вона приїхала туди зі своєю матір`ю. У райвідділку перебував поліцейський, який представився Особа1. В цьому ж кабінеті сидів і її чоловік. Їй сказали, що треба заплатити 5000 доларів за якийсь телеграм-канал. Вона повідомила, що наразі таких грошей в неї немає, тому їй дали час їх пошукати. Вночі вона привезла Особі1 загалом 1500 доларів, це були і гривні і долари. Можливо це був серпень місяць, тому що їй дали час до жовтня для надання решти суми. Цієї ж ночі Особа1 чоловіка відпустив. З райвідділку його виводив ОСОБА_23 . На наступний день вона звернулась до СБУ. Потім її чоловіка схопили повторно. Не пам`ятає чи сама зателефонувала, чи їй зателефонували та повідомили, що її чоловік знову у Красногвардійському райвідділку. Потім вона вже спілкувалась з ОСОБА_23 телефоном, питалась що для цього потрібно, він сказав треба зателефонувати старшому. Вона зателефонувала Особі1, він сказав, що зараз питання буде вирішено. Через якийсь час приїхав ОСОБА_23 за грошима, здається за сумою у 90000 грн., які ій дали у СБУ. Ця сума становила залишок коштів з 5000 доларів. Вона вважає, що це був розрахунок за перший раз. За що заплатила перший раз не розуміє, оскільки її чоловік нічого не робив. Як повідомив Особа1, гроші були сплачені за те, що це його земля та ОСОБА_10 затримався на свободі.

Від допиту свідка ОСОБА_10 прокурор під час апеляційного розгляду відмовився через відсутність даних про його місцезнаходження.

Надаючи оцінку доказам у кримінальному провадженні у їх сукупності, суд апеляційної інстанції з мотивами суду не погоджується та вважає його висновки про необхідність виправдання ОСОБА_8 необґрунтованими.

Так, матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що 05 жовтня 2021 року ОСОБА_11 звернулась до УСБУ в Дніпропетровській області з заявою, в якій вказала на обставини вимагання працівниками поліції, в тому числі й Особою1, неправомірної вигоди за не притягнення її чоловіка - ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.

07 жовтня 2021 року до ЄРДР за № 62021170030000458 було внесено відомості про вимагання службовими особами правоохоронного органу неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т.1 а.к.п. 1).

В подальшому, постановою слідчого від 21 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію ч. 3 ст. 369-2 КК України (т.1, а.к.п. 29-30). Відповідні зміни були внесені й до ЄРДР (т.1, а.к.п. 15).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно заступника начальника відділення поліції – начальника СКП відділення поліції №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Особа1, з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 2-10).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно оперуповноваженого СКП відділення поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 5-7).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно намірів невстановлених працівників поліції або цивільних осіб, які можуть виступати посередниками між ОСОБА_11 та працівниками поліції, через конфіденційне співробітництво зі свідком ОСОБА_11 , з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 8-10).

Ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року було надано дозвіл на втручання у приватне спілкування та проведення щодо Особа 1 негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 260, 263, 268 КПК України у межах кримінального провадження № 62021170030000458 від 07 жовтня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України (т.1,а.с.п. 61).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 22 грудня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно заступника начальника відділення поліції – начальника СКП відділення поліції №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Особа1, з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 14-16).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 22 грудня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно оперуповноваженого СКП відділення поліції №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 17-19).

Постановою прокурора відділу обласної прокуратури від 22 грудня 2021 року було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для фіксації, а також ідентифікованих (оглянутих) засобів стосовно намірів невстановлених працівників поліції або цивільних осіб, які можуть виступати посередниками між ОСОБА_11 та працівниками поліції, через конфіденційне співробітництво зі свідком ОСОБА_11 , з вилученням грошових коштів та відкритою фіксацією результатів негласної слідчої (розшукової) дії (т.2, а.к.п. 11-13).

Ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року було надано дозвіл на втручання у приватне спілкування та проведення щодо ОСОБА_8 негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 260, 263, 268 КПК України. (т.1,а.с.п. 64).

Ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року було надано дозвіл на втручання у приватне спілкування та проведення щодо Особа1 негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. ст. 260, 263, 268 КПК України (т.1,а.с.п. 67).

17 лютого 2022 року о 11:41 екіпажем Т31 у складі: ст. лейтенант поліції ОСОБА_18 , сержант поліції ОСОБА_26 , сержант поліції ОСОБА_25 , ст. лейтенант ОСОБА_17 отримано виклик «інші наркозлочини», прямуючи до виклику за адресою м. Дніпро, вул. Богданова, 17 зупинили чоловіка, який схожий за описом заявника та за зовнішніми ознаками схожий на особу, яка вживає наркотичні речовини, побачивши екіпаж поліції, змінивши напрямок руху, намагався піти в протилежному напрямку. Під час спілкування з чоловіком, який назвався ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік почав помітно нервувати, було прийнято рішення провести поверхневу перевірку згідно ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», під час якої у лівій верхній кишені куртки було виявлено згортки в кількості 5 штук та які… (т.1, а.к.п. 186), які відповідно до заяви ОСОБА_10 на ім`я слідчого СВ поліції №6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , знаходячись за адресою м. Дніпро, вул. Богданова, 17 в присутності двох понятих добровільно видав згорток з п`ятьма поліетиленовими пакетиками, кожний з яких заповнений порошкоподібною білою речовиною, (т.1, а.к.п. 187), про що складено протокол огляду місця події від 17.02.2022, проведеного в проміжок часу з 12-30 год по 12-45 год., за участю понятих, згідно якого місцем огляду є відкрита ділянка місцевості біля будинку 17 по вул. Богданова в м. Дніпро, де знаходиться ОСОБА_10 , який добровільно видав в присутності понятих поліетиленовий пакет прозорого типу, в якому знаходиться п`ять згортків чорного кольору, кожний з яких перемотаний ліпкою стрічкою синього кольору… (т.1, а.к.п. 188-192),(фото спецпакету (т.1, а.к.п. 193); копія додатку до протоколу з зображенням ОСОБА_10 та вилучених пакетів (т.1. а.к.п.194).

В подальшому ОСОБА_10 був доставлений співробітниками поліції УПП 17 лютого 2022 року о 13.04, до ВП №6 ДРУП, про що внесений відповідний запис в журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП № 6 ДРУП (інв № 2092). ОСОБА_10 був доставлений до ВП № 6 для опитування за фактом вилучення наркотичних засобів у останнього, за матеріалами ЖЄО № 3016 від 17 лютого 2022 року.

Того ж дня, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 про його затримання (т. 1, а.к.п. 120).

Як вбачається з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17.02.2022, ОСОБА_11 , зателефонувала Особі1 за допомогою інтернет мессенджера «WhatsApp», повідомила останнього про затримання ОСОБА_10 співробітниками ВП № 6 ДРУП і доставку у ВП за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, а також в завуальованій формі просила сприяти в не притягненні ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та звільненні.

В подальшому між Особою1 та ОСОБА_11 відбулась розмова, зміст якою свідчить про узгодження суми неправомірної вигоди у 3000 доларів США.

В свою чергу, Особа1 також повідомляє, що на теперішній час фактично керівником є інша особа, а сам він на лікарняному, а тому з нею зустрінеться його довірена особа (т.2. а.к.п. 44-45).

Згідно з протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відео контролю від 17.02.2022, того ж дня, під час зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_8 , останній одержав від ОСОБА_11 заздалегідь узгоджену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 85000 гривень (т.2 а.к.п. 48-49).

Аналізуючи зміст протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17 лютого 2022 року, яким зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_11 з Особою1 стосовно затримання в цей день та доставлення до правоохоронного органу ОСОБА_10 , колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_11 у завуальованій формі пропонує за узгоджену суму грошових коштів завершити попередню справу, а так само й кваліфікувати нову за ст. 309 КК України ( ОСОБА_28 , смотри всё без вопросов смотри как быть с этой трёшкой? А давай хотя бы за эту трёшку предыдущий разговор закончим, предыдущее дело его или Юрьевич давай сделаем не так, давай тот я вопрос закончу с тобой триста седьмой, а здесь тогда пускай ему вменяют хранение), на що Особа1 повідомляє про необхідність обговорення цих деталей з його довіреною особою в ході особистої зустрічі (М - Щас блять довереное лицо придёт у тебе вы отэти все детальки обсудите с ним.....Всё он щас приедет, ОСОБА_29 к тебе щас приедет).

Поряд із цим, з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контролю особи від 17 лютого 2022 року вбачається, що під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_11 , остання дійсно пропонує ці кошти за обидва епізоди з ОСОБА_10 , проте обвинувачений спочатку вказує на необхідність вирішення питання по першому з Особою1, однак на заперечення ОСОБА_11 вказує, що вони спробують щось зробити та отримує в подальшому грошові кошти (М - смотри мы сейчас проговариваем тот момент который на нынешнее время сейчас; Ж - Ну; М - Сейчас мы проговариваем вот этот да, а предыдущий момент ты с Юрьевичем там закончи разговор; Ж - Я поняла; М - Хорошо; Ж - Ну так, по тому, что Юрьевич сказал чуть по другому; М – Да, мы сейчас попробуем сделать..).

На переконання колегії суддів, наведена теза вочевидь свідчить про визначеність намірів ОСОБА_8 сприяти вирішенню обох питань щодо ОСОБА_10 за отримані грошові кошти. Так само сприймає події і сама ОСОБА_11 , що відповідає її показанням, наданим в апеляційному суді.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що в такому разі потреба у внесенні відомостей до ЄРДР була відсутня, що виключає будь-які сумніви у допустимості доказів сторони обвинувачення.

Так, за правилами ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення НСРД виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в цьому кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Отже, положення вказаної норми застосовуються у випадку, коли під час проведення НСРД в одному кримінальному провадженні було здобуто відомості про вчинення іншого кримінального правопорушення, яке не розслідується в цьому провадженні.

З матеріалів провадження об`єктивно вбачається, що кримінальне провадження було розпочате за фактом вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання в особи неправомірної вигоди, яке має ознаки ч. 3 ст. 368 КК України службовими особами правоохоронного органу, а не щодо конкретної особи. Під час досудового розслідування було встановлено причетність до цього злочину Особи1 та ОСОБА_8 , прийнято рішення про зміну попередньої кваліфікації на ч. 3 ст. 369-2 КК України, а згодом у процесі збирання доказів, зокрема за результатами проведення 17 лютого 2022 року НСРД встановлено факт вчинення злочину ОСОБА_8 у співучасті з Особою1.

З огляду на ці обставини, на переконання колегії суддів, потреби в окремому внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення не було, оскільки його дії були зафіксовані в межах вже розпочатого кримінального провадження за ознаками вчинення згаданого злочину.

Наведені обставини повністю спростовують твердження суду про те, що докази у кримінальному провадженні були здобуті з порушенням вимог ст. 214 КПК України стосовно недопущення здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без такого і потребували легалізації в порядку ст. 257 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про те, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення щодо вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке не було внесено до ЄРДР.

Оцінка доводів сторони захисту.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що під час розгляду провадження судом першої інстанції адвокат ОСОБА_9 подав суду клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому окрім доводів, аналогічних за змістом мотивам суду, посилався на те, що:

- фактично під час досудового розслідування було проведено обшук службового автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 та при цьому зазначено про обшук ОСОБА_8 , який не перебував на момент його затримання в автомобілі, а був поряд з ним, в той час як із автомобіля були вилучені грошові кошти, які в подальшому визнані речовими доказами у справі. При цьому, їх вилучення не є невідкладною слідчою дією, а тому згідно з приписами ст. 233 і ч. 2 ст. 234 КПК такий обшук мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді. Окрім цього, при обшуку, не було надано можливості використати право на правову допомогу захисника, закріплене в ст.ст. 46, 208 КПК;

- було порушено право на таємницю телефонних переговорів (ст. 31 Конституції України, ст. 12 КК України, ч.2 ст. 246 КПК України) у зв`язку з незаконністю проведення НСРД у нетяжкому злочині на підставі штучно створеним стороною обвинувачення підстав для проведення НСРД – безпідставне внесення до ЄРДР відомостей за тяжким правопорушенням;

- не було складено протокол про хід НСРД (про суть і конкретні обставини), згідно вимог ст.ст. 252, 255, 256 КПК України та не зазначено марку та назву пристрою, на якому здійснено негласні заходи, його технічні можливості, ідентифікаційні ознаки, не зазначено особу, яка безпосередньо використовувала технічні засоби;

- в порушення вимог п.1 ч.3 ст. 104, ч. 3 ст. 107, ст. 252, ст. 256 КПК України стороною обвинувачення до суду надано копії записів НСРД, що позбавляє процесуальної можливості встановлення відсутності всіх ознак монтажу з метою ідентифікувати осіб, відносно яких проводилися слідчі дії;

- було несвоєчасно відкрито стороною обвинувачення стороні захисту у зв`язку з невчиненням дій для своєчасного зняття грифу таємності з постанови прокурора і ухвал суду на надання дозволів на проведення НСРД;

- в порушення вимог ч.3 ст. 107, 252, 266 КПК України, у матеріалах провадження не зберігається жодного оригіналу електронного носія інформації, які згідно до ст.105 і 106 КПК України є додатками до протоколу, в той час як відповідно до ч.3 ст.254 КПК, виготовлення копій протоколів НСРД чи додатків до них (аудіо, відео записів) не допускається.

- протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, за участю свідків неможливо вважати допустимими доказами, оскільки в протоколах допиту не зазначено жодних ознак впізнання особи, а зазначені ознаки в протоколі впізнання є загальними для всіх людей і вказані не до, а після проведення впізнання;

- дослідженими доказами доводиться провокація злочину стосовно обвинуваченого.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що грошові кошти у розмірі 85000 грн., які ОСОБА_8 отримав в якості неправомірної вигоди за попередньою змовою з Особою1 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, були виявлені безпосередньо після їх вручення, під час його затримання порядку ст. 208 КПК України.

З протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_8 було затримано 17 лютого 2022 року о 14 год. 18 хв. за адресою: м. Дніпро, проїзд Шахматний, поблизу будинку 51. ОСОБА_8 на службовому автомобілі ВАЗ 2107 бардового кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на передньому пасажирському сидінні. З правої сторони сидіння виявлено та вилучено грошові кошти, а саме дві пачки, що перемотані резинкою, номіналом 500 грн у загальній кількості 170 купюр (т.1, а.к.п. 99-104).

Обґрунтовуючи недопустимість вказаного доказу, сторона захисту посилається на те, що обвинувачений в автомобілі не перебував, автомобіль був службовим, тож фактично органом досудового розслідування проведено обшук, а сама слідча дія не була легалізована. При цьому, під час обшуку не було забезпечено право ОСОБА_8 на захист.

Вирішуючи питання обґрунтованості цих доводів, колегія суддів керується тим, що за правилами ч. 3 ст. 208 КПК України особистий обшук особи може бути проведено виключно на підставі двох конкретних обставин, а саме: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК України.

Таким чином, обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а проводиться під час затримання особи чи обшуку житла та іншого володіння з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ч. 5 ст. 236 КПК України. Якщо особистий обшук було проведено під час затримання особи, то отримання ухвали слідчого судді з дозволом на проведення такого обшуку КПК не передбачено.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2023 року (справа № 404/2409/20).

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_8 було затримано безпосередньо в автомобілі - на передньому пасажирському сидінні, про що зазначено у самому протоколі.

Поряд із цим, згідно з протоколом, грошові кошти у момент їх виявлення були в безпосередній близькості до обвинуваченого, що було явним і очевидним, і виключало потребу у проведенні будь-яких дій по їх відшукуванню, тобто у проведені обшуку.

Наведені обставини спростовують будь-які сумніви у тому, що під виглядом особистого обшуку було проведено обшук іншого володіння особи.

Доводи захисника про те, що обвинувачений перебував в автомобілі, суд розцінює критично. З долученого до протоколу обшуку відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 дійсно перебуває біля автомобіля в момент самого особистого обшуку. Між тим, наведені обставини не спростовують даних про здійснення затримання саме в момент перебування обвинуваченого у ньому. Тим більше, ці відомості відображені у протоколі затримання, який містить підпис ОСОБА_8 .

Що стосується наявності у автомобіля статусу службового, то ці обставини на допустимість доказу також не впливають.

У постанові від 02 травня 2024 року (справа № 676/4040/20) Верховний Суд дійшов висновку, що у разі якщо у матеріалах провадження відсутні обставини щодо можливості службової особи розумно розраховувати на використання кабінету для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ, то на службовий кабінет особи не поширюються гарантії від втручання в приватне життя, передбачені Конституцією України та нормами КПК, і проведення в ньому слідчої дії не вимагає дозволу суду.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність захисника під час проведення слідчої дії, то вони також не заслуговують на увагу з огляду на те, що саме фактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності захисника в ході затримання не передбачена положеннями КПК України, Конституції України чи міжнародних договорів України. Зокрема приписи статей 207, 208 КПК України не містять вимог забезпечити обов`язкову участь адвоката під час фактичного затримання.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року (справа № 208/2509/22).

Більш того, колегія суддів зауважує, що в даному випадку немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості – існування речових доказів незалежно від волі обвинуваченого.

Таким чином колегією не встановлено порушень фундаментальних прав і законних інтересів обвинуваченого, що давало б підстави для визнання вимоги кримінального процесуального закону істотним чином порушеними.

Аналізуючи доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НСРД колегія суддів зазначає наступне.

Так, захисник вважає, що НСРД були проведені незаконно у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, результати слідчих дії не були відображені у відповідному протоколі, з посиланням на марку та назву пристрою, на якому здійснено негласні заходи, його технічні можливості, ідентифікаційні ознаки, не зазначено особу, яка безпосередньо використовувала технічні засоби. Окрім цього, суду надано копії записів, а стороні захисту несвоєчасно відкрито постанови прокурора та ухвали слідчого судді щодо проведених НСРД.

Вимогами ч. 2 ст. 246 КПК України передбачено, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269 - 1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що 07 жовтня 2021 року до ЄРДР за № 62021170030000458 було внесено відомості про вимагання службовими особами правоохоронного органу неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В подальшому, постановою слідчого від 21 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію ч. 3 ст. 369-2 КК України. Відповідні зміни були внесені й до ЄРДР.

Разом із цим, за змістом ухвал слідчих суддів Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року та 28 грудня 2021 року, дозвіл на втручання у приватне спілкування та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 260, 263, 268 КПК України, було надано у межах кримінального провадження № 62021170030000458 від 07 жовтня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 12 КПК України, кримінальне провадження розпочато, а дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

Поряд із цим, з матеріалів провадження вбачається, що хід та результати негласних слідчих (розшукових) дій було відображено у відповідних протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 252 КПК України.

Посилання захисника на відсутність у протоколах даних про пристрій, на якому здійснено негласні заходи, його технічні можливості, ідентифікаційні ознаки, суд вважає безпідставними.

Вимогами ч. 3 ст. 104 КПК України дійсно встановлено, що протокол має містити зокрема відомості про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.

Водночас, у постанові від 16 листопада 2023 року (справа № 629/4665/15-к) Верховний Суд дійшов висновку, що у протоколі, що складений за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не зазначаються ідентифікуючі ознаки аудіо-, відеозаписувальних технічних засобів, їхні характеристики, носії інформації, умови і порядок їх використання, оскільки право на обмеження розкриття в кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК України, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні методи розслідування злочинів.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року (справа №677/450/18), від 07 грудня 2022 року (справа № 385/619/16), від 23 лютого 2022 року (справа № 469/145/14).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів не розцінює відсутність у протоколі даних про технічні пристрої такими як істотні порушення вимог закону, що обумовлено характером слідчих дій, що проводились цьому кримінальному провадженні.

Що стосується особи, яка безпосередньо використовувала технічні засоби, то імперативні норми щодо необхідності її зазначення кримінальний процесуальний закон не містить.

Поряд із цим, не заслуговують на увагу й доводи захисника про істотні порушення внаслідок надання суду копій технічних носіїв інформації, якими зафіксовано негласні слідчі (розшукові) дії.

Вирішуючи питання обґрунтованості цих доводів, колегія суддів керується тим, що аудіо-, відеозаписи негласних слідчих (розшукових) дій є електронними документами в розумінні пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 99 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

В розумінні вимог частини третьої цієї статті, оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к) розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали тавідрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа, дематеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

З урахування наведеного, твердження захисника про недопустимість як доказів додатків до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій через те, що носії інформації не є первинними, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо доводів захисту про несвоєчасного відкриття доказів щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій, то і вони є безпідставними.

У постанові від 13 лютого 2024 року (справа № 753/7998/22) Верховний Суд зауважив, що лише та обставина, що документи не були надані після завершення досудового розслідування, а були надані суду під час дослідження доказів, не має вирішального значення для допустимості тих доказів; важливо, щоб після відкриття таких документів стороною обвинувачення стороні захисту у будь-якому разі був наданий достатній час і можливості для їх вивчення та підготовки своєї позиції з урахуванням цих документів, і суд має забезпечити таку можливість. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Відкриття стороні захисту додаткових матеріалів, отриманих під час судового розгляду, не суперечить вимогам КПК, практиці Верховного Суду та не свідчить про недопустимість цих протоколів НСРД.

Аналогічні висновки містяться у й постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року ( справа 469/1409/15).

З матеріалів провадження вбачається, що ухвали слідчих суддів, якими було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій дійсно були відкриті стороні захисту під час судового розгляду, що оформлено відповідними протоколами від 29 вересня 2022 року (т. 2, а.с.п 59-60).

Водночас, з моменту відкриття цих ухвал стороні захисту було надано достатньо часу для підготовки позиції захисту, що не призвело до істотних порушень.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у належності та допустимості протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, а тому розцінює доводи адвоката виключно як спосіб захисту.

Аналогічними є висновки колегії суддів й щодо доводів захисника про недопустимості протоколів пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками.

З матеріалів провадження вбачається, що протоколи впізнання від 20 червня 2022 року відповідають вимогам ч. 1 ст. 228 КПК України, оскільки містять прикмети та ознаки, за якими ОСОБА_10 впізнав Особу1 та ОСОБА_8 , що вказує на безпідставність доводів захисника.

Що стосується доводів захисту про ймовірну провокацію вчинення злочину, то суд зазначає наступне.

У постанові від 05 вересня 2024 року (справа № 991/2197/22) Верховний Суд зауважив, що при вирішенні питання наявності провокації слід з`ясувати: чи надавалась допомога особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли; чи спонукали дії агентів, що працюють під прикриттям, вчинити злочин, і ніщо не передбачало, що злочин був би скоєний без цього втручання; чи було задокументовано контроль за вчиненням злочину.

Про відсутність провокації з боку викривача свідчить ініціативний характер дій засудженого, спрямованих на надання неправомірної вигоди, зміст розмов, які були зафіксовані в результаті проведення НСРД, активність у питанні висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду.

З матеріалів провадження вбачається, що взаємодії ОСОБА_11 з Особою1 та ОСОБА_8 передувало затримання ОСОБА_30 , про яке ОСОБА_11 дізналась з SMS повідомлення від останнього.

Разом із цим, жодні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_11 взаємодіяла з правоохоронними органами та запропонувала вирішити питання щодо затримання її чоловіка через надання неправомірної вигоди під впливом, у матеріалах провадження відсутні.

Не містяться у матеріалах провадження й відомості, які б вказували на те, що ОСОБА_11 була заздалегідь проінформована про затримання ОСОБА_10 та була здатна спрогнозувати подальшу поведінку ОСОБА_31 та Особи1.

Що стосується самої обставини затримання ОСОБА_30 , то законність таких дій підтверджується матеріалами провадження.

За вказаних умов колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у тому що ОСОБА_8 надавалась допомога у вчиненні злочину який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли.

Більш того, суд зауважує, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 серпня 2025 року (справа 991/1710/22), у разі, якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними.

З матеріалів провадження вбачається, що сторона захисту заперечує факт отримання неправомірної вимоги, що вказує на неузгодженість її позиції щодо провокації злочину та відповідно свідчить про спосіб захисту.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Оцінюючи докази, надані стороною обвинувачення, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає їх належними, допустимими та у сукупності достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.

За вказаних обставин, колегія суддів визнала доведеним пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення та встановила, що відповідно до наказу № 93 о/с від 22 лютого 2021 року капітана поліції ОСОБА_8 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції і по теперішній час ОСОБА_8 працює на даній посаді.

Відповідно до функціональних обов`язків оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення №6 Дніпровського районного управління поліції виконує завдання та обов`язки, затверджені посадовими інструкціями.

Оперуповноважений у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших осіб.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, капітан поліції ОСОБА_8 є службовою особою правоохоронного органу, на якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду оперуповноваженого СКП ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та маючи спеціальне звання «капітана поліції», є службовою особою.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на поліцейських.

Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», являє собою використання особою, зазначеною у ч. 1 ст.3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання такої вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язанихз ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до ст.1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_8 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки порядку, тобто є службовою особою правоохоронного органу – представника влади, на якого ч.2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сфері протидії злочинності; одним з основних повноважень поліції є вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» - служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністьполіцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов`язок їх дотримуватися, ОСОБА_8 , будучи оперуповноваженим СКП ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вирішив стати на злочинний шлях та вчинити корупційний злочин, а саме – одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, 17 лютого 2022 року ОСОБА_10 доставлений до відділення поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Не пізніше 17 лютого 2022 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, оперуповноважений СКП ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, капітан поліції ОСОБА_8 , перебуваючи на службі та виконуючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення та інших третіх осіб, вступив в злочинну змову з начальником СКП відділення поліції № 6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Особа 1на одержання неправомірної вигоди.

ОСОБА_8 та Особа1 розподілили ролі при вчиненні злочину, згідно якими, Особа1 повинен схилити ОСОБА_11 до передачі неправомірної вигоди, а ОСОБА_8 безпосередньо отримати неправомірну вигоду.

Переслідуючи єдиний умисел на одержання неправомірної вигоди, Особа1, діючи згідно з умовами попередньої змови та виконуючи свою роль у вчиненні злочину, 17 лютого 2022 року близько 13 години 30 хвилин оголосив громадянці ОСОБА_11 протиправну вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США за сприяння ним у прийнятті рішення щодо непритягнення ОСОБА_10 , який перебував в приміщенні відділення поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, до кримінальної відповідальності за нібито вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 КК України та не затримання останнього за ст. 208 КПК України, завідомо знаючи про те, що до ЄРДР відомості про вчинення злочину ОСОБА_10 не вносилися, на що ОСОБА_11 погодилась, намагаючись запобігти притягненню ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.

Особа1 повідомив ОСОБА_11 про те, що грошові кошти їй необхідно передати ОСОБА_8 .

У подальшому, 17 лютого 2022 року приблизно 14 години 00 хвилин ОСОБА_8 , реалізуючи умови попередньої змови та свого злочинного умислу, доводячи до кінця свої протиправні дії, прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де біля вказаного домоволодіння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного та Особи1 збагачення, переслідуючи єдиний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, оголосив громадянці ОСОБА_11 протиправну вимогу про надання йому співучаснику злочину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, та, реалізуючи єдиний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_11 заздалегідь узгоджену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 85000 гривень за здійснення ним впливу, з використанням своїх особистих стосунків на службових осіб ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, щодо не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за нібито вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 КК України.

Того ж дня, о 14 годині 18 хвилин, після отримання неправомірної вигоди, на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_8 затримано. В результаті проведеного обшуку під час затримання ОСОБА_8 виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 85000 грн., які останній отримав в якості неправомірної вигоди за попередньою змовою з Особою1 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Вказані дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України, як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_8 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох дітей, за місцем колишньої служби характеризується позитивно.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 369-2 КК України, без призначення відповідно до вимог ст. 55 КК України додаткового покарання, відповідатиме тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі і буде справедливим по відношенню до нього.

Питання про стягнення процесуальних витрат та вирішення долі речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні було проведено судову технічну експертизу документів № СЕ-19/104-22/216ж-ДД від 05 квітня 2022 року, а тому витрати у розмірі 2745, 92 грн. належить стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Що стосується грошових коштів у розмірі 85000 грн., у кількості 170 купюр номіналом 500 грн., то вони відповідно до вимог ст. 100 КПК України підлягають поверненню законному власнику.

Керуючись 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні відділу Дніпропетровської обласної прокуратури — ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_8 витрати пов`язані із проведенням судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-22/216ж-ДД від 05 квітня 2022 року у розмірі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.

Речові докази:

-грошові кошти у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) тисяч гривень, у кількості 170 (сто сімдесят) купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень кожна, з наступною серією та номерами: ЕГ2992218, ЕГ2992216, ЕГ2992217, ЕГ2992215, ЕГ2992214, ЕГ2992213, ЕГ2992212, АД3330988, ЦБ5362245, БВ2368342, ЦБ3355886, АЕ4574956, АГ0561296, ВЖ9358653, ВИ6874946, АЗ8651128, ЄГ7340598, ХЕ2988651, ХЕ4083898, ФБ6500099, ФЗ1002207, ХЕ5176698, ФГ2723540, ЗГ4359618, ЗБ6445898, БГ6608832, ВЖ7906066,ГА8503850, БА8972380, ЗБ0958868, ВЕ2153282, ЕГ6384077, АЄ3618160, БА4815673, ХИ3201366, ВИ3626641, ЗВ2985318, ЗБ3220580, ЦА2685165, ЗБ3220583, ВЕ1380294, ХИ4392171, ХЗ0745695, ЛБ2773449, ХИ1892571, АЕ8642992, ЛИ1218391, УД8865620, УД6158802, УЖ6158802, УЖ0176482, УД6995061, СЖ6741010, СЖ0789407, ВБ3461897, МБ7320871, ФБ6666921, УЗ6531632, МА9204093, ГН2697494, МБ5598124, ФГ8922150, СБ2251315, УД5071651, ФБ6336519, МА7783976, ВИ8346583, ЛА0728417, УБ2387207, СЗ3891849, ФЖ2996728, ЗД9215302, МВ5080975, УГ5366811, ЗИ8124884, ЗД9513059, ВГ1612967, ХБ2679542, ХЖ7571899, АД4816165, ХЕ7427728, АД5562099, АЄ8711527, ХИ1362345, АГ8747058, ВД4224093, ХИ0530330, ВЖ6646643, ХВ3802249, ХЗ4971536, ХД9240171, ХИ7965866, ХА6739219, БГ1900058, ХБ7391181, ЦА5031827, ЄД7126485, ХА1315946, ХЕ8757767, АЗ2104963, ВИ6888457, АЄ9147573, ХА8752526, АЖ1699994, БВ1858674, АВ5784881, ХИ6417189, ХБ4726766, ГА0294849, ХД2561000, ВЖ9129436, ХВ9188522, ХЕ5034612, АА6744578, АБ1084560, ВЖ4891133, ЄЄ9735400, АА3891893, АБ9162806, ХЄ7637671, БВ8260043, АЄ2728072, ХВ0250161, ЦА5656638, ВД3454867, ВИ1192434, ЗГ9028700, ЦА9696907, БА4763879, АЖ1336892, АЄ3523398, БВ1743700, ХИ2322744, ЕГ1344604, ББ0257104, ВЕ9857157, ВИ8089603,ВЄ3592772, АИ1692211, ВЗ8013931, ХИ0735321, АВ9708997, ВЖ5812250, ЄГ1228903, ХА8499434, ЄЖ8818985, ХГ2698318, ЄЄ2579578, АЖ1011150, ВЕ7394693, ВЗ0964033, АБ1187854, ЄГ6836494, ЕА2487957, ЦБ1235678, ХБ2214506, АА9568076, ХЗ1871297, ВД6564064, ХЕ2460374, ЦА2332455, АА0480880, ЛВ0321800, ВЕ1115669, ВГ6593836, які передані на відповідальне зберігання до ТУ ДБР у м. Полтава – повернути законному власнику.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4