Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №175/7929/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/383/26 Справа № 175/7929/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 28.03.2025 року о 23-55 годин, у м. Краматорськ, вул. Двірцева біля буд 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Koleos» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510», результат тесту склав 2,32%, таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9.а ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисником ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Вказує, що було порушено право на захист оскільки постанову винесено без участі захисника та без ОСОБА_3 . Вказує, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, оскільки він стояв біля свого будинку та вживав алкоголь після повної зупинки автомобіля, з відеозапису адміністративного правопорушення не можливо встановити марку автомобіля. Наголошує, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , відповідно до ст. 38 КУпАП, закінчились, оскільки правопорушення скоєне 29.03.2025 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

На підставі до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, та перебування її в стані алкогольного сп`яніння.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 7510, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер.

Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 7510, водій ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «2,32 % проміле».

ОСОБА_1 після продуття алкотестера, був згоден з його результатами. Всі його дії були зафіксовані на бодікамери робітників поліції.

Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.

Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Обговорюючи доводи сторони захисту про закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки датою скоєння адміністративного правопорушення є 29.03.2025 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги захисника в цій частині, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було винесено 02.12.2025 року, тобто в межах передбаченого строку встановлено КУпАП.

Однак, дослідивши всі матеріали справи та відеозапис, апеляційний суд прийшов до висновку, що причин скасування або зміни рішення яких не встановлено, оскільки постанова суду винесена 02.12.2025 року, до закінчення встановлено КУпАП строку.

Апеляційний суд, вважає, що судом першої інстанції винесене законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, тобто в межах строку накладення адміністративного стягнення, тому підстав для застосування ст. 38 КУпАП не вбачається.

Доводи захисника з приводу того, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, спростовуються зібраними матеріалами справи, які в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2,9а ПДР України.

ОСОБА_3 було зупинено для перевірки документів, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення жодних зауважень зі сторони ОСОБА_3 не надходило, факту керування він не заперечував.

Також, з відеозапису чітко видно, що ОСОБА_3 знаходився на місці водія, про керування іншими особами працівників поліції не повідомляв, тому доводи сторони захисту про відсутність факту керування не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Крім того, дійсно суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_3 та його захисника. Разом з тим апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення. Вони були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено його право на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому доводи сторони захисту з цього приводу не є слушними.

Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.

Невизнання ОСОБА_3 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.9а ПДР України.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_3 , а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя