Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №243/954/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1122/26 Справа № 243/954/26 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

На вказане рішення захисником Домашенком Д.М. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова суді першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повторно протягом року за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Захисник зазначив, що протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП є юридично некоректним і суперечливим, оскільки одночасно містить ознаки різних складів правопорушень - керування без права та керування особою, що позбавлена права керування транспортними засобами. На його думку, ці склади є взаємовиключними, тому їх одночасне інкримінування свідчить про неправильну правову кваліфікацію. Роздруківки з рєєстрів МВС є не належними доказами. Вказує, що рапорт працівника поліції не може бути належним доказом, оскільки він не був наданий для ознайомлення ОСОБА_1 . Довідки з відділу адмінпрактики про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, що містяться в матеріалах справи, складені 19.01.2026 року. Зупинка була безпідставна. Вказує, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки наркотичного сп`яніння. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказує, що за ч. 5 ст. 126 КУпАП суд першої інстації не перевірив на повторність складу адміністративного правопорушення протягом року та

Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2. 1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або особа позбавлена права керування транспортними засобами).

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, яка не має права керування таким транспортним засобом, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або особа позбавлена права керування транспортними засобами.

Так, факт порушення Пилипенком п. 2.1 а ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Також адмінпрактикою, відповідно до якої ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії БАА № 553305 від 05.01.2026 та накладено штраф у розмірі 20400 грн, адмінпрактикою відповідно до якої 26.08.2024 року Роменським міськрайонним судом Сумської області ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 5 років.

Таким чином, було встановлено, що він не має посвідчення водія відповідної категорії та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Аналізуючи вище наведене, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме – керування транспортним засобом особою без посвідчення водія на право керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2023 № 180 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.05.2023 за № 727/39783 (далі — Інструкція).

Відповідно до положень пункту 1 Інструкції, зазначена підсистема призначена для ведення автоматизованого обліку адміністративних правопорушень та осіб, які їх вчинили.

Згідно з пунктом 3 Інструкції, вона забезпечує, зокрема, обробку інформації про адміністративні правопорушення, перевірку осіб щодо повторності їх вчинення, а також формування відповідної статистичної інформації.

Отже, ІП «Адмінпрактика» є офіційною інформаційною базою, що функціонує в системі Національної поліції України та використовується уповноваженими особами у межах їх компетенції.

Таким чином, відомості, отримані з цієї підсистеми, у тому числі у вигляді роздруківок, є належними та допустимими доказами, оскільки походять із офіційного джерела, створеного та функціонуючого відповідно до вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, надані докази є достатніми для підтвердження факту повторного вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, а висновки суду щодо правильної кваліфікації дій особи є обґрунтованими.

Доводи захисника про те, що роздруківки відомостей із внутрішніх облікових ресурсів МВС не можуть вважатися належними доказами, є безпідставними.

Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є юридично некоректним та суперечливим у зв`язку із зазначенням у ньому ознак різних складів правопорушень, суд оцінює критично та вважає їх безпідставними.

Суд зазначає, що сам по собі виклад у протоколі окремих формулювань щодо відсутності у особи права керування транспортними засобами не свідчить про наявність взаємовиключних складів правопорушень, оскільки під час судового розгляду підлягають встановленню фактичні обставини справи та наданню їм належної правової оцінки.

Як встановлено судом, особа на момент вчинення правопорушення була позбавлена права керування транспортними засобами та, незважаючи на це, повторно протягом року керувала транспортним засобом.

За таких обставин суд дійшов висновку про правильність юридичної кваліфікації дій особи як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, вчиненого повторно протягом року, що є порушенням пункту 2.1 (а) Правил дорожнього руху України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП. Таким чином, доводи захисника не спростовують висновків суду, не впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та не виправдовують факт керування транспортним засобом особою, яка вже позбавлена такого права.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом та сам факт відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Так, факт порушення, ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджений даними, що містить відповідний протокол, направленням на огляд, відеозаписом правопорушення, з яких вбачається, що дійсно ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, проте він відмовився.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відеозапис підтверджує, що робітником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що в нього є ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. У зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до чинного законодавства, оскільки робітники поліції не мають медичної освіти для встановлення чіткого висновку про знаходження особи, в стані наркотичного чи іншого сп`яніння.

Крім того, вказані ознаки наркотичного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення в графі – місце скоєння, суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин (а.с.1), тому доводи захисника, про надуманість ознак наркотичного сп`яніння, наведених робітниками поліції, також не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Доводи захисника щодо відсутності на відеозаписі факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції

Як вбачається з відеозапису, робітниками поліції, відповідно до чинного КУпАП, було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак вони отримали його чітку відмову від проходження огляду.

Доводи захисника про незаконність зупинки через відсутність постанови за п. 2.9 (в) ПДР є хибними. Згідно зі ст. 35 Закону «Про Національну поліцію», підставою для зупинки є сама підозра у вчиненні правопорушення, а не факт обов`язкового притягнення до відповідальності за кожне дрібне порушення окремо.

Відсутність постанови за п. 2.9 (в) жодним чином не нівелює склад правопорушень за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Ключовим є факт виявлення ознак сп`яніння та відсутності права керування під час законної зупинки, що зафіксовано у протоколі. Доводи захисту не спростовують суті зафіксованих порушень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, зокрема й рапорти посадових осіб. Рапорт є внутрішнім службовим документом, який фіксує обставини виявлення порушення, і чинне законодавство не передбачає обов`язку поліцейського надавати рапорт для ознайомлення чи підпису особі під час складання протоколу.

Пилипенко мав змогу ознайомитися з усіма матеріалами справи, включаючи рапорт, у суді відповідно до ст. 268 КУпАП, що повністю забезпечує його право на захист. Таким чином, рапорт є допустимим джерелом інформації, яке доповнює дані протоколу та відеозапису. Доводи сторони захисту в цій частині не заслуговують на увагу.

Факт того, що довідки з відділу адмінпрактики, які містяться в матеріалах справи, датовані 19.01.2026 року, тобто сформовані після складання протоколу від 17.01.2026, не є процесуальним порушенням, яке нівелює склад правопорушення.

Дані довідки є витягом з офіційної бази даних, що лише підтверджує статус особи на момент вчинення правопорушення. Вони фіксують юридичний факт, який існував станом на 17.01.2026, а не створює новий.

Формування повного пакета документів для передачі до суду після фіксації порушення є стандартною процедурою. Час роздруківки документа не спростовує факту керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, як і не спростовує факту керування особою, позбавленою такого права.

Технічна дата видачі довідок жодним чином не спростовує дані протоколу.

Таким чином, наявність довідок з відділу адмінпрактики про відсутність посвідчення водія від 19.01.2026, є належним та допустимим доказом, що підтверджує системність ігнорування ОСОБА_1 вимог ПДР та закону. Доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження в апеляційній інстанції.

Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативними і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів викладених у скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2026 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Домашенка Д.М. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя