Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №208/10972/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2738/26 Справа № 208/10972/25 Суддя у 1-й інстанції - Подкопаєва І. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до «27 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області», Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про скасування постанови та виплати надбавки за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до «27 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області», Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про скасування постанови та виплати надбавки за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що оспорювані трудові правовідносини виникли на підставі прийняття незаконного наказу про здійснення перерахунку надбавки за вислугу років. Позивачка вважає даний наказ безпідставним та незаконним. ОСОБА_1 звільнена наказом начальника 27 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області» №123 від 10.12.2024 року, проте розрахункові виплати отримано з порушенням строку та не в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене позивачка просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність 27 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області у вигляді не нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 15.05.2024 року по 10.12.2024 року включно;

-визнати незаконним та скасувати наказ про здійснення перерахунку надбавки за вислугу років;

-зобов`язати 27 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Донецькій області нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років за період з 15.05.2024 року по 10.12.2024 року включно, з урахуванням посадового окладу, премій всіх видів, доплат та всіх видів надбавок разом з неотриманою матеріальною допомогою на оздоровлення у розмірі 47 312 грн.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до «27 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області», Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про скасування постанови та виплати надбавки за вислугу років - повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що висновки викладені в судовому рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, просить скасувати ухвалу суду та повернути позовну заяву до суду першої інстанції для прийняття її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася з позовом до 27 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, Головного управління ДСНС України у Донецькій області, в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність 27 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області у вигляді не нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 15.05.2024 року по 10.12.2024 року включно; -визнати незаконним та скасувати наказ про здійснення перерахунку надбавки за вислугу років; -зобов`язати 27 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Донецькій області нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років за період з 15.05.2024 року по 10.12.2024 року включно, з урахуванням посадового окладу, премій всіх видів, доплат та всіх видів надбавок разом з неотриманою матеріальною допомогою на оздоровлення у розмірі 47 312 грн.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 24.09.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для виконання позивачем вимог даної ухвали, а саме: надати позовну заяву, у якій визначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також в якій зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; - надати докази сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених законом, відповідно до мотивувальної частини ухвали суду.

02.10.2025 року від позивачки на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зміну підстав позову.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 повернуто позивачці.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року, суд виходив з тих підстав, що позивачка станом на день винесення ухвали, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху належним чином не усунула, а саме не надала позовну заяву з дотриманням передбачених процесуальним законодавством вимог.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що такий висновок суперечить нормам процесуального права та утримує надмірний формалізм.

Апеляційний суд виходить з того, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).

Так, у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно з висновками, викладеними в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

В рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Тому судді повинні уникати надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі, адже суди помилково визнають такими, що дають підстави для повернення позовних заяв ті обставини, зокрема, щодо незазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; не наведення попереднього (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; відсутність власного підтвердження позивачем про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, підстави звільнення позивача від сплати судового збору, адже зазначені обставини можуть бути з`ясовані судом на наступних стадіях процесу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при реалізації положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

З огляду на вищезазначене, повернення судом першої інстанції позовної заяви позивачці, з наведених в ухвалі підстав, є необґрунтованим і таким, що суперечить нормам процесуального права, та має ознаки надмірного формалізму.

Суд вважає відсутніми підстави для не розгляду судом першої інстанції поданої позовної заяви в тому вигляді, в якому її подала ОСОБА_1 . Неподання відповідних доказів в підтвердження заявленого позову в майбутньому під час розгляду справи буде судом враховано під час ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду позовної заяви.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На згадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , в зв`язку з чим ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року слід скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 21 листопада 2025 року- скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 травня 2026 року.

Судді