Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №760/25017/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25017/25

Провадження №2/760/3666/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що між нею, на той час ОСОБА_3 , та Відповідачем ОСОБА_2 , 21 листопадом 2012 року був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві № 2083. Після одруження ними обрані прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_4 . За час перебування в шлюбі, у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач та відповідач, прожили у спільному шлюбі більше 12 років вели спільне господарство та будували міцні сімейні відносини. Нажаль, останні два роки їх стосунки почали руйнуватися, вони неодноразово намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми та це не дало ніяких результатів. Вже рік як вони разом не проживають, та не можуть разом виконувати сімейні обов`язки. Їм не вдається спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечаються та принижують один одного. Позивач та Відповідач не одноразово протягом останнього часу намагався говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося за останній час, хоча вони прикладали для цього максимально зусиль. В результаті їх розмов прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю їх спільної дитини. Сімейні стосунки налагодити не вбачається можливим, сім`я зруйнувалась остаточно, в збереженні сім`ї жодний з них не зацікавлений. Основна причина розпаду сім`ї - це суперечливість характерів, різні погляди на життя та сім`ю, відсутність між нею та Відповідачем взаєморозуміння та довіри. Зазначала, що син проживає разом з нею, має свою кімнату, обліковується в медичній установі за місцем проживання, ходить до ліцею НВК «Ерудит» Солом`янського району м. Києва, що підтверджується довідкою від 03.09.2025 № 142. Позивач слідкує за фізичним та психологічним здоров`ям свого сина, сприяє всебічному розвитку своєї дитини. Позивач приймає більшу участь у житті свого сина, а ніж його батько. Нею створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. Між нею та Відповідачем було досягнуто згоди з приводу утримання їх дитини. Відповідач буде добровільно утримувати їх сина. Рішення про розірвання шлюбу прийнято остаточно і виважено і змінювати його намірів не має. Примирення не можливе. Подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам і буде мати лише негативні наслідки. Спору про поділ майна набутого у шлюбі, немає. З врахуванням наведеного просила шлюб між ОСОБА_1 , та Відповідачем, ОСОБА_2 . зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, про що 21 листопада 2012 року складено відповідний актовий запис № 2083 - розірвати, визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

10 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 15 вересня 2025 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

20 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено підготовче засідання.

13 лютого 2026 року від начальника служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшли пояснення, в яких зазначала, що у разі надання сторонами документів по справі та проведення бесіди з малолітнім питання щодо надання висновку до суду буде винесено на найближче засідання комісії, про що буде повідомлено додатково.

05 березня 2026 року від заступника голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшли пояснення, в яких повідомляли, що в письмовому поясненні до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.03.2026 та бесіді з працівником Служби ОСОБА_2 зазначив, що він не заперечує щодо проживання сина з матір`ю ОСОБА_1 , спору щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 не має. Враховуючи відсутність спору між сторонами по вказаній справі Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, не має правових підстав для розгляду питання про підготовку до суду висновку щодо розв`язання спору. З врахуванням наведеного просили при винесенні рішення виходити з інтересів дитини.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року, підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - закрито; призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 06 травня 2026 року від позивача до суду надійшла заява у якій вона просила розгляд справи здійснити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

21 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_1 , актовий запис №2083 (а.с. 4).

В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 30 січня 2013 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №354 (а.с. 10).

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади №2025/012149566 від 24 серпня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно довідки директора Навчально-виховного комплексу «Ерудит» дошкільного навчального закладу (дитячий садок) - школа І ступеня - гімназія Солом`янського району м. Києва № 142 від 03 вересня 2025 року, видана ОСОБА_5 в тому, що він дійсно навчається у 7-Б класі НВК «Ерудит» Солом`янського району м. Києва (а.с. 12).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 Начальнику служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної державної адміністрації в місті Києві Давиденко В.В., від 03 березня 2026 року №108/24/Б-411, заявник, батько дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляв суд, що не заперечує проти проживання його дитини разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою її фактичного проживання. Йому відомі умови проживання дитини разом з матір`ю, вважає їх належними та такими, що відповідають інтересам дитини. Проти визначення місця проживання дитини разом з матір`ю заперечень не має. Заяву подав добровільно, без будь-якого тиску, повністю усвідомлюючи її правові наслідки.

Щодо вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд роз`яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визначення місця проживання дитини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин 2-4 статті 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного відповідачем, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визначення місця проживання малолітньої дитини є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідачем не заперечується визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із матір`ю, що підтверджується його письмовими поясненнями та відсутністю спору між сторонами з даного питання.

З огляду на відсутність спору між батьками, а також керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, суд вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 2598556763 від 09 вересня 2025 року та квитанції №2725866331 від 18 жовтня 2025 року, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., сплачений за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 21 листопада 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2083, - розірвати.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2 422,40 грн., судового збору сплаченого за подання позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І. О. Тесленко