Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №755/21197/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21197/25

Провадження №: 3/755/2755/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

24 жовтня 2025 року о 20 год 30 хв за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 23А, ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Getz » д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в кабінеті лікаря нарколога, за адресою м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Адвокат Борсуківська К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала письмові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, оскільки, вважає, що матеріали справи були складені з істотними порушеннями вимог законодавства, що взагалі ставить під сумнів законність та допустимість доказів.

Зокрема, зазначає, що ключовим є те, що обов`язок доказування покладається на орган, який склав протокол, а суд не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення чи відшукувати докази вини, оскільки це суперечить принципам справедливого суду та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наголошує, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не містять усіх обов`язкових елементів складу правопорушення. Зокрема, інкримінується лише відмова від проходження огляду у медичному закладі, при цьому відсутні відомості про відмову від огляду на місці зупинки транспортного засобу, що є необхідною складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окремо звертає увагу на порушення встановленої процедури направлення на медичний огляд, оскільки ОСОБА_1 було направлено до закладу охорони здоров`я, який не входить до переліку уповноважених установ для проведення таких оглядів у місті Києві. Що, на думку адвоката, ставить під сумнів законність вимоги поліцейських та, відповідно, правомірність інкримінованої відмови.

Відтак, адвокат зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів вини особи, а також відсутній склад адміністративного правопорушення як такий.

У зв`язку з цим, просить суд закрити провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, адвокат Борсуківська К.О. заявила клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень інспектора 1 взвода 3 роти 4 батальйону УПП в м. Києві капрала поліції Руденка О.Ю.

У судовому засідання інспектор 1 взвода 3 роти 4 батальйону УПП в м. Києві капрал поліції Руденко О.Ю. зазначив, що вже не пам`ятає всіх подій того дня, однак пам`ятає, що водія ОСОБА_1 було зупинено, оскільки він не виконав зупинку біля знаку стоп контроль, в подальшому під час встановлення особи у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Разом із тим, зазначив, що під час проведення такого огляду поведінка ОСОБА_1 свідчила про його намір перешкоджання проведенню такого огляду, оскільки він свідомо не виконував вимогу працівників поліції щодо видихання повітря, а лише імітував його, здійснював протилежні дії, тобто вдихав, на що працівниками поліції було зроблено відповідне зауваження.

У зв`язку з неможливістю проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 , працівниками поліції було прийнято рішення доставити останнього до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного медичного огляду у встановленому законом порядку.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Борсуківської К.О. вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.10.2025 серії ЕПР1 № 493096, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху, карткою обліку адміністративного правопорушення; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6009715; витягом з АРМОР; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, записаними на DVD-R диск.

Із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 зупинено, оскільки він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 стоп-контроль, а також під час керування транспортним засобом користувався мобільним телефоном, тримаючи його в руці.

Після чого, працівниками поліції висловлено ОСОБА_1 вимогу надати посвідчення водія з метою встановлення його особи. Далі працівниками поліції встановлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які зафіксовані на відеозаписі, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

Надалі, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 на місці зупинки, на що він відмовився, виявив бажання пройти огляд лише у медичному закладі. Працівниками поліції роз`яснено, що огляд у медичному закладі проводиться у разі незгоди водія з результатом драгеру, на що ОСОБА_1 наполіг, зазначив, що не відмовляється, однак буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння лише у медичному закладі. Пізніше його було доставлено до лікаря нарколога по вул. Чорних Запорожців, 20, м. Київ.

У медичному закладі ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, так як це передбачено процедурою, однак ОСОБА_1 зазначив, що не довіряє результатам драгеру та краще у такому разі відмовиться від проходження огляду, йому було роз`яснено, що у разі відмови буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як роз`яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, який повинен бути складений у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, згідно п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок № 1103).

Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: запах алкоголю з порожнини рота; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу 1 та пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо посилань адвоката щодо порушення встановленої процедури направлення на медичний огляд, а саме направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, який не входить до переліку уповноважених установ для проведення таких оглядів у місті Києві.

Суддя вважає за необхідне звернути увагу на рішення Київської міської ради № 952/8918 від 13.06.2024 про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким реорганізовано комунальне некомерційне підприємство «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05496862) шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993931).

Оскільки, вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування було проведено реорганізацію закладів охорони здоров`я, внаслідок чого зазначені медичні установи були об`єднані в єдиний заклад, суд критично оцінює доводи адвоката про те, що направлення особи на огляд на стан сп`яніння було здійснено до закладу охорони здоров`я, який нібито не входить до переліку установ, уповноважених на проведення таких оглядів.

Так як, зміна найменування закладу є виключно наслідком організаційних змін та не свідчить про припинення чи відсутність у нього повноважень щодо проведення оглядів на стан сп`яніння. Посилання адвоката виключно на невідповідність найменування закладу у направленні та у переліку не можуть бути підставою для визнання дій працівників поліції незаконними.

За таких обставин суддя приходить висновку, що доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спрямованими виключно на уникнення відповідальності.

Крім того, заперечення захисника щодо складеної фабули у протоколі про адміністративне правопорушення, на думку судді, за своєю сутністю носять формальний характер та не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі, оскільки становитимуть собою прояв надмірного формалізму та недоцільного правового пуризму (від лат. purus - "чистий", дотримання букви закону всупереч духу закону, що суперечить інтересам правопорядку і правосуддя.

У розрізі зазначеного суддя вважає за доцільне покликатися на постанову Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а-475/09/1370, де застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика Європейського суду з прав людини, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом. Правовий пуризм може мати як добровільний характер і виявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, недопущення відступу від правових приписів. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них. Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий".

Суддя, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, у тому числі відеозапис, дійшла переконання, що вони є належними, допустимими та достатніми для підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що спростовують доводи сторони захисту.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про доведеність факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: Віра Левко