Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №755/4592/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4592/26

Провадження №: 2-о/755/247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті її діда, громадянина України ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ Луганської області.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70 років у місті Алчевськ, Луганської області, що є окупованими територіями, помер ОСОБА_2 , дід заявника. Смерть настала внаслідок тривалої хвороби від інсульту. У зв`язку з тим, що територія міста Алчевськ є тимчасово окупованою територією України, заявник не може отримати свідоцтво про смерть державного зразка в органах ДРАЦС у загальному порядку. Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано на тимчасово окупованій території.

Встановлення факту смерті необхідно для реалізації права на спадкування та отримання свідоцтва про смерть державного зразка.

У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року заяву залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року про залишення заяви без руху вручено заявникові 07 квітня 2026 року.

09 квітня 2026 року (вхід. від 04 травня 2026 року № 27094, 27085), ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила документ про сплату судового збору та докази надсилання заяви з доданими до неї документами заінтересованій особі, чим виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху у встановлений судом строк. Суд враховує, що лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (форма № 106/о) або його належним чином засвідченої копії до заяви не долучено.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку окремого провадження, судове засідання у справі призначено на 05 травня 2026 року на 16-50 годин.

05 травня 2026 року заявник у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У заяві справу просила розглянути без її участі.

Заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, свого представника у судове засідання не направила, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (частина друга статті 317 ЦПК України).

До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України у формі ID-картки

№ НОМЕР_1 , виданого 21 лютого 2023 року, орган видачі - 8025, що належить ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Сніжне Донецької області.

Зі свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 20 травня 2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області, встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Сніжне Донецької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 148. Батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 19 вересня 2001 року серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області, 19 вересня 2001 року одружились ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі реєстрації актів про одруження 19 вересня 2001 року зроблено запис № 212. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_7 ».

Згідно зі свідоцтвом про народження від 27 квітня 1982 року, серії НОМЕР_4 , виданим відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету міської Ради народних депутатів Донецької області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Сніжне Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про народження 24 квітня 1982 року зроблено запис

№ 299. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Також в матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 24 жовтня 1998 року, що належить ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Ящиково Перевальського району Луганської області. Наявний штамп про реєстрацію місця проживання за адресою:

АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи також долучено копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так званим «Перевальським районним відділом запису актів громадянського стану департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 99400022» видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , відповідно до якого ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ящиково, Перевальського р-ну Луганської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ Луганської області, про що 29 жовтня 2025 року складено актовий запис про смерть № 170259950000200109002.

Водночас, суд враховує, що до матеріалів справи не долучено лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (форма № 106/о) або його належним чином засвідченої копії, що позбавляє суд можливості зазначити причину смерті особи.

Також в матеріалах справи відсутні відомості про звернення заявника до органів державної реєстрації актів цивільного стану на території України щодо проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримання відмови у вчиненні реєстраційної дії.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма

№ 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня

2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із

05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07 травня 2022 року № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від

16 квітня 2022 року № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого

2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якого вся територія Алчевського району Луганської області вважається тимчасово окупованою територією України з 07 квітня 2014 року.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Також суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascuand Others v. Moldovaand Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті її діда ОСОБА_2 , отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка з метою подальшої реалізації спадкових прав.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , при цьому, заявником надано документи, які у своїй сукупності підтверджують факт смерті ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Алчевськ Луганської області. Враховуючи те, що ОСОБА_2 помер в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а реєстрація його смерті в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

З наданих документів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Ящиково Перевальського району Луганської області, помер

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевську Луганської області, перебуваючи на тимчасово окупованій території, і тому факт його смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлена. Оскільки відомості про реєстрацію смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України відсутні, тому є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, а також для подальшого складення відповідного актового запису.

Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх прав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити юридичний факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ящиково Перевальського району Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алчевськ Алчевського району Луганської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце проживання:

АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26088676, адреса місцезнаходження: бульв. Верховної Ради, 8/20, м. Київ, 02100.

Повне рішення суду виготовлено 05 травня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова