Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №754/7005/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1573/26

Справа №754/7005/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Київського рибоохоронного патруля про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року до Деснянського районного суду м. Києва від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Київського рибоохоронного патруля надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2026 року серії КИ №000847, 10 березня 2026 року о 10 год. 30 хв. на Базарі Лісовий в м. Києві громадянка ОСОБА_1 порушила порядок придбання чи збуту тваринного світу, а саме реалізовувала рибу, а саме: сом-2 шт. вага- 4 кг., карась-50 шт. вага-11 кг., короп-20 шт. вага-46 кг., загальною вагою 61 кг., - без документів, що підтверджують законність чи походження, чим порушила вимоги ст. 7, ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», та ч.7 ст. 37 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», тим самим скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст. 88-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 06.05.2026 о 09 год. 50 хв. не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», які містяться у матеріалах справи.

З будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.

ОСОБА_1 також була повідомлена працівниками поліції, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді м. Києва, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 06.05.2026 о 09:50 год. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Деснянського районного суду м. Києва).

Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 88-1 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України»).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, суд при розгляді даної справи враховує позицію Верховного Суду, відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Так, відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 88-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Наведена норма є бланкетною, тому необхідно встановити, яку норму спеціального законодавства порушила особа та у чому саме полягає таке порушення.

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 реалізовувала рибу без документів, що підтверджують законність її походження.

Так, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

Законність набуття у приватну власність об`єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об`єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Статтею 63 ЗУ «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема, відповідальність несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу, а також, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Пунктом 7 статті 37 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлені вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів. Якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 88-1 КУпАП порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об`єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії КИ №000847 від 10 березня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; протоколом огляду та вилучення речей і документів від 10.03.2026 року; розпискою від 10.03.2026 року про передачу на відповідальне зберігання ОСОБА_1 свіжої риби, а саме: сом-2 шт. (вага 4 кг.), карась- 50 шт. (вага 11 кг.), короп- 20 шт. (вага 46 кг), загальною масою 61 кг.

Крім того, ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення власноручно зазначила, що з протоколом згодна і дійсно продавала рибу без документів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації об`єктів тваринного світу.

Керуючись 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 291, 88-1 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 88-1 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп. без конфіскації об`єктів тваринного світу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081100, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA128999980313080106000026004.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Банах О.Л.