Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №754/11281/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1239/26

Справа №754/11281/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 21 463,45 грн.

Стислий виклад позицій сторін

11.07.2025 Позивач, ТОВ "ВІН ФІНАНС", як новий кредитор за кредитним договором № 316111 від 17.09.2018, звернувся до суду засобами "Електронний суд" з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 21 463,45 грн, з яких: 4 000,00 грн тіло кредиту, 2 160,00 грн нараховані проценти, 9 840,00 грн пеня і 400,00 грн штраф, 3 586,10 грн інфляційні втрати та 1 477,35 грн 3% річних.

Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки. Судова повістка надсилалась за адресою місця проживання Відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ). Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Отже, Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд з метою належного інформування Відповідача вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, інформацію про суд, предмет позову, дату та час судового засідання було надіслано на електронну пошту Відповідача та на його фінансовий номер телефону, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставлення.

Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування певних умов. Зокрема, відповідач має бути належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явитися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подати відзив. Також необхідною умовою є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частини перша та друга статті 280 ЦПК України).

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

17.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали в електронній формі договір про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 316111.

Договір про надання фінансового кредиту укладений в електронній формі відповідно до закону України "Про електронну комерцію". Прийняття та підтвердження умов Договору Позичальником відбулося А407057 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А407057, який був автоматично згенерований та надісланий у СМС-повідомленні на його фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

За умовами Договору сторони погодили надання Відповідачеві грошових коштів в розмірі 4000,00 грн шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок Клієнта.

Сукупна вартість кредиту складає 127,00 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 5080,00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування кредитом 27,00 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1080,00 грн (у грошовому виразі) (пункт 1.3.1 Договору).

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.4 договору).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору Відповідно до Графіка розрахунків, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів встановлена не пізніше 17.10.2018.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою (вих. № 5590-ВП від 07.05.2025) платіжного провайдера ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" про успішне перерахування коштів 17.09.2018 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 4 000,00 грн (код авторизації 249007, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-687075).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не заперечував обставини отримання кредитних коштів, не спростовував, що вказана банківська картка йому не належить (була втрачена, викрадена, тощо), клопотання про витребування доказів не заявляв. Суд визнає вказаний доказ достатнім та належним для підтвердження обставин перерахування коштів Відповідачеві на його банківську картку, яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Отже, Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачеві позику відповідно до умов укладеного договору.

Позивач довів порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення коштів. Натомість Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість поданого Позивачем розрахунку.

Заборгованість за тілом кредиту становить 4000,00 грн. У цій частині позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Щодо нарахування відсотків

У пункті 1.2.1 Договору сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0.9 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (328,50 % річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту.

Проте пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що у разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором та у разі, якщо встановлена підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 цього Договору процентна ставка за користування кредитом менша ніж 1.8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству процент за користування кредитом у розмірі 1.8 % (один кома вісім процента) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. При цьому Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Предметом спору є заборгованість за процентами у розмірі 2 160,00 грн. Згідно з наданим розрахунком заборгованості (Карткою обліку Договору), Первісний кредитор нараховував у період з 18.09.2018 по 07.10.2018 (20 днів) проценти за зниженою ставкою у розмірі 36,00 грн на день, однак 07.10.2018 року ці нарахування на загальну суму 720,00 грн були сторновані. Натомість кредитор нарахував проценти за стандартною ставкою 1,8% (72,00 грн на день від суми 4 000,00 грн) за 30 днів (72,00 грн ? 30 днів = 2 160,00 грн).

Отже, Первісний кредитор здійснив нарахування відсотків в межах погодженого сторонами строку кредитування за стандартною процентною ставкою 0,9% на день. Встановлений розмір процентної ставки не суперечить вимогам законодавства. У цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідач порушив умови договору щодо повернення позики.

У статті 611 ЦК України зазначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту № 316111 від 17.09.2018 року питання нарахування пені та штрафів врегульовано у Розділ 4 "Відповідальність сторін" наступним чином:

У випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) днів, після закінчення визначеного пунктом 1.4. цього Договору строку користування кредитом, пеня та/або штраф за несвоєчасне виконання Клієнтом зобов`язань за договором не нараховується (пункт 4.3.)

У випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству:

4.4.1 пеню в розмірі 3% (три процента) від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 (дев`яносто) днів.

4.4.2 на 4 (четвертий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн;

4.4.3 на 30 (тридцятий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн;

4.4.4 на 90 (дев`яностий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн (пункт 4.4.).

Первісний кредитор нарахував пеню та штрафи за невиконання Відповідачем умов Договору.

Згідно з карткою обліку Договору загальна сума фактично нарахованого штрафу становить 400,00 грн (100,00 грн нараховано 10.11.2018 року, на 4-й день прострочення, а 300,00 грн - 06.12.2018 року, на 30-й день прострочення).

Також, починаючи з 4-го дня прострочення (з 10.11.2018), Первісний кредитор щоденно нараховував пеню в розмірі 3% від суми кредиту (від 4000,00 грн). Розмір пені за один день склав 120,00 грн. Нарахування пені тривало 82 дні, з 10.11.2018 до 30.01.2019 включно (до моменту відступлення права вимоги за договором факторингу). Загальна сума пені становить 9 840,00 грн (120,00 грн ? 82 дні).

За статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому можливість їх одночасного застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором підтверджує недотримання припису частини першої статті 61 Конституції України про заборону повторного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (див. висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, сформульовані у постановах від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 183/2122/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 133/474/15-ц).

Під час вибору виду неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує те, що нарахована позивачем пеня в сумі 9840,00 грн значно перевищує розмір отриманого кредиту, та є майже однаковою з розміром завданих позивачу збитків у вигляді існуючої заборгованості по тілу кредиту, процентах та сум відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, тобто нарахований її розмір є несправедливим та нерозумним.

За таких умов, вимоги про стягнення пені, враховуючи наявність вимоги про стягнення штрафу, задоволенню не підлягають.

Отже, з Відповідача підлягає стягненню виключно штраф в сумі 400 грн.

Щодо здійснення нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Позивач здійснював розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму заборгованості в розмірі 16 400,00 грн за період прострочення з 23.02.2019 до 23.02.2022 року (загалом 1097 днів).

Позивач неправильно визначив суму боргу, безпідставно здійснював нарахування також на суму пені та штрафу.

Суд здійснив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму заборгованості в розмірі 6160,00 грн (4000,00 грн - сума основного боргу (тіло кредиту); 2160,00 грн - сума боргу за процентами) за період прострочення з 23.02.2019 до 23.02.2022.

Суд встановив, що належний розмір інфляційних втрат 1 346,97 грн (7 506,97 грн - 6 160,00 грн (6 160,00 грн ? 1,21866444 (сукупний індекс інфляції за період з березня 2019 року по лютий 2022 року)), а 3 % річних - 554,84 грн (6 160,00 грн ? 3% ? 1097 днів: 365 / 100).

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язання або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" набуло право вимоги до Відповідача на підставі договору факторингу № 1 від 12.04.2018, укладеного з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".

ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" на підставі протоколу загальних зборів № 1706 від 25.07.2024 та наказу № 55-к від 25.07.2024.

Додаткова угода № 11 до договору факторингу № 1 від 30.01.2019 та Реєстр прав вимог № 12 підтверджують включення Відповідача до переліку боржників, право вимоги до яких перейшло до Позивача. Відповідний запис за порядковим номером 603 містить дані кредитного договору № 316111 від 17.09.2018.

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Суд оцінив надані Позивачем докази і виснував, що вони є належними та достатніми доказами переходу до Позивача права вимоги до Відповідача відповідно до умов договору факторингу.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд виснував, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 23 395,05 грн є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно достатті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина другастатті 141 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Суд задовльнив позов повністю, тому Відповідач має відшкодувати Позивачеві сплачену суму боргу.

Також Позивач заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідач не доводив неспівмірності витрат, не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд виснував, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 8 461,81 грн є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат між сторонами

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Суд задовольнив позов частково, тому Відповідач має відшкодувати Позивачеві сплачену суму пропорційно розміру задоволених позовних вимог (39,42%), що становить 955,01 грн.

Також Позивач заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024, укладеного між Позивачем (з урахуванням попереднього найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ") та Адвокатським бюро "АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ".

На підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості Позивач надав Детальний опис робіт від без дати (складений до договору від 22.03.2024) та Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 04.07.2025.

Відповідно до змісту вказаних доказів адвокатське бюро надало Позивачеві послугу з підготовки позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, загальна вартість якої становить 5 000,00 грн. Заявлена сума повністю узгоджується з пунктом 4.7 договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024, яким сторони погодили тарифікацію наданих послуг (зокрема, позовна заява - 3500-7000 грн; подання позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний суд" - 1500 грн)

Відповідач не доводив неспівмірності витрат, не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог (39,42%), що становить 1 971,21 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 316111 від 17.09.2018 у загальному розмірі 8 461,81 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят одна гривня 81 копійка), що включає 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 160,00 грн - заборгованість за відсотками; 400,00 грн - штраф; 1 346,97 грн - інфляційні втрати; 554,84 грн - 3% річних.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" судовий збір у розмірі 955,01 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 971,21 грн.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8; код ЄДРПОУ 38750239).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , 06.09.1978).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з`явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 6 травня 2026 року

Суддя Інна КОВАЛЕНКО