Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №752/11024/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11024/26

Провадження по справі № 1-кп/752/2029/26

В И Р О К

іменем України

"05" травня 2026 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026105010000316, дані про яке 18.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із повною вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироками:

Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.03.2006 року за ст. 391 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

Вишгородського районного суду м. Києва від 01.02.2008 року за ч.2 ст.121, ч.2 ст. 125 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 18.04.2008 року за відбуттям строку покарання;

Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2010 року за ч.4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 23.06.2013 року за відбуттям строку покарання;

Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2016 за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 04.06.2021 за відбуттям строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

встановив:

18 квітня 2026 року о 03 год, ОСОБА_3 , перебуваючи на паркувальному майданчику, що розташований поряд із будинком № 94 корпус № 1 по пр. Голосіївському у м. Києві, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, демонструючи зневагу до існуючих норм та правил поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, з метою самоствердження та демонстрації своєї агресії, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Toyota RAV 4», білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , та за допомогою предмета, схожого на кухонну сокиру, умисно завдав механічне пошкодження лобового скла зазначеного транспортного засобу, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 8500 грн.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Ssang» моделі «Yong», 2013 року випуску, н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований поруч із автомобілем «Toyota RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , та за допомогою предмета, схожого на кухонну сокиру, умисно пошкодив лобове скло, скло правих передніх дверей та правого зовнішнього дзеркала заднього виду, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду.

Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Під час дізнання ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_6 , склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та отримана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також подали заяви про те, що не заперечують проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників судового провадження.

Прокурор разом з обвинувальним актом подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявних у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу, згідно яких обвинувачений, має незняті і непогашені судимості, офіційно не працевлаштований, соціальних зв`язків не має.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Ураховуючи вищезазначене, наявність прямого умислу на вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який має незняті і непогашені судимості, відсутність пом`якшуючи обставин, наявність невідшкодованої матеріальної шкоди потерпілим, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України.

Підстав для застосування більш м`якого покарання чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд у даному випадку не вбачає, оскільки обвинувачений, будучи неодноразово засудженим до реального покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочинів проти життя і здоров`я особи, а також проти громадського порядку та моральності, належних висновків для себе не зробив, і після відбуття покарання вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, передбачених ч.3 ст. 61 КК України, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_3 такого виду покарання, як обмеження волі, судом не встановлено.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Питання про речові докази підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст.370, 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376, 381-382 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Речові докази:

-лазерний оптичний диск на якому наявні заводські назви «Axent» CD+R, 700 MB 80, min 52x, на якому міститься відеозапис, шо має назву «01»: тривалістю 05 хв 00 сек, 34384 КБ; диск DVD-R із відеозаписом з нагрудної камери № 470197 екіпажу «Рубін 106»; три сліди папілярних узорів, які поміщено у паперовий конверт коричневого кольору, які вилучено під час огляду місця події за адресою: м. Київ, пр. Голосіївський, 94, корп. 1 під час огляду автомобіля Ssang Yong, білого кольору, н.з. НОМЕР_2 , та змиви, які було вилучено з рукоятки предмету, схожого на кухонну сокиру, - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-предмет, схожий на кухонну сокиру, який передано на зберігання до камери зберігання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 008596) - знищити.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1