Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №725/11716/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №725/11716/25

Суддя: Стоцька Л. А.

Єдиний унікальний номер 725/11716/25

Номер провадження 2/725/4348/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря: Соболевської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства державна акціонерна компанія «Хліб України» про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 та з 26 липня 1973 року, значиться зареєстрованим у цьому помешканні, що стверджується Витягом з реєстру територіальної громади.

01 жовтня 1969 року він був прийнятий на роботу у Чернівецький комбінат хлібопродуктів. Для працівників комбінату хлібопродуктів надавався гуртожиток, який належав ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» у будинку N?15 на АДРЕСА_2 . З 26 липня 1973 року він, як працівник комбінату, поселився та зареєструвався за указаною адресою, що стверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 20.08.2025 р б/. 19 червня 1992 року Постановою ВР України введений в дію Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду». Метою приватизації державного житлового фонду було створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

У зв?язку із необхідністю зміни статусу гуртожитку на АДРЕСА_2 ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» було спрямоване звернення до Чернівецької міської ради із заявою про надання гуртожитку статусу квартир. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15 червня 1999 року за N? 429/13 «Про поновлення на балансі житлового фонду окремих приміщень, надання гуртожиткам статусу житлових будинків /квартир/ відомчого підпорядкування» за зверненням окремих підприємств та громадян міста за матеріалами, поданими Департаментом житлово - комунального господарства міської ради виконкомом міської ради, вирішено присвоїти квартирам N? АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , які використовувались як гуртожитки ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат», статус житлових квартир відомчого підпорядкування. Отже, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради відбулася зміна правового статусу майна - із гуртожитку у житлові приміщення у вигляді квартир. Із указаного часу квартири на балансі відповідача обліковуються.

Таким чином, приміщення, в якому він проживаю з червня 1999 року набуло статусу житлового у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Технічна характеристика квартири є такою: загальною площею 43,19 кв.м, в тому числі житловою площею 28,9 кв. м., вбиральня VII площею 0,9 кв.м, коридор XII площею 1,2 квм,- загального користування з кв N? 10.

З урахуванням зміни статусу гуртожитку у квартири мешканцями створено ОСББ з метою управління та забезпечення діяльності та благоустрою указаного об?єкту нерухомого майна. З часу отримання житла у користування він постійно та безперервно проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .

Враховуючи такі обставини він, як користувач житла, звернувся до суду з даним позовом про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

З часу зміни статусу гуртожитку на житлове приміщення на

АДРЕСА_2 , а саме з червня 1999 року він впродовж 26 років проживає та добросовісно користується квартирою, сплачує відповідні комунальні платежі, тощо що стверджується довідкою ОСББ «Авангардна 15» від 03.12.2025 року. Як йому стало відомо з часу зміни статусу гуртожитку у житлове приміщення ДП ДАК «Чернівецький комбінат хлібопродуктів» право власності на спірну квартиру не оформлював та свідоцтва про право власності не отримував. Указане мною стверджується довідкою N? 1884 від 11.12.2025 року виданої ЧКОБТІ.

Згідно зі Статутом ДП ДАК «Хліб України» «Чернівецький комбінат хлібопродуктів» створене шляхом реорганізації державного підприємства «Чернівецький комбінат хлібопродуктів».

На теперішній час статус ДП ДАК Хліб України» «Чернівецький комбінат хлібопродуктів» знаходиться у стані припинення, що стверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на 04.12.2025 року. Тому представником відповідача у справі також указаний арбітражний керуючий Унгуряну Д.В.

Позов подає, як особа, що є суб?єктом, здатним набути у власність спірний об?єкт; об?єкт володіння є законним; він добросовісно заволодів чужим майном; відкрито та безперервно володіє квартирою упродовж установлених строків володіння; норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю у спірному випадку відсутні. Тобто є сукупність обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України.

Довідкою N? 1884 від 11.12.2025 року виданої ЧКОБТІ підтверджується, що право власності на кв. АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Вартість майна становить 302 340, гривень, що підтверджується звітом про оцінку майна ДН 4122025-001 від 04.12.2025 року, складеного ТОВ «Метртех інвест».

Власник помешкання відсутній і мені невідомо, кому належить це майно, тому ВІН може вважатися добросовісним набувачем.

Його проживання у квартирі обумовленене відсутністю інформації щодо власника, оскільки йому невідомо кому належить спірне нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Упродовж усього терміну його проживання у квартирі на це майно ніхто не претендував.

Просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43,3 кв. м, житловою 29.3 кв. м., вбиральня VII площею 0,9 кв.м, коридор XII площею 1,2 кв.м,-загального користування з кв N? 10.

Відповідач відзив не подав.

Представник позивача подала заяву,в якій просила розглядати справу за їх відсності із позивачем.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, не з`явився.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення відповідача участі в розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 01 жовтня 1969 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у Чернівецький комбінат хлібопродуктів. Для працівників комбінату хлібопродуктів надавався гуртожиток, який належав ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» у будинку N?15 на АДРЕСА_2 . З 26 липня 1973 року він, як працівник комбінату, поселився та зареєструвався за указаною адресою, що стверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 20.08.2025 р б/. 19 червня 1992 року Постановою ВР України введений в дію Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду». Метою приватизації державного житлового фонду було створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

З часу зміни статусу гуртожитку на житлове приміщення на

Довідкою N? 1884 від 11.12.2025 року виданої ЧКОБТІ підтверджується, що право власності на кв. N? 9 на АДРЕСА_2 не зареєстровано.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першоїстатті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою N? НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на ці будівлі за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.76,81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, та ст.ст.16,328,344 ЦК України,суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства державна акціонерна компанія «Хліб України» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43,3 кв. м., житловою площею 29,3 кв.м., вбиральня VII площею 0,9 кв. м., коридор ХІІ площею 1,2 кв. м. загального користування з квартирою АДРЕСА_9 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua