Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №643/10152/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/10152/25

Провадження № 2/643/789/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ, позивач), в інтересах якого діє адвокат Тодавчич С.М., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача кошти у розмірі понесених витрат в сумі 40361,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.11.2024 о 12 год. 01 хв. водій

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові, допустив зіткнення з транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з чим потерпілий внаслідок ДТП звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Посилаючись на положення ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV), позивач просить стягнути на його користь з відповідача шкоду в сумі 40361,27 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, який з дотриманням вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Крім того, відповідач неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положенням ч. 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як визначено ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Водій ОСОБА_1 16.11.2024 о 12 год. 01 хв., керуючи автомобілем VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові, допустив зіткнення з транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та було завдано матеріальні збитки.

Наведене підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2024 у справі № 643/14645/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова набрала законної сили 06.01.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із копії повідомлення від 19.11.2024, ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про настання ДТП. В подальшому потерпілий звернувся до МТСБУ із заявою від 01.04.2024, в якій просив відшкодувати заподіяну шкоду внаслідок ДТП.

За наслідками розгляду вказаної заяви та документів МТСБУ із залученням суб`єкта оціночної діяльності визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП.

Зокрема, згідно Звіту № 110747/2024 від 05.12.2024, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 16.11.2024, без урахування величин втрати товарної вартості складає 41935,48 грн, в тому числі ПДВ на вартість складових 3406,81 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 855254 від 03.02.2025 вбачається, що МТСБУ перерахувало ОСОБА_2 кошти у розмірі 38361,27 грн (призначення платежу: виплата по справі №110747, згідно наказу №3,1/3115 від 03.02.2025).

Також згідно копії платіжної інструкції № 944918 від 24.12.2024 МТСБУ перерахувало

ТОВ СОС Сервіс Україна коштів у розмірі 2000 грн (призначення платежу – оплата послуг аваркома (експерта) по справі №110747, згідно рах. №5321 від 18.12.2024).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Положенням ст. 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін щодо доказування та подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Положенням ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

За приписами ч. 2 ст. 979 ЦК України законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством (ч. 3 ст. 979 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно визначення, наведеного у п. 1.3. ст. 1 Закону № 1961-IV, потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Положеннями ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положення п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також виконання МТСБУ покладеного на нього обов`язку з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив свою цивільно-правову відповідальність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Окрім того, судом встановлено, що МТСБУ понесло витрати на проведення експертного дослідження з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, у сумі 2000 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать, серед іншого, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (п. 148).

Так, Звіт № 110747/2024 від 25.11.2024 з визначення вартості відновлювального ремонту, підготовлений на замовлення позивача та прийнятий судом як доказ при розгляді вказаної судової справи.

Вказаний звіт складено суб`єктом оціночної діяльності, ФОП ОСОБА_3 , однак позивач на підтвердження понесених ним витрат з оплати послуг експерта надав до суду копію платіжної інструкції № 944918 від 24.12.2024, отримувачем коштів в якій зазначено ТОВ СОС Сервіс Україна.

Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати послуг з підготовки Звіту № 110747/2024 від 25.11.2024, виконаного ФОП ОСОБА_3 ; водночас перерахування коштів на користь ТОВ «СОС Сервіс Україна» не підтверджено фактом виконання робіт чи надання послуг.

Відтак, відсутні підстави для стягнення витрат на проведення експертного дослідження в сумі 2000 грн з відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в межах документально підтверджених витрат позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані з регламентною виплатою в сумі 38361,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2302,36 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, б-р Русанівський, буд. 8);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА