Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №627/371/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/371/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – В.А. Каліберди,

з участю секретаря судового засідання – Н.Д. Коломієць,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Краснокутського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 02 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1453.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 02 вересня 2011 року, зареєстрованого Відділом ДРАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1453.

Від цього шлюбу мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначає, що спочатку сімейне життя складалося добре, однак, протягом останнього року сімейні стосунки погіршилися, що в кінцевому результаті привело до постійних сварок, та, як наслідок, до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Спільне життя не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного, втрати почуття поваги та любові один до одного. Рішення про розірвання шлюбу позивач прийняла остаточно і змінювати його не має намірів, оскільки примирятися з відповідачем пробували неодноразово, однак безрезультатно. За таких обставин вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, є таким, що суперечить інтересам сторін та їхніх дітей, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Ухвалою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 10.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У резолютивній частині позовної заяви вказала розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує. Термін на примирення не потребує, на стягненні судових витрат не наполягає.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника відповідача ОСОБА_6 01 травня 2026 року засобами системи «Електронний суд» подана заява про визнання позову, в якій просить справу розглянути без участі відповідача та його представника, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відповідач визнає та просить їх задовольнити. Зазначила, що з самого початку 2026 року шлюбні стосунки між сторонами припинено, спільного бюджету та господарства сторони не ведуть, на примирення відповідач не згоден, аліменти на утримання спільних дітей сплачуються ним добровільно і в повному обсязі. Наслідки відповідної процесуальної дії відповідачу відомі та зрозумілі, визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, подану заяву представника відповідача про визнання позову, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Відповідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 10 вищевказаної постанови, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Згідно частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1453, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.09.2011.

Від цього шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, втратили почуття любові та поваги один до одного, кожен зі сторін живе своїм життям і своїми інтересами, спільного господарства не ведуть, тобто сім`я існує формально.

Клопотань про надання строку на примирення не надходило.

У відповідності до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнає позовні вимоги, суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу неможливі та порушують принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.

На час розірвання шлюбу спору між сторонами щодо поділу спільно нажитого майна,участі у вихованні дітей, а також визначення місця їх проживання немає.

За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 не заявляє вимогу про стягнення з відповідача сплаченого судового збору, тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 02 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1453.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Бережнова Юлія Євгенівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5621 від 25.09.2019, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Каліберда В. А.