Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №404/10483/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10483/24

Номер провадження 2/404/4785/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря – Суркової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн., щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2026 року чи до досягнення донькою 23-х річного віку.

Позовна заява мотивована тим, що на даний час навчається на денному відділенні Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права вмені М.П. Сая Кіровоградської облспоживспілки, група М-24-25 термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2026 року(за контрактом). Загальна вартість освітніх послуг становить 46 600 грн. Не має змоги влаштуватись на роботу та потребує матеріальної допомоги. Відповідач не бере добровільної участі у її утриманні та забезпеченні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мохонько В.В. для розгляду справи про стягнення аліментів /а.с. 55/.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому не погодилась з доводами відповідача та вказала, що весь тягар утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання лежить виключно на ній, оскільки відповідач, навіть визнаючи, що повинен сплачувати аліменти(не погоджуючись лише з розміром) їх не платить.

Відповідач та його представник до суду не з`явилися, повідомлені належним чином, представник відповідача подала заяву про розгляд справи у їх відсутності.

У грудні 2025 року представник відповідача подала відзив, в якому відповідач не погодився з позовними вимогами, просив задовольнити позов частково та стягнути з нього аліменти в розмірі 3028,00 грн. на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Відзив обґрунтовує тим, що позивач завищено та не обґрунтовано подає в позові розрахунки витрат на утримання дитини, бажає фактично перекласти тягар утримання доньки саме на відповідача; вважає, що неприпустимо використовувати середньостатистичні дані замість реальних доходів; вважає, що неприпустимо вимагати від відповідача інформацію про доходи відповідача за кордоном; звертає увагу суду на матеріальне становище позивача та те, що позивач приховує додаткові джерела доходу, як то допомогу від її батьків; вказує, що він має нову родину і на його утриманні перебуває дитина дружини від іншого шлюбу; позивачем не доведено, що розмір аліментів повинен дорівнювати 10 000,00грн.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали, суд позов задовольняє частково, із наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 44/.

Відповідно довідки № 24396 виданої 11.11.2024 року завідувачем навчальної частини ОСОБА_4 , ОСОБА_3 навчається на денному відділенні Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені М.П. Сая Кіровоградської облспоживспілки, група М-24-25 термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2026 року(за контрактом), стипендія не передбачена/а.с. 30/.

Згідно договору про надання платної освітньої послуги за №59/24 загальна вартість освітньої послуги складає 46 000 грн. /а.с.32-34/.

З`ясовано, що відповідач щомісячно у добровільному порядку не надає позивачу матеріальної допомоги на період її навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).

За правилами ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»): 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.

При визначені розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги, зокрема, можливість надання утримання другим з батьків (ч.2 ст.200 СК).

Відповідач є працездатним та працює в Республіці Польща.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Таким чином, при визначенні розміру аліментів, суд враховує, матеріальне становище повнолітньої доньки, матеріальне становище платника аліментів, можливість надання утримання другим з батьків та інші вищенаведені обставини, що мають істотне значення.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_2 , на день звернення позивача до суду не досягла 23 років, продовжує навчання на денній формі, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу доньці, а відтак вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в розмірі 1 / 2 частини мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2026 року, тобто у розмірі 4 323,50 грн., щомісячно.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 141, 430 ЦПК України, суд стягує з відповідача – 1211,20 грн. судового збору на користь держави, та рішення в частині стягнення аліментів підлягає виконанню негайно, але у межах платежу за один місяць.

Керуючись ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі – 4 323,50 грн., щомісячно.

Стягнення розпочати з 22.11.2024 року і до 30.06.2026 року, за умови продовження навчання.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення, в частині стягнення аліментів підлягає виконанню негайно, але у межах платежу за один місяць.

У задоволенні решти вимог -відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 06.05.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО