Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №383/143/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/143/26

Номер провадження 1-кп/383/90/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого Бобринецької міської ради Кіровоградської області - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12025121050000218 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Статтею 60 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» визначено, що полезахисні лісові смуги підлягають особливій охороні як природні комплекси, що мають велику екологічну цінність для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних явищ.

Стаття 4 Лісового кодексу України, встановлює, що до лісового фонду відносяться лісові ділянки, а також захисні насадження лінійного типу у випадку, коли площа цих насаджень становить не менше 0,1 га (10 соток). Якщо площа лісової смуги менше 0,1 га, вона може трактуватися як група дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях і розглядатися як окремий специфічний об`єкт на землях сільськогосподарського призначення.

Стаття 39 Лісового кодексу України розподіляє ліси за екологічним і соціально-економічним значенням встановлює категорії лісів. Зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.

Згідно статті 95 Лісового кодексу України громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері навколишнього природного середовища.

Нормативи, за якими виділяються особливо захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 року. Згідно пункту 7 цієї Постанови до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: 1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, належать до земель сільськогосподарського призначення у категорії несільськогосподарських угідь.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Всупереч вищевказаним вимогам, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, 08 листопада 2025 року, в денний час, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконну порубку дерев, діючи всупереч п.п. 2,3 порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, ордером, не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, знаходячись в полезахисній лісосмузі, площа якої становить понад 0,1 га, яка розташована на ділянці місцевості з географічними координатами 48.10021- широта, 31.99111- довгота, поблизу с. Мар`янівка, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, здійснив незаконну порубку 11-ти дерев породи акація з діаметром дерев у корі біля шийки кореня наступних розмірів: 1) 15x18 см. - акація; 2) 37x35 см. - акація; 3) 13x13 см. - акація; 4) 13x13 см. - акація; 5) 15x19 см. - акація; 6) 13x10 см. - акація; 7) 19x19 см. - акація; 8) 19x12 см. - акація; 9) 27x26 см. - акація (сухостійне дерево); 10) 20x20 см. - акація (сухостійне дерево); 11) 22x25 см. - акація.

Відповідно до висновку інженерно - екологічної експертизи №1157/25-27 від 18.12.2025 року Кропивницького відділення КНДІСЕ МЮ України, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 11-ти дерев породи Акація, становить 31 531 грн. 51 коп., що відповідно до п. 1 примітки до ст. 246 КК України, є істотною шкодою.

08 листопада 2025 року близько 11 години 55 хвилин, було виявлено протиправні дії ОСОБА_4 , який здійснював незаконну порубку дерев у захисному лісовому насадженні за допомогою ланцюгової бензопили «ProCraft K450L».

В судовому засіданні від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 24 березня 2026 року, укладеної між начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

Згідно угоди обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Сторонами угоди узгоджено покарання ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 246 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

На підставі ч.2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді передбачені наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні прокурор і захисник висловились про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України визнав повністю і просив затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому пояснив, що укладення угоди є добровільною, він розуміє права, передбаченні ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Представник потерпілого Бобринецької міської ради Кіровоградської області ОСОБА_6 в судовому засіданні надав згоду та не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеною між обвинуваченим ОСОБА_4 та начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 .

До угоди про визнання винуватості долучено письмову згоду представника потерпілого Бобринецької міської ради Кіровоградської області – ОСОБА_6 від 24.03.2026 року.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам чинного кримінального процесуального закону, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілого, які висловились про можливість затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, зазначена угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому підлягає затвердженню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.2,4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, тому суд кваліфікує його дії, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяли істотну шкоду, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, а тому виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Узгоджена сторонами остаточна міра покарання, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідає вимогам Кримінального Кодексу України.

Відповідно до положень ст. 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд, згідно з вимогами ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується за місцем проживання посередньо, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, пом`якшуючі обставини щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, та відсутність обтяжуючих обставин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, від 24 березня 2026 року, укладеної між начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , а також призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

В силу положень ч. 2 ст. 59-1 КК України, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання без ізоляції від суспільства, суд покладає на нього обов`язки, передбачені п. 1-3 ч. 2, ст. 59-1 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Під час досудового розслідування проводилися судово-екологічна експертиза, витрати на проведення якої становить 5937,12 грн., які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме:

-мотоцикл чорного кольору без реєстрації та бензопила «ProCraft K450L» зеленого кольору, які використовувалися як засоби та зняряддя вчинення кримінального правопорушення, та які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - підлягають конфіскації;

-1,2 складометри не товарної дров`яної деревини сиро ростучої породи акації та 0,3 складометри не товарної дров`яної деревини сухої породи ясен, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - підлягають поверненню потерпілому Бобринецькій міській раді Кіровоградської області.

У відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.11.2025 року.

В ході досудового розслідування та під час розгляду справи в суді запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило.

Керуючись ст.ст. 174, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено 24.03.2026 року між начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , протягом строку пробаційного нагляду, наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 5937,12 грн..

Речові докази, а саме:

-мотоцикл чорного кольору без реєстрації та бензопилу «ProCraft K450L» зеленого кольору - конфіскувати ;

-1,2 складометри не товарної дров`яної деревини сиро ростучої породи акації та 0,3 складометри не товарної дров`яної деревини сухої породи ясен, ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області – повернути потерпілому Бобринецькій міській раді Кіровоградської області.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.11.2025 року, скасувати.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покладається на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_4 , що стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Копію вироку вручити прокурору, засудженому, захиснику та представнику потерпілого.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1