Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №204/4966/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/4966/26

Провадження № 3/204/879/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., за участю: секретаря судового засідання Гринюк Л.В., прокурора Красюк І.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, до звільнення працюючого дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на даний час не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1157 о/с від 16.10.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 переведено на посаду дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 16.10.2024.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1402 о/с від 13.10.2025 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за власним бажанням з 14.10.2025.

Стаж служби в поліції становить 08 років 02 місяці 08 днів.

ОСОБА_1 прийняв присягу працівника поліції 14.10.2017.

Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є

суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада дізнавача відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно

додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

Абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пп. «а», «в» — «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до пп.2 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня наступного за днем припинення діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом 30 днів з дня припинення діяльності, тобто до 13.11.2025.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію при звільненні за період з 01.01.2025 по 14.10.2025 ОСОБА_1 подав 11.12.2025 о 18:39.

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинив ОСОБА_1 , дії по заповненню декларації перед звільненням останній розпочав лише 11.12.2025.

Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, не встановлено.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт несвоєчасного подання декларації визнав, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не оспорював. Пояснив, що не подав вчасно декларацію, у зав`язку з тим що часто вимикали світло, а потім він забув про крайній строк її подачі.

Прокурор Красюк І.В. у судовому засіданні, вказуючи на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просила суд визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його діяння.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, позицію прокурора, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з абз.15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування – особи зазначені у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 №449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пп. «а», «в» — «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до пп.2 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- присягою Назарка Р.О. від 14.10.2017;

- Витягом з Наказу по особовому складу від 16.10.2024 № 1157 о/с, відповідно до якого з 16.10.2024, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено старшого лейтенанта поліції Назарка Р.О. на посаду дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1;

- послужним списком ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 з 14.10.2025 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»;

- наказом від 13.10.2025 № 1402 о/с по особовому складу, відповідно до якого старшого лейтенанта поліції Назарка Р.О., дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1, звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням;

- повідомленням Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій від 10.12.2025, направленим на адресу ОСОБА_1 , згідно якого останньому повідомлено про факт виявлення не подання декларації за період не охоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2025 по 14.10.2025);

- пам`яткою-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 13.11.2019;

- пам`яткою про обмеження, пов`язані зі службою в поліції, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 13.11.2019;

- рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 08.10.2025;

- загальними відомостями перегляду суб`єкта декларування, відповідно до якого 11.12.2025 ОСОБА_1 подано декларацію перед звільненням за період 01.01.2025 -14.10.2025;

- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 , відповідно до якої 11.12.2025 ОСОБА_1 здійснено вхід до системи, заповнено/переглянуто розділи декларації та о 18:39 подання документа підтверджено кваліфікованим електронним підписом, документ подано.

Отже, ОСОБА_2 будучи суб`єктом декларування, будучи обізнаним щодо обов`язку, способу та терміну подачі декларацій, за відсутності поважних причинне подав своєчасно, а саме до 13.11.2025, декларацію при звільненні, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши все між собою у сукупності, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Керуючись ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, ураховуючи відомості про особу ОСОБА_1 , повне визнання ним своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 176-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид стягнення буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, ч. 1 ст.172-6, 247, 251, 268, 277, 278, 280, 283, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 06.05.2026.

Суддя Т.В. Безрук