Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №213/1775/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1775/26

Номер провадження 3/213/723/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., розглянув матеріал, який надійшов з ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого

ст. 154 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ВАД №959084 від 21.04.2026, 22.03.2026 о 13.00 год. біля буд.№13 по вул. Подлєпи в м. Кривому Розі Дніпропетровської області собака породи "стаф тер`єр", яка належить ОСОБА_1 , заподіяла шкоду здоров`ю ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 порушив правила тримання собак та котів та вчинив правопорушення за ч.2 ст.154 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В порядку ст. 268 КУпАП справу розглянуто без його участі. В ході розгляду справи надав пояснення про те, що йшов зі своєю собакою, яка була в наморднику, та на нього напали двоє чоловіків, наносили удари. Собака зірвала намордник, почала кусати, кого саме він не бачив. Він схопив собаку та сів на лавку.

Дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.154 КУпАП встановлена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною 2 ст.154 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумні ву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог

ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно із ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, в протоколі серії ВАД №959084 від 21.04.2026 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.154 КУпАП, тобто повторно протягом року.

У той же час, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, як повторність правопорушення.

Те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, необхідно тлумачити на його користь.

Разом з тим, проаналізувавши зібрані по справі докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №959084 від 21.04.2026 , рапорт ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.03.2026, заявою ОСОБА_2 від 22.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 22.03.2026 та ОСОБА_4 вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, та доведено наявними в матеріалах справи доказами те, що 22.03.2026 о 13.00 год. біля буд.№13 по вул. Подлєпи в м. Кривому Розі Дніпропетровської області собака породи "стаф тер`єр", яка належить ОСОБА_1 , заподіяла шкоду здоров`ю ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 порушив правила тримання собак та котів та вчинив правопорушення за ч.1 ст.154 КУпАП.

До пояснень ОСОБА_1 щодо перебування його собаки в наморднику суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 154 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника, а також стягнути з нього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 30, 40-1, 251, 268, 283-285, ч.1 ст.154 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп. (Отримувач платежу – ГУК у Дн-кiй обл/Iнгул.р. м. Кривого Рогу /21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) – 899998, Рахунок – UA178999980313030106000004649, Код класифікації доходів бюджету – 21081100 (адмінштраф до державного бюджету).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Алексєєв