Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №208/15003/24 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/15003/24

провадження № 2/208/296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Кузнецової А. С.

за участю секретаря судового засідання : Вікторовської О.І.,

представника позивача: Голубніченка В.О.,

представника відповідачів: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В СТ А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій представником позивача, адвокатом Голубніченком В.О. заявлено вимоги: стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду шляхом залиття квартири в розмірі 129 391,36 грн., моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_2 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира розташована на другому поверсі багатоквартирного будинку. Позивачка у квартирі не мешкає з початком повномаштабного вторгнення, а в червні 2024 року вирішила перевірити стан квартири, в результаті чого нею було виявлено, що квартира затоплена та залиття відбувалося з квартири, яка розташована поверхом вище, тобто на третьому поверсі. З приводу залиття квартири власниця звернулась до експуатаційної организації. 11 червня 2024 року комісією у складі техніків КП КМР «Добробут» Король В.Л. та ТарасенкоН.В. був складений акт №347 про залиття, затверджений начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» Білим О.С., в якому зазначено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_3 .

02 липня 2024 року ФОП ОСОБА_6 був виготовлений звіт №Н01-0207/24 про оцінку вартості майнової шкоди, яким встановлено розмір матеріального збитку, завданого внаслідок аварійного ушкодження об`єкта оцінки. На дату оцінки розмір збитку складає 129 391,36 грн.

З інформаційної довідки від 04.12.2024 року № 406641378 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що власниками квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування серія та номер: ВАО №380045 від 25.09.2003 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіна Р.Є. зареєстровано в реєстрі за №1070, є;

- 1/3 частини ОСОБА_5 ;

- 1/3 частини ОСОБА_4 ;

- 1/3 частини ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що вона зверталась до відповідача ОСОБА_3 з усною вимогою про відшкодування шкоди, однак відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодовувати завдану шкоду внаслідок залиття квартири.

Стосовно розміру матеріальної шкоди позивачка посилається на те, що в акті від 11.06.2024 р. зафіксовано загальний характер пошкоджень, завданих залиттям квартири, їх обсяг.

Деталізація цих пошкоджень та їх вартість вказуються у Звіті фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 02 липня 2024 року. Розмір збитків складає 129391,36 грн.

На обгрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачка посилається на те, що внаслідок залиття квартири їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, обумовлених пошкодженням її квартири з боку відповідачів, що призвело до змін нормальних, усталених, звичних і необхідних для неї умов життя. Зокрема, позивачка зазнала немало переживань та страждань з приводу того, що було пошкоджено її майно, її опанувала постійна нервова та психологічна напруга, та така ситуація створила дискомфортні умови для неї. Все це спричиняє позивачці не лише моральні страждання, а ще й змушує звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає наздоров`я.

Позивач оцінює розмір матеріальної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.

Щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою позивачці шкодою, то остання посилається на Акт № 347 від 11.06.2024 р., складеним техніками КП КМР «Добробут» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та затверджений начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» Білим О.С., в якому зазначено, як вказує позивачка, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 .

Представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Таліповою Альоною Георгіївною 03.02.2025 р. до суду наданий відзив на позов.

Представник підкреслює, що в позовній заяві позивача зазначається, що відповідно до акту залиття № 347 від 11.06.2024 року, складеного комісією у складі техніків КП КМР “Добробут” Король В.Л. та ОСОБА_8 , причиною залиття квартири позивача є несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_3 .

Однак, звертає увагу на те, що вказаний Акт не містить зазначеного формулювання, адже згідно змісту останнього, далі пряма мова: “... Зі слів сусіда з кв АДРЕСА_6 ОСОБА_9 , причиною залиття квартири кв. АДРЕСА_2 стала несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 ”. Вказує, що в акті не зазначено анкетні дані мешканців вказаної квартири, не вказано про їх участь в обстеженні квартири позивачки чи квартири відповідачів та відсутні підписи вказаних осіб під актом комісійного обстеження.

Інших даних щодо встановлення причини залиття квартири позивача та визначення пошкоджень квартири, внаслідок її залиття, представником позивача не надано.

Зазначає, що правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005року за № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача,орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; дата аварії, її характер та причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття та про обсяг робіт для усунення його наслідків.

Акт від 11.06.2024 р. наведеним вимогам не відповідає.

З наведеного слідує, що на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинна надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття її квартири з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог правил, у якому містяться відомості, зокрема про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення.

Стосовно Звіту № Н01-0207/24 від 02.07.2024 року, поданого представником Позивача для підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям її квартири, то при визначенні величини збитку, нанесеного нерухомому майну, що належить ОСОБА_2 , оцінювачем був використаний Акт комісійного обстеження, складений працівниками КП КМР “Добробут”, що не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди, оскільки складений з порушенням правил.

Доказів того, що пошкодження майна, відображеного у Звіті від 03.07.2024 року виникло по вині відповідачів до позовної заяви не надано.

За таких підстав, відповідач ОСОБА_5 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, але за участю її представника – адвоката Голубніченка В.О. позовні вимоги підтримала.

Представник позивача - адвокат Голубніченко В.О. у судовому засіданні підтримав позовну заяву у повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в позові.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали заяви з проханням розглянути справу в їх відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Таліпова А.Г. у судовому засіданні не погодилася з заявленими позовними вимогами в повному обсязі, ставлячи під сумнів факт залиття квартири позивачки саме внаслідок несправності шлангу подачі води до пральної машини. Посилалась на підстави, наведені нею у відзиві на позов. Просила в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено такі факти та відповідні правовідносини.

Позивач – ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.11-12)

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_2 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

Відповідно до інформаційної довідки від 04.12.2024 року № 406641378 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власниками квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування серія та номер: ВАО №380045 від 25.09.2003 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіна Р.Є. зареєстровано в реєстрі за №1070, є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с. 17).

11 червня 2024 року комісією у складі техніків КП КМР «Добробут» Король В.Л. та Тарасенко Н.В. був складений акт №347 про залиття, затверджений начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» Білим О.С., в якому зазначено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 (а.с.15).

Згідно звіту №Н01-0207/24 про оцінку вартості майнової шкоди від 02 липня 2024 року, виготовленого ФОП ОСОБА_6 , було встановлено розмір матеріального збитку, завданого внаслідок аварійного ушкодження об`єкта оцінки. На дату оцінки розмір збитку складає 129 391,36грн. (а.с.18-40).

На підставі зазначених доказів представник позивача ОСОБА_10 – адвокат Голубніченко В.О. ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири внаслідок винних дій відповідачів.

Суд надає оцінку слушності аргументів представника позивача з позиції належності і достатності доказів та приписів норм права, що підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Відповідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

11 червня 2024 року було складено акт №347 про залиття, затверджений начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» Білим О.С., в якому зазначено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 .

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_10 позивається до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, спричинених пошкодженням належного позивачу майна.

Позиція представника відповідача ОСОБА_5 ґрунтується на поставленні під сумнів як доказу акту №347 про залиття, затверджений начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» Білим О.С. На обгрунтування представником зазначається, що вказаний Акт не містить зазначеного формулювання, адже згідно змісту останнього, далі пряма мова: “... Зі слів сусіда з кв № 31 ОСОБА_9 , причиною залиття квартири кв. АДРЕСА_2 стала несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 ”. Вказує, що в акті не зазначено анкетні дані мешканців вказаної квартири, не вказано про їх участь в обстеженні квартири Позивачки чи квартири відповідачів та відсутні підписи вказаних осіб під актом комісійного обстеження. Представником зазначено, що інших даних щодо встановлення причини залиття квартири позивача та визначення пошкоджень квартири, внаслідок її залиття, представником позивача не надано

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Так, представник відповідача ОСОБА_5 вважає позовні вимоги безпідставними з огляду на невідповідність форми та змісту Акту обстеження, а тому не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди.

Відповідач акцентує увагу суду, що при складанні акту про залиття від 11.06.2024 року, огляд проводився у відсутності зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони. Акт не містить відомостей про дату аварії, а також висновків про винну особу та обсяги робіт, необхідних для усунення наслідків залиття; в акті відсутні відомості про обстеження квартири відповідача, хоча саме технічну несправність сантехнічного обладнання, встановленого в цій квартирі, комісія визнала причиною аварій. Зі змісту акту слідує, що зі слів сусіда з кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_9 , ймовірною причиною залиття квартири Позивачки стала несправність шлангу подачі води до пральної машини в квартирі АДРЕСА_5 , втім в акті не зазначено анкетні дані мешканців вказаної квартири, не вказано про їх участь в обстеженні квартири позивачки чи квартири відповідачів та відсутні підписи вказаних осіб під актом комісійного обстеження.

Суд критично відноситься до такої позиції сторони відповідачів.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих правил. В акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також роз`яснено, що при складенні акту про залиття необхідна присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної; акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії; в акті повинно бути відображено характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд, надаючи оцінку Акту №347 про залиття від 11.06.2024 року, зазначає, що в ньому зазначено: дату та місце складання; членів комісії, якими складено акт; подія, що трапилася; місце, де сталося залиття, наслідки залиття; причину залиття. Дійсно при обстеженні квартири позивача – відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (власники квартири) присутніми не були, однак це не може свідчити про те, що Акт №347 про залиття від 11.06.2024 року є неналежним доказом наявності вини відповідачів у залитті квартири позивачки. За таких обставин, суд вважає, що позиція відповідачів про те, що акт про залиття є неналежним доказом – є неспроможною. При цьому, суд вважає, що відповідачі не мали жодних перешкод для звернення вже після складення акту про залиття до КП КМР «Добробут» з вимогою повторного обстеження квартири позивача в їх присутності.

З урахуванням вищевказаного, з огляду на характер пошкоджень в приміщенні квартири позивача, відсутності інших джерел небезпеки затоплення, - суд вважає обґрунтованими доводи (аргументи), що залиття відбулося з вини відповідачів.

Згідно звіту про оцінку майна від 02.07.2024 року, зробленого за замовленням позивача ОСОБА_2 , на дату оцінки станом на 02.07.2024 року розмір збитку складає 129 391,36 грн.

Відповідачами не надано доказів, на спростування вказаної суми спричинених позивачу матеріальних збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З урахуванням вказаного, суд вважає наявними підстави для визнання пошкодження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що заходиться в причинному зв`язку із залиттям із квартири АДРЕСА_3 , власниками якої являються відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового суду України, викладених у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 11.12.2018 року у справі № 61-9338св18 (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

На підставі вищевикладених фактичних обставин справи, зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами доведено факт пошкодження майна ОСОБА_2 , що знаходиться в прямому причинному зв`язку з неправомірними діями відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , при цьому причина залиття в приміщенні квартири (лопнув шланг на пральній машині в квартирі поверхом вище, що належить відповідачам) судом перевірена, та відповідачами не спростована.

За таких обставин, наявні підстави для стягнення збитків, завданих позивачу в наслідок пошкодження належного їй майна.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,0 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За роз`ясненнями, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

На підставі ч.І ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач оцінює спричинену їй моральну шкоду, завдану відповідачами залиттям її квартири, у 15000,00 грн. На обгрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачка посилається на те, що внаслідок залиття квартири вона зазнала душевних страждань через зміну нормальних, усталених, звичних і необхідних для неї умов життя. Вона зазнала чимало переживань та страждань з приводу того, що було пошкоджено її майно, а винні особи не погоджувалися на добровільне відшкодування шкоди, тому її опанувала постійна нервова та психологічна напруга, та така ситуація створила дискомфортні умови для неї. Через невирішену ситуацію із залиттям квартири вона булла вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, що також потребує витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає на її здоров`я.

Суд погоджується з твердженнями позивачки у частині, що стосується моральних переживань, пов`язаних з пошкодженням її майна в результаті залиття, завданням у зв`язку з цим певних матеріальних, побутових труднощів, з тим, що деяким чином порушився нормальний життєвий розклад.

Суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, спричинений відповідачами позивачу, який позивач оцінює у 15000,00 гривень, відповідає тому рівню доставлених їй душевних страждань, пов`язаних із залиттям її квартири відповідачами, які тривають з 2024 року.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

В позовній заяві заявлено вимогу про солідарне стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача, згідно квитанції № 1506-8357-4357-0491 від 09.12.2024 р., у сумі 2505,11 гривень – а.с. 1.

На підставі ст. ст. 15, 16, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 1166, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Правилам утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 р., Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 08.07.1994 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 матеріальну шкоду завдану шляхом залиття квартири в розмірі 129 391 (сто двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто одна) гривня 36 (тридцять шість) копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 завдану моральну шкоду шляхом залиття квартири в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 2 505 (дві тисячі п`ятсот п`ять) гривень 11 (одинадцять) копійок з кожного окремо по 835 (вісімсот тридцять п`ять) гривень 03 (три) копійки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам`янського, Дніпропетровської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини рішення надруковано в нарадчій кімнаті, оголошено учасникам процесу в судовому засіданні.

Дата складання повного тексту рішення суду – 06.05.2026 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- Позивач – ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

- Представник позивача: ОСОБА_11 , адреса АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;

- Відповідач 1: ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

- Відповідач 2: ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

- Відповідач 3: ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

- Представник відповідача 3: адвокат Таліпова Альона Георгіївна, адреса АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя А.С. Кузнєцова