Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №176/5001/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/5001/25

провадження №2-др/176/5/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Гусейнова К.А.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовті Води заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лапшина Володимира Валентиновича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру.

22 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лапшина Володимира Валентиновича до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.270 ЦПК України, в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а саме по 2500 грн з кожного.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачів судові витрати. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 було стягнуто судові витрати у розмірі 2422,4 грн, а саме по 605 грн 60 коп.

Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом під час ухвалення рішення вирішено не було.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення стороною позивача витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи, суду надано наступні докази: договір №20/11/2025 від 20 листопада 2025 року про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги від 11.12.2025 року; акт №1 виконаних робіт з надання правничої допомоги від 27 листопада 2025 року, яким погоджено розмір оплати за надані послуги у розмірі 10000 грн; платіжна інструкція від 27.11.2025 року про сплату ОСОБА_1 10000 грн за правничу допомогу згідно договору №20/11/2025 від 20.11.2025 року; свідоцтво адвоката Лапшина В.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у своїй постанові від 27 липня 2022 року по справі №686/28627/18 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

У постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду робить наступні висновки: «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Верховний Суд у цій постанові також роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою (аналогічні правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 22.11.2019 року у справі №902/347/18).

Таким чином, беручи до уваги встановленні судом обставини щодо розміру понесених позивачем судових витрат, що підтверджено дослідженими вище доказами, відсутність заперечень зі сторони відповідачів щодо розміру понесених позивачем судових витрат, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі заяви представника позивача адвоката Лапшина В.В., та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру, та враховуючи те, що понесені стороною позивача судові витрати підтверджені належними письмовими доказами, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а саме по 2500 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.270 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лапшина Володимира Валентиновича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод та вселення в житлову квартиру.

Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень, а саме по 2500 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ