Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №380/23525/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/23525/24 пров. № А/857/12495/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Сподарик Н.І., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/23525/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 131952,43 гривень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його відповідач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його прийнятті, неповне з`ясування обставин у справі, які необхідно було встановити, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №380/23525/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт, зокрема, зазначає що відсутні правові підстави вважати податкову вимогу форми Ф №0006161-1306-1301 від 23.02.2024 належним чином врученою відповідачу у розумінні п.58.3 ст.58 ПК України, а визначені ним грошові зобов`язання, узгодженими у спосіб, встановлений ПК України, що, як наслідок, не дає права контролюючому органу на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з їх несплатою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що фізична особа ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом, яка складається з податкових зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб.

Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про податкову заборгованість №12767/5/13-01-13-06-12 від 08.11.2024 складає 131952,43 грн та складається з: по податку нерухоме майно – 131952,43 грн: податкове повідомлення-рішення №1978222-2413-1314 від 10.10.2023 на суму 47884,20 грн; податкове повідомлення-рішення №1978224-2413-1314 від 10.10.2023 на суму 44200,80 грн; податкове повідомлення-рішення №12767/5/13-01-13-06-12 від 08.11.2024 на суму 131952,43грн.

Також, відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою ГУ ДПС у Львівській області №12767/5/13-01-13-06-12 від 08.11.2024 про суму податкового боргу.

Окрім цього, вказане підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції зробив висновок, що на виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми “Ф” №0006161-1306-1301 від 23.02.2024. Сума податкового боргу узгоджена. Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу в розмірі 131952,43 грн до суду не надав. Доказів оскарження вимоги не долучив. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі -ПК України), платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як визначено п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями п.41.2 ст.41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 36.1, пунктом 36.2 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом ( пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено пунктом 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 статті 57 податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування .

Згідно п.57.3 ст.53 Податкового Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України , платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки відповідачем не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ця сума набула статусу податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України,).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вірно вказав суд першої інстанції, що на виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми “Ф” №0006161-1306-1301 від 23.02.2024. Сума податкового боргу узгоджена. Вимога отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8) в добровільному порядку борг не сплачено.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як визначено пунктами 95.1- 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України). Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, що станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу в розмірі 131952,43 грн до суду не надав.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №380/23525/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 06.05.2026