Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №207/1378/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1378/26

№ 1-кп/207/228/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12026046780000049 від 20.03.2026 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, розлученого, не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із судовим наказом Південного районного суду міста Кам`янського від 08.07.2025, зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи стягнення з 08 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок, як батька дитини, визначений нормами ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , всупереч вимогам ст. ст. 18,27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8,11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання малолітньої доньки, починаючи від липня 2025 року жодних дій спрямованих на виконання судового наказу Південного районного суду міста Кам`янського не вжив, заходів до пошуку роботи та офіційного працевлаштування не здійснював, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, в повному обсязі гроші на утримання дитини (аліменти) не сплачував, участі у вихованні доньки не приймав, будь-якої іншої допомоги своїй дитині не надавав.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за період з 08.07.2025 по 26.03.2026 у розмірі 60 201, 56 грн. (шістдесят тисяч двісті одна гривня п`ятдесят шість копійок).

Отже, ОСОБА_3 в період з 08.07.2025 по 26.03.2026 заходів, спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не вживав, до суду про зменшення розміру суми виплати аліментів не звертався, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі 60 201, 56 грн. (шістдесят тисяч двісті одна гривня п`ятдесят шість копійок), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, які добровільно ОСОБА_5 не сплатив.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Відповідно до вимог статей 291, 302 КПК України, обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілої ОСОБА_5 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності захисника було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди останнього на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує обставини скоєння кримінального проступку, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується задовільно, скарг на нього не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Покласти на ОСОБА_3 , обов`язки передбачені п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Судові витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 164, КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 01 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1