Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №932/3442/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

№932/3442/26

№3/932/921/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О., розглянувши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не відоме, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 24 березня 2026 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №603248 та серії ЕПР1 №603253 від 01 березня 2026 року, складені інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Карловим В.І.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №603248 від 01 березня 2026 року вбачається, що (дослівно) «01 березня 2026 00:30:00 м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта) 38А ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував тз NISSAN ALMERA НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп’1яніння або щодо вживання лікарськи».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №603253 від 01 березня 2026 року вбачається, що (дослівно) «01 березня 2026 00:30:00 м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта) 38А ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував тз NISSAN ALMERA НОМЕР_2 будучі позбавленим права керування таким тз рішенням Тернівського райсуду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 19.11.2025 р. строком на 1 рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 6743233 ч. 4 ст. 126 від 28.02.2026 р.) чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою 25 березня 2026 року справи об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи тричі повідомлявся шляхом відправки за адресою його реєстрації повісток про виклик рекомендованим поштовим відправленням, клопотання про відкладення судового розгляду або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не надав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючі про те, що відносно нього здійснюється провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, свідомо ухилявся від участі у цьому провадженні, не вживав заходів для реалізації своїх передбачених законом прав та обов`язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, умисно ухилявся від явки до суду, визнано за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши протокол та додані до нього докази, суддею встановлено таке.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, до протоколів про адміністративні правопорушення посадовою особою, яка його склала, долучено:

- рапорт інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Карлова В. від 01 березня 2026 року, в якому зазначено, що 01 березня 2026 року о 00:30 на вул. Михайла Грушевського 38А за порушення комендантської години зупинено т/з NISSAN ALMERA НОМЕР_2 . В момент зупинки авто водій задля уникнення від спілкування з працівниками поліції пересів з водійського сидіння на пасажирське. В ході перевірки документів у водія останній надав паспорт на ім’1я ОСОБА_1 , 15.06.2002, останній повідомив, що не керував т/з. На записі відеореєстратора чітко зафіксовано факт пересадки, також у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водій відмовився ід проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Також було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування т/з. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126. Водія в усній формі тимчасово відсторонено від керування т/з. Від копій протоколів водій відмовився;

- картку обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Тернівського райсуду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Інформації про накладені на ОСОБА_1 адміністративні стягнення картка не містить;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА №6743233 від 28 лютого 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 45 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 грн;

- відеозапис.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, відеозапису режимі вилучення , а також іншими документами.

В судовому засіданні були відтворені відеозаписи, долучені на лазерних дисках до кожного протоколу окремо (один файл з назвою «ЕПР1 603253 ст. 126 КУпАП Геберлейн 01.03.2026» розміром 1 569 592 КБ, загальна тривалість запису 52 хв. 31 сек. та файл з назвою «export-je800» розміром 1 569 594 КБ, загальна тривалість запису 52 хв. 31 сек.) При перегляді встановлено, що відеозаписи є ідентичними на складаються з двох фрагментів відеозаписів з бодікамер №473909 та №473320.

Відеозапис з бодікамери №473909 охоплює період часу з 00:20:56 по 01:08:10 01 березня 2026 року та розпочинається з того, як працівник поліції підходить до автомобіля, який знаходиться в статичному положенні, з боку водійської двері. За кермом в цей час сидить чоловік в окулярах з поголеною головою. Особа, пізніше встановлена як ОСОБА_1 , знаходиться на задньому сидінні цього ж автомобіля з лівого боку.

Відеозапис з бодікамери №473320 охоплює період часу з 00:20:57 по 00:38:02 01 березня 2026 року та розпочинається з того, як працівник поліції виходить зі службового автомобіля та підходить до автомобіля, який знаходить в статичному положенні, при цьому біля водійської двері цього автомобіля вже знаходиться інший працівник поліції. В цей час за кермом автомобіля знаходиться чоловік в окулярах з поголеною головою. Особа, пізніше встановлена як ОСОБА_1 , знаходиться на задньому сидінні цього ж автомобіля з лівого боку.

Під час розмови працівники поліції повідомляють, що бачили, як ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу пересів з водійського місця на пасажирське. Один з працівників поліції переглядає відеозапис на якомусь пристрої (мобільному телефоні або планшеті) та підтверджує, що дійсно це зафіксовано на відеозаписі реєстратора, однак на прохання ОСОБА_1 показати це, останньому нічого не демонструє.

Невстановлена особа, яка знаходиться на місці водія, підтверджує, що це він керував транспортним засобом

ОСОБА_1 під час розмови повідомляє, що не керував транспортним засобом, а був його пасажиром. Також підтверджує, що йому відомо про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовляється, посилаючись на те, що не керував транспортним засобом.

Протягом усього часу спілкування ані особа, яка перебуває за кермом автомобіля, ані ОСОБА_1 з автомобіля не виходили.

Таким чином, до протоколів не долучено доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, тобто:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Аналізуючи викладене, суддя зазначає, що об`єктивною стороною адміністративних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП є саме керування особою транспортним засобом, однак, як встановлено в судовому засіданні, відсутні жодні належні та допустимі докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , 01 березня 2026 року о 00:30 год. керував автомобілем NISSAN ALMERA д.н.з. НОМЕР_3 або будь-яким іншим транспортним засобом.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом до суду не надано.

При цьому суддя не бере до рапорт інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Карлова В. від 01 березня 2026 року, в якому він зазначає про те, що ОСОБА_1 , начебто персів з місця водія на пасажирське місце, оскільки на долучених до протоколів відеозаписах цей факт не відображений.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що провадження по вказаній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 126, 130, 247, 280, 284-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя О.О. Леміщенко