Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №199/5387/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/5387/26

(3/199/1697/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

06 травня 2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого різноробочим на СТО, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 о 20:29 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Пилишенка (вул.Таганрозька), 205, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що зафіксовано на бодікамери працівників поліції.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину свою не визнав та пояснив, що дійсно 20.04.2026 у вечірній час він керував автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Володимира Пилишенка, 205, м. Дніпро, де був зупинений працівника поліції. В ході розмови поліцейський запропонував проїхати до лікарні аби пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак він відмовився з підстав того, що на вулиці був дощ, пізня година, а також через недовіру до працівників поліції. Він вказує, що наркотичних засобів не вживає, однак знає, що такі речовини тримаються в організмі людини місяць та більше. Самостійно до лікарні він також не поїхав і вранці, оскільки поліцейський сказав, що огляд треба проводити упродовж двох годин.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в межах пред`явленого протоколу, за обставин, викладених у постанові, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 645996 від 20.04.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений уповноваженою особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Відповідно до протоколу убачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього у графі під номером 13 та під номером 14;

- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, де зафіксовано, що 20.04.2026 у вечірній час по вул. Володимира Пилишенка, 205 у м. Дніпрі, працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 . В ході спілкування з поліцейськими водій надає документи, відповідно до яких і було встановлено особу – ОСОБА_1 . Дійсно даний відеозапис має фіксування того, що поліцейські задають питання з приводу вживання водієм наркотичних засобів, про що отримують негативну відповідь, з подальшим пропонуванням водію пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я. В свою чергу ОСОБА_1 повідомляє, що нікуди він не поїде, оскільки на пізній час та він наркотики не вживає. Приймаючи вищевказану відмову, працівник поліції повідомляє водію, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2026, складеного на ОСОБА_1 , відповідно до якого працівником поліції за результатами проведеного візуального огляду водія виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак останній відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я;

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з нормами, встановленими законами держави Україна.

Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Судом достатньо досліджені всі обставини справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, які підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, відповідно до КУпАП, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в межах протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645996 від 20.04.2026.

Дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 , що він відмовився проходити огляд у лікаря через недовіру до працівників поліції, суд вважає надуманими, оскільки в ході перевірки матеріалів справи та відеозапису не було встановлено того, що поліцейські своїми діями спонукали водія ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, відтак суд приходить висновку, що немає підстав вважати, що поліцейські спровокували водія до вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 про відмову проїхати до лікарні і через погодні умови, пізній час доби, суд розцінює, як спосіб ОСОБА_1 від пред`явленого обвинувачення (в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення).

Суд констатує, що сам ОСОБА_1 у судовому засіданні вказував, що дійсно, працівники поліції пропонували йому пройти огляд, однак він відмовився, що на переконання суду є позицією ОСОБА_1 задля уникнення ним адміністративної відповідальності, при цьому останній оцінює і тлумачить норми процесуального закону, аналізу і переоцінки доказів на свій лад, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та ОСОБА_1 надано не було, як і не надано того, що жодних самостійних дій на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв, доказів того, що він пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі протягом двох годин або більше суду не надано, як і не надано відповідних рішень суду про оскарження дій працівників поліції.

З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи ОСОБА_1 щодо недоведеності його вини, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, вказані учасники провадження, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження, а доводи ОСОБА_1 щодо неспроможності обвинувачення, суд належним чином перевірив.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП. При цьому, суд зауважує, що від початку розгляду даного матеріалу ОСОБА_1 реалізовував свої процесуальні права, передбачені чином законодавством.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який свою провину не визнав, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

Окрім того, суд зазначає, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, кожен несе індивідуальну відповідальність за те, щоб рух був безпечним.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко

06.05.2026