Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №523/18250/23 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/18250/23

Провадження №2/523/2521/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 міста Одеси, у загальному позовному провадженні, цивільну справу №523/18250/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Доводи позову.

До Пересипського районного суду м. Одеси 12.10.2023 року звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бережний О.В., з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , якою просить:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227, номер відомостей про речове право: 9870901;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/6 (одну шосту) частку трикімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44711651101, номер об`єкта в РПВН: 18660591, номер відомостей про речове право: 710338;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/6 (одну шосту) частку трикімнатної квартири загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12461282.

Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно, заповіту спадкодавець не залишив.

Крім позивача спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 , яка перебувала з спадкодавцем у шлюбі на момент його смерті, та їх малолітній син від шлюбу з відповідачкою - ОСОБА_3 .

16.11.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвою Оленою Олексіївною заведено спадкову справу № 61/2021 та в подальшому видано свідоцтва про право власності на майно, яке було оформлене на спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час перебування в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .

Разом з тим, під час перебування у шлюбі подружжям було набуто й інше майно, яке оформлено на ім`я відповідача ОСОБА_2 , а саме:

-квартира загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227, дата та час реєстрації 02.06.2015 о 10:22:38, державний реєстратор Гриб Максим Петрович Комінтернівське районне управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 21727755 від 02.06.2015 р., свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видано 18.06.2015 року Реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, Номер відомостей про речове право: 9870901.

-трикімнатна квартира загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44711651101, Номер об`єкта в РПВН: 18660591, дата та час реєстрації 04.04.2013 0 10:49:01, державний реєстратор Перчик Ірина Олександрівна Одеське міське управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 1767094 від 18.04.2013 р., договір купівлі-продажу, серія та номер: 3697, виданий 24.12.2012, видавник: Пепеляшкова А.О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, Номер відомостей про речове право: 710338;

-трикімнатна квартира загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12461282, дата реєстрації 02.03.2010, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р.1732, 14.12.2009, Фадєєва Н.О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Алєксєєва О.О. листом від 20.09.2022 року № 290/02-14 «Щодо подання заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя» повідомила про необхідність звернення до суду у випадку оспорювання майнових прав того з подружжя, що залишився живим, тобто ОСОБА_2 .

Таким чином, щодо майна, набутого подружжям за час шлюбу та оформленого на ім`я відповідача ОСОБА_2 між спадкоємцями виник спір.

Посилаючись на те, що майно набуте ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачем ОСОБА_2 за час шлюбу, відповідно до положень ч.1 ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на успадкування частини майна у розмірі 1/3 з частки спадкодавця у спільному майні подружжя, яке було оформлено на ім`я відповідача ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з вказаним позовом/

Доводи відзиву на позов.

28 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Нікул О.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування. Відзив мотивований тим, що квартира, розташована за адресою АДРЕСА_3 , була продана відповідачем 24.12.2012 року, тому вона не була у спільній сумісній власності подружжя померлого на момент смерті? і не підлягає спадкуванню.

Квартира, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 , є постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_2 та їх спільного зі спадкодавцем сина, ОСОБА_3 . Ця квартира була придбана на особисті кошти відповідача ОСОБА_2 , частину яких вона отримала в якості компенсації за свою частку у спадковому майні після смерті матері, а частину взяла в борг у сестри.

Квартира за адресою: АДРЕСА_5 , була придбана відповідачем ОСОБА_2 і спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як майбутнє місце проживання їх сина, ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_5 у відзиві зазначає, що перелік витрат, які понесла відповідач ОСОБА_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 та продовжує нести у зв`язку з утриманням малолітнього сина, розмір комунальних платежів на утримання спадкового майна, допомога батькам спадкодавця перевищують розмір часток у спадковому майні, які хоче отримати позивач. Крім того, під час хвороби спадкодавця відповідач забезпечувала його необхідним доглядом та лікуванням, харчуванням, медикаментами, одягом. В свою чергу, позивач ОСОБА_1 власних коштів на догляд, на лікування, а також похорон батька не витрачала.

Також, представник відповідача ОСОБА_5 у відзиві звертає увагу на те, що спадкодавець ОСОБА_4 після розірвання першого шлюбу залишив своїй доньці квартиру. Тобто квартира, яка була у власності спадкодавця та його першої дружини, повністю залишилась у власності позивача ОСОБА_1 , якій на час розлучення було 13 років, та її матері (а.с. 33-40, Том 2)

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бережного О.В. про витребування доказів, а саме :

1. У приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої Олени Олексіївни належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 61/2021 (у нотаріуса), № 68659752 від 16.11.2021 р. (у спадковому реєстрі), відкритою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;

2. З відділу організації надання адміністративних послуг Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227;

3. У приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пепеляшкової Анастасії Олексіївни належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи - договору купівлі-продажу від 24.12.2012р. трикімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 3697 від 24.12.2012 р.;

4. У приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фадєєвої Наталі Олексіївни належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи - договору купівлі-продажу від 14.12.2009 р. трикімнатної квартири загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер 1732 від 14.12.2009 р.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бережного О.В. про забезпечення позову, а саме вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1) квартиру загальною площею 34.6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227, дата та час реєстрації 02.06.2015 о 10:22:38, державний реєстратор Гриб Максим Петрович Комінтернівське районне управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 21727755 від 02.06.2015 р., свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видано 18.06.2015 року Реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, Номер відомостей про речове право: 9870901, яка оформлена на ім`я ОСОБА_2 .

2) трикімнатну квартиру загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44711651101, Номер об`єкта в РПВН: 18660591, дата та час реєстрації 04.04.2013 о 10:49:01, державний реєстратор Перчик Ірина Олександрівна Одеське міське управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 1767094 від 18.04.2013 р., договір купівлі-продажу, серія та номер: 3697, виданий 24.12.2012, видавник: Пепеляшкова А .О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, Номер відомостей про речове право: 710338, яка оформлена на ім`я ОСОБА_2 .

3) трикімнатну квартиру загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12461282, дата реєстрації 02.03.2010, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р. 1732, 14.12.2009, Фадеева Н.О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, яка оформлена на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бережного О.В. про витребування доказів, а саме витребувано з Одеської районної державної адміністрації Одеської області належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, а саме - квартиру загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 18 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Токаєвої Ю.В. про витребування доказів, а саме витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої Олени Олексіївни належним чином завірену копію журналу з реєстрації заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ) про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Бережний О.В. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_2 , з`явившись до судового засідання, просила відмовити у задоволенні позову, підтримала доводи відзиву на позов.

Законний представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 – ОСОБА_2 , з`явившись до судового засідання, просила відмовити у задоволенні позову.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Біляївського району Одеської області. Батьками дитини зазначено: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.17, Том 1).

30 листопада 2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_4 , виданим Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.18, Том 1).

11 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 41. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_7 , дружини- ОСОБА_8 (а.с.49 зворот, Том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 . Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 виданого 11 серпня 2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції ( а.с.51 зворот, Том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_6 виданим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.19, Том 1).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до його майна.

З витребуваної судом спадкової справи № 61/2021, щодо майна померлого ОСОБА_4 , та Книги обліку і реєстрації спадкових справ, вбачається наступне:

16.11.2021 року ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Семигорськ Н-Ілімського району Іркутської області, Російська Федерація. Вказаною заявою повідомила про наявність інших спадкоємців першої черги: батька померлого - гр. ОСОБА_9 , матері померлого гр. ОСОБА_10 , доньки померлого гр. ОСОБА_1 , малолітнього сина померлого - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.46, Том 1);

29.03.2022 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Семигорськ Н-Ілімського району Іркутської області, Російська Федерація. Вказаною заявою повідомила про наявність інших спадкоємців першої черги: батька померлого - гр. ОСОБА_11 , матері померлого гр. ОСОБА_10 , дружини померлого гр. ОСОБА_2 , малолітнього сина померлого - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.62, Том 1);

20 вересня 2022 року ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, на наступне майно:

- 1/2 (одну другу) частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

- 1/2 (одну другу) частку у праві спільної часткової власності на транспортний засіб, марки FORD, модель EDGE, тип тз - загальний легковий УНІВЕРСАЛ-В, 2016 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , набутих нами в період зареєстрованого шлюбу (а.с. 89, Том 1).

20 вересня 2022 року ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 , подала до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. заяву про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на:

- 1/6 (одну шосту) частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

- 1/6 (одну шосту) частку у праві спільної часткової власності на транспортний засіб, марки FORD, модель EDGE, тип тз - загальний легковий УНІВЕРСАЛ-В, 2016 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , набутих нами в період зареєстрованого шлюбу (а.с. 89, Том 1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 347374946 від 20.09.2023 року, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на праві власності належать:

- квартира загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227, дата та час реєстрації 02.06.2015 о 10:22:38, державний реєстратор Гриб Максим Петрович Комінтернівське районне управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 21727755 від 02.06.2015 р., свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видано 18.06.2015 року Реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, номер відомостей про речове право: 9870901;

- трикімнатна квартира загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44711651101, Номер об`єкта в РПВН: 18660591, дата та час реєстрації 04.04.2013 0 10:49:01, державний реєстратор Перчик Ірина Олександрівна Одеське міське управління юстиції, Рішення про державну реєстрацію № 1767094 від 18.04.2013 р., договір купівлі-продажу, серія та номер: 3697, виданий 24.12.2012, видавник: Пепеляшкова А.О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, Номер відомостей про речове право: 710338;

В матеріалах нотаріальної справи наявна заяви ОСОБА_4 , з якої вбачається, що він дає свою згоду на купівлю його дружиною, ОСОБА_2 , за 372 746 грн квартири під АДРЕСА_9 , за спільні сумісні кошти, придбані в зареєстрованому шлюбі ( а.с.137-138, 169 Том 1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 400427472 від 23.10.2024 року, ОСОБА_12 є власником квартири загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12461282, дата реєстрації 04.04.2013, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2761, виданий 24.12.2012, видавник : приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фьодоров Є.А. (а.с. 81-82, Том 2).

Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач ОСОБА_1 посилається на те, що майно набуте ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 за час шлюбу, відповідно до положень ч.1 ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на успадкування частини майна у розмірі 1/3 з частки спадкодавця у спільному майні подружжя, яке було оформлено на ім`я відповідача ОСОБА_2 .

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що квартира, розташована за адресою АДРЕСА_3 , була продана відповідачем 24.12.2012 року, тому вона не була у спільній сумісній власності подружжя, померлого на момент смерті, і не підлягає спадкуванню. Квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , придбана на особисті кошти відповідача ОСОБА_2 , тому є її особистою власністю. Квартира за адресою: АДРЕСА_5 , була придбана подружжям, як майбутнє місце проживання їх сина, ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що за час перебування спадкодавця ОСОБА_4 у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , на неї було зареєстровано право власності на дві квартири, які розташовані за наступними адресами: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18), від 29 січня 2020 року у справі № 463/5183/17-ц (провадження № 61-19271св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Згідно частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 65СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин, за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 придбала у власність квартири, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 , в період перебування у шлюбі зі спадкодавцем, належних доказів доказів купівлі квартир в особисту власність не надала, то вони є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані у період зареєстрованого шлюбу.

Доказів на спростування презумпції спільного сумісного майна подружжя на вищевказане нерухоме майно, відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Твердження сторони відповідача щодо придбання квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 , за її особисті кошти, суд відхиляє, так як при нотаріальному посвідченні договору відповідач ОСОБА_2 не повідомляла нотаріусу, що купує квартиру як особисту приватну власність, не просила визначити статус спірної квартири у договорі як її приватного майна, договір не містять жодних застережень, сторонам договору роз`яснено зміст статей 57, 58, 59, 60-62, 65, 74, 177 СК України (пункт 10 Договору). Згідно із заявою ОСОБА_4 , зареєстрованою в реєстрі за № 3696, він надав свою згоду на купівлю дружиною вказаної квартири за спільні сумісні кошти, придбані в зареєстрованому шлюбі (а.с. 137-138, 169, Том 1). Також, ОСОБА_2 не пред`являла окремих позовних вимог про визнання квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , її особистою приватною власністю.

З огляду на викладене, презумпція спільної сумісної власності ОСОБА_2 не спростована.

В свою чергу, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_5 , у судовому засіданні та у відзиві на позов ОСОБА_2 не заперечувала її придбання разом із спадкодавцем у шлюбі. У той же час, її доводи щодо купівлі наведеної квартири для сина, не спростовують режим спільної сумісної власності подружжя.

Суд зазначає, що державна реєстрація нерухомого майна на ім`я одного з подружжя сама по собі не означає, що таке майно є його особистою приватною власністю.

Право на майно виникає в обох із подружжя одночасно, в момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім`я другого з подружжя юридичного значення не має. Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19), які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, квартири за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 , є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а тому кожному з них належало по 1/2 частині квартир.

Отже, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , йому належала 1/2 частина квартир за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 .

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або визнання її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Позивач ОСОБА_1 29.03.2021 року подала заяву про прийняття спадщини в межах строку визначеного законом для подання заяви.

ОСОБА_4 заповіт не залишив, відтак, спадкування здійснюється за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом до майна померлого ОСОБА_4 є: донька померлого гр. ОСОБА_1 , малолітній син померлого - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дружина померлого ОСОБА_2 .

В матеріалах спадкової справи №61/2021 відсутні відомості про прийняття спадщини батьком померлого ОСОБА_4 - гр. ОСОБА_13 , матір`ю померлого гр. ОСОБА_10 , у встановлені статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України порядок та строки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).

Отже, до складу спадщини померлого ОСОБА_4 увійшли частки квартир за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 , які були набуті на ім`я відповідача ОСОБА_2 у шлюбі з ОСОБА_4 ; спадкоємцями майна померлого ОСОБА_4 за законом є дружина – відповідач ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та донька – позивач по справі ОСОБА_1 ; частки кожного із спадкоємців є рівними, як наслідок, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом 1 черги, відповідно до положень ч. 1 ст. 1267 ЦК України, має право у спадщині на частки вищевказаних квартир, тобто на 1/6 частину кожної квартири.

У той же час судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , була продана відповідачем ОСОБА_2 ще 24.12.2012 року, тому не належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, тому в задоволенні даної позовної вимоги суд відмовляє.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, враховуючи, що позивачем надано суду докази на підтвердження позовних вимог щодо двох квартир, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Згідно із частиною сьомою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як свідчать матеріали справи заходи забезпечення позову вжиті судом 17 жовтня 2023 року задля забезпечення розгляду судом позову та гарантування виконання рішення суду у разі його задоволення.

В свою чергу, під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що трикімнатна квартира загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , на яку було накладено арешт ухвалою суду належить не відповідачу ОСОБА_2 , а іншій особі- ОСОБА_12 .

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що в позовній вимозі щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_12 відмовлено, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, несе негативні наслідки для власника та є таким, що обмежує її права, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2023 року, в частині вищевказаної квартири.

V. Cудові витрати.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із п.36 цієї постанови вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою).

За таких обставин, ураховуючи, що судом задоволено 2 з 3 позовних вимог, то на відповідача покладається 2/3 від суми сплаченого судового збору, а саме 3 806,55 грн.

Сплачений позивачем судовий збір за решту позовних вимог слід залишити за позивачем.

Крім того, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 258-259, 264-265, 274-275, 279, 280, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири загальною площею 34,6 кв.м. (житлова 15,7 кв.м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 648484351227, номер відомостей про речове право: 9870901.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/6 (одну шосту) частку трикімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м. (житлова 37,9 кв.м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44711651101, номер об`єкта в РПВН: 18660591, номер відомостей про речове право: 710338.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2023 року, у вигляді арешту трикімнатної квартири загальною площею 61,9 кв.м. (житлова 36,7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , номер об`єкта в РПВН 12461282, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 44976451101, яка належить на праві власності ОСОБА_12 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНКПП: НОМЕР_9 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання : АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 3 806,55 грн. судового збору за подання заяви майнового характеру, та 536,80 грн судового збору за забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 20.04.2026 року.

Суддя: К.О. Далеко