Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №511/3715/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/3715/25

Номер провадження: 1-кп/511/131/26

06 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162390000685 від 13 жовтня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вакулівка Роздільнянського району Одеської області, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, із середньою освітою, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, -

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4

обвинувачений – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим Роздільнянським районним судом Одеської області, а саме: 17 червня 2025 року, 08 вересня 2025 року, 02 жовтня 2025 року,до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 КУпАП відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , з якою він спільно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з пунктом 5 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особами, які спільно проживають однією сім?єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

У зв`язку з тим, що починаючи з червня місяця 2025 року ОСОБА_3 заробляючи грошові кошти перестав допомагати сім`ї та почав зловживати алкогольними напоями, між ним та ОСОБА_5 , неодноразово почали виникати через це сварки.

У ході цих скандалів ОСОБА_3 систематично виражається нецензурною лайкою, дорікає грошовими коштами, не дає доступу до житла і таким чином принижує честь та гідність потерпілої ОСОБА_5 та створює їй нестерпні умови проживання шляхом застосування до неї домашнього насильства.

Зважаючи на вказані систематичні факти домашнього насильства з боку ОСОБА_3 , уповноваженими співробітниками поліції, які прибували на численні виклики ОСОБА_5 за описаний період часу, з врахуванням його протиправної поведінки, було складено 3 (три) протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУПАП (вчинення домашнього насильства) від 11 червня 2025 року, 01 вересня 2025 року, 30 вересня 2025 року,за які він постановами Роздільнянського районного суду Одеської області був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Також, після неодноразового скоєння домашнього насильства, кривдник ОСОБА_3 , всупереч вимогам статті 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 11 жовтня 2025 року біля 23:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання за адресою:АДРЕСА_1 , у ході розмови з ОСОБА_5 , щодо розподілення спільних обов`язків в побуті та господарстві, знову став ініціатором сварки, спричинив зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 конфлікт, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного страждання та вчинив відносно неї домашнє насильство, що проявилось у словесних образах нецензурною лайкою, погрозах, приниженні її честі та гідності, в результаті чого своїми висловами та діями створив їй нездатність захистити себе, нестерпні умови проживання та побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну незахищеність і тому потерпіла була змушена в черговий раз звернутися із письмовою заявою до поліції з метою припинення протиправних дій ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Прокурор ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченому покарання у виді одного року обмеження волі, із застосуванням статті 75 КК України звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком один рік, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, зазначивши, що наразі він не проживає разом з ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 подала до суду заяву, згідно з якою просила судові засідання проводити без її участі, оскільки на теперішній час перебуває за межами Одеської області.

Висновки суду за результатами розгляду обвинувального акту.

Частина третя статті 349 КПК України визначає, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники справи не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують обвинуваченого.

При цьому, судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши вказані обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України -домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Так, ОСОБА_3 раніше не судимий в силу статті 89 КК України, скарг та заяв від мешканців Роздільнянської територіальної громади до Виноградарського старостинського округу щодо нього не надходило, однак останній зловживає спиртними напоями.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визначає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Із досудової доповіді, складеної Роздільнянським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 02 квітня 2026 року, встановлено, що ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, тому орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Відповідно до частини 1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому в межах санкції статті 126-1 КК України у виді обмеженя волі із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком, та покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Разом із цим, захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер, оскільки домашнє насильство починається з «незначних дрібниць», а потерпілим від нього здебільшого стають жінки та діти.

Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству»).

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння; взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

З урахуванням наведеного, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 91-1, частини 2 статті 76 КК України, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників строком на 2 місяці.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 182, 349, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1, частини 2 статті 76 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи, направивши його строком на 2 (два) місяці для проходження програми для кривдників.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1