Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №484/1148/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1148/26

Провадження № 3/484/434/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Чумак А.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду 10.03.2026 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 22.10.2021 року органом 3528, РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 09.12.2021 року, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 року о 21:49 годині в м. Первомайську по вул. Київській, 34 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2111 д.н.з. НОМЕР_4 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ПЦМБЛ у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний під час судового розгляду 06.05.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що своєї вини у пред`явленому обвинуваченні не визнає та пояснив, що раніше в нього вже була ситуація, коли він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння й результат, з яким він погодився, був позитивним. Тож тоді він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП й думав, що покарання за цим фактом приєднають до попереднього, а також, що його позбавлять права керування транспортними засобами строком на три роки. У цій ситуації його зупинили через те, що номери автомобіля були брудними й поліцейський висловив підозру, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння та запропонував проїхати на огляд до лікарні, на що він погодився. Але вони доїхали з поліцейськими до ЗОШ № 4, зупинилися, поліцейські виключили нагрудну камеру і запитали в нього, чи покаже огляд позитивний результат, на що він відповів їм, що результат буде негативним. Після чого вони розвернулися, працівник поліції включив нагрудну камеру і запитав в нього про те, чи буде він проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що він зазначив, що відмовляється від такого огляду. Вказав, що його очі ніхто не перевіряв. Свідки також чули це все, однак їх не видно на відеозаписах. За таких обставин просив за даним фактом не призначати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, так як в нього відсутні грошові кошти для його сплати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього документи та відеозаписи, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п.1.9 Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичне освідування для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 5 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наявність саме таких ознак виявлена працівниками поліції в ОСОБА_1 05.03.2026 року.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тож у працівників поліції дійсно були підстави пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. В даному випадку огляд на стан сп`яніння на місці не проводиться.

Пункт 6 розділу ІХ "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" № 1395 від 07.11.2015 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Викладене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджене сукупністю досліджених судом доказів.

Судом переглянуто доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами, здійсненими поліцейськими за допомогою відеореєстратора патрульного автомобіля і нагрудної камери працівника поліції, і встановлено, що ОСОБА_1 05.03.2026 року керував транспортним засобом ВАЗ 2111 д.н.з. НОМЕР_4 та був зупинений працівниками поліції. Поліцейський пояснив, що в ході перевірки в ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. В подальшому поліцейський пояснив, що за відмову від огляду на нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та роз`яснив ОСОБА_1 його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Від підпису в протоколі ОСОБА_1 також відмовився.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що поліцейський - це посадова особа, яка діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 та інших законодавчих актів, які регламентують діяльність поліції.

В даному випадку діє імператив презумпції правоти поліцейського, тобто при виконанні службового обов`язку поліцейський діє завідомо правомірно, в межах закону. Порушень повноважень поліцейського судом не встановлено. Порушення Правил дорожнього руху виявлено ним безпосередньо при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху та виявленням порушників.

Всі встановлені поліцейськими під час несення служби обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607267 від 05.03.2026 року, який є доказом в наданій справі.

Встановлено, що поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Будь-яких порушень законодавства поліцейськими, які б могли вплинути на вирішення справи судом не встановлено. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 суть вказаного правопорушення, а також те, що за його вчинення передбачена адміністративна відповідальність. До наданого протоколу додано відеозаписи, на яких безпосередньо зафіксовано події, за якими й складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607267 від 05.03.2026 року. Такі відеозаписи є належними доказами в наданій справі.

Разом з тим маніпулятивним є твердження ОСОБА_1 про те, що він погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку й навіть вже їхав до медичного закладу з працівниками поліції в патрульному автомобілі, однак, відповівши на їхнє запитання, що результат такого огляду буде негативним, поліцейські повернулися до місця зупинки транспортного засобу, де вже й сказали йому відмовитися від такого огляду задля фіксації зазначеного на нагрудну камеру працівника поліції.

Зазначене є таким, що не відповідає дійсності, оскільки не підтверджене жодними належними та допустимими доказами (крім того, взагалі жодними доказами не підтверджене). Наявність будь-яких свідків на всіх трьох відеозаписах не зафіксована.

До того ж ОСОБА_1 є водієм, отримував посвідчення водія, тобто він зобов`язаний знати та виконувати Правила дорожнього руху України, безпосередньо в яких і зафіксований обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичне освідування для визначення стану сп`яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.

Твердження ОСОБА_1 про те, що працівник поліції лише оголосив йому ознаки наркотичного сп`яніння, при цьому за допомогою ліхтарика не перевірив реакцію зіниць, однак повинен був це зробити, не відповідає дійсності, оскільки поліцейські безпосередньо під час здійснення та виконання своїх службових обов`язків, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та оголосивши їх, запропонували йому проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, проведення ж додаткових тестів з ліхтариком чи іншим методом не є обов`язковим під час виявлення явних ознак наркотичного сп`яніння у водія.

Узагальнена позиція ОСОБА_1 , яка зводиться до того, що викладені в протоколі обставини не відповідають дійсності, а зібрані докази не доводять його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, є безпідставною з огляду на викладене вище.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винуватості водія одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду та були підставами для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді справи судом не встановлено. Не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з інформацією бази даних інформаційно-аналітичної системи Національної поліції ІКС ІПНП підсистеми «Головного сервісного центру» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує суд у тому, що вина ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, суд вважає за необхідне призначити йому єдине можливе стягнення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Крім того, на підставі п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 221, 245, 246, 248, 251, 252, 279, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 к.

Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.

СУДДЯ: