Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №946/8410/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №946/8410/25

Суддя: Баннікова Н. В.

Справа № 946/8410/25

Провадження № 2/946/1743/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді – Банніковій Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Клопот М.П.,

розглянувши у загальному провадженні у судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 – адвокат Бальжик К.Д., звернулась до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Позовні вимоги мотивувала тим, що позивачі, маючи намір реалізувати своє право на приватизацію житла 22.04.2025 року звернулись до виконкому Ізмаїльської міської ради для приватизації квартири АДРЕСА_1 . У приватизації квартири позивачам було відмовлено у зв`язку із відсутністю ордеру на квартиру, який 1975 року отримав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після його смерті ордер на квартиру був втрачений. За розпорядженням виконкому договір найму, у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , переоформлено на його матір – ОСОБА_1 . Просять визнати за ними право на приватизацію житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивачів до суду подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просять задовольнити.

У судове засіданні представник відповідача не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.12.1978 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.04.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 02.10.2015 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 23.08.2018 року, зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру Ізмаїльської територіальної громади № 2025/003875594 від 23.03.2025 року, № 2025/006069131 від 09.05.2025 року, № 2025/005687456 від 02.05.2025 року, № 2025/006069204 від 09.05.2025 року відповідно.

Розпорядженням в.о. міського голови – першого заступника Ізмаїльського міського голови № 106р від 08.04.2025 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 – наймача квартири АДРЕСА_1 , договір найму житлової площі переоформлено на його матір – ОСОБА_1 .

Згідно з листом КП Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС» № О-431 від 15.10.2025 року на заяву ОСОБА_8 , вбачається, що ордер, виданий на квартиру АДРЕСА_1 , у КП «Житсервіс» - відсутній.

Листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № О-708 від 08.05.2025 року ОСОБА_3 відмовлено у передачі у власність квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із тим, що у порушення п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України 16.12.2009 року за № 396, не було надано ордеру на квартиру.

Відповідно до довідок № 165, 166, 167 від 07.10.2025 року, наданих філією – Одеське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не значяться у Списках на приватизацію за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться у Списках на приватизацію за вказаною адресою, та станом на 07.10.2025 року приватизаційний депозитний рахунок за житловими чеками не відкривався.

Так, право на приватизацію квартир з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом ст. 9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року N 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Законом України від 04 вересня 2008 року № 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" внесено зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та дозволено приватизувати житло в гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад.

Законом України від 08 вересня 2011 року № 3716-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" уточнено порядок передання гуртожитків у комунальну власність з метою наступної приватизації житлових приміщень законними мешканцями гуртожитків.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», не містить вимогу, що для Приватизації квартири обов`язково повинен бути наданий ордер та що ненадання ордеру є і підставою для відмови у приватизації квартири.

Відповідно до п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Згідно зі змістом ч.ч.3, 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (надалі - Закон) передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Вищевказана спірна квартира не відноситься до об`єктів, які відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правомірність вселення та проживання позивачів у спірній квартирі підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем.

Враховуючи, що відсутність ордеру на спірну квартиру із незалежних від позивачів причин позбавляє їх реалізувати своє право на приватизацію квартири, та у позивачів наявні всі необхідні документи для проведення приватизації вищевказаної квартири, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, ст.ст.258,259,263-265,268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та малолітньою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 04 вересня 2013 року, актовий запис № 1041), право на отримання у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом приватизації займаного житла.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення проголошено 05.05.2026 р.

Суддя Н.В.Баннікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua