Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №420/37640/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37640/25

Суддя першої інстанції - Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/37640/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого Законами України «Про державний бюджет на 2024 рік», «Про державний бюджет на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та на 2025 роки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;

- зобов`язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого Законами України «Про державний бюджет на 2024 рік», «Про державний бюджет на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та на 2025 роки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Суд:

- визнав протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 року та з 01.07.2025 року;

- зобов`язав Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2024 року, 18.06.2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 року та з 01.07.2025 року.

В решті позовних вимог відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/37640/25.

Департамент з питань виконання кримінальних покарань в апеляційній скарзі зазначив, що оскільки позивач проходив службу та був звільнений з державної установи «Південна виправна колонія (№51), який є безпосередньо підпорядкований Південно-Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, саме зазначене Управління є єдиним уповноваженим органом на підготовку та подання відповідних матеріалів і видачу довідок про розмір грошового забезпечення.

Крім того, апелянт вказав, що позивач дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, у тому числі і відсутності сформованої довідки, 1 січня відповідного року. Таким чином, звернувшись до суду 07 листопада 2025 року з вимогами щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.02.2024 та 01.07.2025 позивач пропустив шестимісячний строк, визначений частиною другої статті 122 КАС України, що не враховано судом при відкритті провадження у справі.

Також, на думку апелянта, з дня набрання чинності постановою КМУ №481 (20.05.2023) та протягом усього періоду її дії (до 18.06.2025) відсутні правові підстави для підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України оновлених довідок про грошове забезпечення із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням для перерахунку пенсії з 01.01.2024, 01.01.2025.

За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

16 березня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

09 квітня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за Законом України №2262-ХІІ.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати грошове забезпечення станом на 01.01.2024 року та 18.06.2025 року та виготовити йому довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 18.06.2025 року, надати їх в ГУ ПФУ для перерахунку пенсії.

Листом позивача повідомлено про відсутність підстав для виготовлення довідки станом на 01.01.2024 та 18.06.2025 року, оскільки після набрання Постановою №481 чинності, змінились правила обчислення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб - останні з 20.05.2023 р. необхідно розраховувати виходячи з розміру 1762 грн та визначати шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.

Станом на 01.01.2024 року, 01.01.2025 року постанова була чинною, діючі військовослужбовці отримували грошове забезпечення відповідно до вказаної постанови КМУ №481.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В первинній редакцій Постанови №704 від 30 серпня 2017 року встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В примітках вищезазначених додатків було визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 постанови №103, яким п.4 постанови №704 викладений у новій редакції.

Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п.4 постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Водночас, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Однак в подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 "Про скасування п.п.1 п. 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704" внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Натомість, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформував висновок, за яким до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Колегія суддів, яка передала справу №520/5814/24 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, встановила, що Верховний Суд у складі колегії суддів з цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25 дійшов висновку, що з враховуючи положення статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має виключно пряму (перспективну) дію в часі.

Втрата чинності нормативно-правовим актом настає з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, яким його визнано протиправним та нечинним, і не поширюється на правовідносини, що виникли та були реалізовані під час його дії.

Отже, Постанова № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24 (до 18 червня 2025 року), яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.

Таким чином, із дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481.

На думку колегії суддів, яка передала справу на розгляд палати, положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481 не відповідають закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому в силу приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, слід застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року є протиправним.

З урахуванням вищезазначених нормативно-правових актів та, зокрема, висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до п.4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (у даному випадку станом на 01.01.2024 та 18.06.2025) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.

Стосовно доводів апелянта щодо того, що він не є належним відповідачем у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатками 2 готуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2024 № 894/5 затверджено Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі - Положення), одним з основних завдань якого, згідно з підпунктом 32 пункту 3 Положення, є організація підготовки та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Департаменту, безпосередньо підпорядкованих воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та таборів для тримання військовополонених, а також прийняття рішення щодо призначення i виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частково втрати працездатності зазначених oci6.

Таким чином, оскільки позивач проходив службу у Південній виправній колонії №51, тобто в установі виконання покарань, станом на момент виникнення спірних правовідносин та подання відповідної заяви до відповідача у листопаді 2025 року та надання йому відповіді у вересні 2025 року, вищевказаними нормативно-правовими актами саме Департамент з питань виконання кримінальних покарань був визначений як уповноважений орган для надання відповідних довідок.

Більш того, листом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 27 жовтня 2025 року заяву позивача було розглянуто по суті, без повідомлення про необхідність звернення до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Колегія суддів зазначає, що подальше внесення наказом Міністерства юстиції України від 15.01.2026 № 98/5 змін до положення «Про Департамент з питань виконання кримінальних покарань» та прийняття нового положення «Про Південно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції» не змінює нормативного врегулювання спірних правовідносин та не дає підстав вважати, що перерозподіл повноважень між територіальними органами питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, який відбувся вже під час розгляду даної справи по суті, свідчить про заявлення позовних вимог до неналежного відповідача.

Щодо доводів апелянта у частині порушення строку звернення позивача до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, встановленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову у відповідній частині.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв