Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №127/10333/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10333/25

Провадження № 3/127/2172/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2024 до ВМО № 1 Вінницької митниці за ЕМД 24UA401020060034U3 до митного оформлення в режимі ІМ 40 ДЕ поданий товар – моторний транспортний засіб спеціального призначення, автобетономішалка на шасі вантажного автомобіля марки Volvo, модель FM410, номер шасі НОМЕР_2 , календар рік виготовлення – 2016, вага товару згідно з гр. 35 ЕМД та сертифікату EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 складає 13500 кг. Вага товару згідно зі свідоцтвом про реєстрацію т/з № НОМЕР_3 складає 16580 кг. Відправником є Vinntruck Spolka Z Organiczona Odpowiedzialnoscia, одержувач – ТОВ «Тракс-Вінн».

Під час проведення митного огляду згідно з актом митного огляду від 16.12.2024 № 24UA401020060034U3 та акту зважування № 10159 від 16.12.2024 встановлено, що вага товару не відповідає заявленій в МД та сертифікаті EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 та становить 14460 кг, а також що на автобетономішалці відсутній стрічковий механізм подачі бетоносуміші. За результатами проведеної перевірки також встановлена наявність стрічкового механізму подачі бетоносуміші на автобетономішалці під час його ввезення на митну територію України.

У зв`язку з невідповідності ваги товару фактичної із заявленою застосування преференційного режиму по наданому сертифікату EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 є неможливим. Тому сума недоборів митних платежів без застосування преференційного режиму за ЕМД 24UA401020060034U3 складає 192433.58 грн.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`являється, однак її захисник вважав за можливе здійснити судовий розгляд справи за відсутності його підзахисної. Підтримав подане до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Представник митниці вважає, що правові підстави для закриття провадження у справі відсутні, натомість на ОСОБА_1 має бути накладене адміністративне стягнення відповідно до санкції статті закону про порушення митних правил.

Заслухавши думку захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку представника митниці, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 281 Митного кодексу України (далі – МК) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 281 МК митний орган має право зупинити надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладено міжнародний договір про вільну торгівлю, поставляються одним і тим самим експортером та щодо яких компетентним органом держави експорту надано відповідь про непідтвердження їх преференційного походження за попередніми поставками за результатами перевірок, проведених за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до надходження результатів перевірки їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю.

Зі змісту абзацу третього частини першої статті 281 МК випливає, що товари, щодо яких здійснюється перевірка достовірності заявленого преференційного походження, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України, за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Також абзацом четвертим частини першої статті 281 МК визначено, що до товарів відновлюється режим вільної торгівлі відповідно до статті 301 цього Кодексу, за умови одержання митним органом від компетентних органів держави експорту результатів перевірки, які свідчать, що перевірені документи дійсні, підтверджують преференційне походження товарів з відповідної держави і відповідають вимогам міжнародного договору про вільну торгівлю.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 281 МК Кабінет Міністрів України затверджує концепцію "походження товарів" і методи адміністративного співробітництва відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, які підлягають застосуванню з дня набрання чинності відповідним рішенням Підкомітету з питань митного співробітництва, утвореного відповідно до статті 83 глави 5 розділу IV зазначеної Угоди, що оприлюднюється відповідно до процедури, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з наданих суду матеріалів справи, зазначений вище товар поданий до митного оформлення із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу першого частини першої статті 29 додатку І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

Ця угода ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі – Закон № 1678-VII).

У протоколі про порушення митних правил наявне посилання на те, що статтею 15 «Загальні вимоги» доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію передбачено, що товари, що походять з однієї з договірних сторін і ввозяться в інші договірні сторони, підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED; декларації походження, наданої експортером до комерційного документа.

Зі змісту частини першої статті 15 розділу V Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом № 2187-VIII (далі – Конвенція) випливає, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ. 1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ-МЕО, зразок якого наведений у Додатку III Ь; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься “декларацією походження” або “декларацією походження ЕІЖ-МЕБ”), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а і Ь.

Згідно зі статтями 15 та 16 Конвенції сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами договірної сторони-експортера на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку ІІІ а. В графі 9 «Повна маса або інші виміри» сертифіката зазначається вага брутто товару, описаного в графі 8, або кількість товару в інших одиницях виміру з їх зазначенням.

З наданих суду матеріалів випливає, що 06.12.2024 до ВМО № 1 Вінницької митниці за ЕМД 24UA401020060034U3 до митного оформлення в режимі ІМ 40 ДЕ поданий товар – моторний транспортний засіб спеціального призначення, автобетономішалка на шасі вантажного автомобіля марки Volvo, модель FM410, номер шасі НОМЕР_2 , календар рік виготовлення – 2016, вага товару згідно з гр. 35 ЕМД та сертифікату EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 складає 13500 кг. Вага товару згідно зі свідоцтвом про реєстрацію т/з № НОМЕР_3 складає 16580 кг. Відправником є Vinntruck Spolka Z Organiczona Odpowiedzialnoscia, одержувач – ТОВ «Тракс-Вінн».

Під час проведення митного огляду згідно з актом митного огляду від 16.12.2024 № 24UA401020060034U3 та акту зважування № 10159 від 16.12.2024 встановлено, що вага товару не відповідає заявленій в МД та сертифікаті EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 та становить 14460 кг. Також відповідно до фото до акту митного огляду встановлено, що на автобетономішалці відсутній стрічковий механізм подачі бетоносуміші.

09.12.2024 Вінницькою митницею направлений запит до митниці ввезення (Львівська митниця) за № 7.12-5/20-02/7/7952 з метою встановлення факту наявності чи відсутності стрічкового механізму подачі бетоносуміші на автобетономішалці під час ввезення цього товару на митну територію України. 11.12.2024 на адресу Вінницької митниці надійшов лист Львівської митниці від 10.12.2024 за № 7.4-4/28-03-02/7/33727 з доданим фото вказаного товару під час ввезення на митну територію України. Перевіркою встановлена наявність стрічкового механізму подачі бетоносуміші на автобетономішалці під час його ввезення на митну територію України.

17.12.2024 до управління контролю та адміністрування митних платежів Вінницької митниці направлена службова записка з метою встановлення факту законності застосування до зазначеного товару преференції за кодом «410» зі сплати мита, враховуючи невідповідність заявленої ваги 13500 кг та встановленої ваги товару 14460 кг. Згідно з відповіддю від 30.12.2024 № 15-01/15-01/11240 встановлено, що у разі невідповідності ваги товару фактичної із заявленою застосування преференційного режиму по наданому сертифікату EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636 є неможливим.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Тракс-Вінн» наданий сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636, виданий митними органами Республіки Польщі.

Відповідно до службової записки управління контролю та адміністрування платежів Вінницької митниці від 02.01.2025 № 15-01/15-01/54 сума недоборів митних платежів без застосування преференційного режиму за ЕМД 24UA401020060034U3 складає 192433.58 грн.

Оцінюючи доводи сторін провадження, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зауважував, що рішення суду адміністративній справі, поданій до Вінницького окружного адміністративного суду, має преюдиціальне значення у цьому провадженні. Представник митниці проти цього заперечувала, мотивуючи, що предмет судового дослідження у цих справах різний. Разом з тим, суд враховує, що предметом судового дослідження у адміністративній справі є рішення Вінницької митниці щодо незастосування преференційного режиму відносно товару. Саме порушення митних правил у зв`язку з безпідставним розрахунком митної вартості ввезеного товару на підставі преференційного режиму є предметом судового дослідження у цій справі. Тому доводи представника митниці в частині безпідставного посилання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на необхідність врахування судового рішення у адміністративній справи суд вважає хибними.

Оцінюючи доводи захисника особи про неможливість врахування в якості доказу винуватості його підзахисної протоколу про порушення митних правил, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до частини першої статті 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У постанові від 22.06.2023 (справа № 752/5417/19) Верховний Суд (далі – ВС) зазначив, що факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в ДТП. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

У постанові від 22.01.2025 (справа № 335/6977/22) ВС з посиланням на постанову ВС від 19.06.2019 (справа № 638/3490/18) зазначив, що процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які полягають у фіксації адміністративного правопорушення, можуть бути оцінені на предмет відповідності закону чи іншому нормативному акту судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оцінка таких дій без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності сукупно з іншими доказами є неможливою.

Хоча ці висновки ВС сформульовані у справах про адміністративне правопорушення, однак суд вважає, що останні можуть бути застосовані у цьому провадженні, оскільки частиною першою статті 487 МК визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Отже, суд вважає слушними доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відомості, які викладені у протоколі про порушення митних правил, не можуть бути визнані однозначним доказом винуватості його підзахисної, натомість такі докази мають бути оцінені у сукупності з іншими доказами у справі.

Оцінюючи доводи захисника особи про неможливість врахування в якості доказу винуватості його підзахисної службових записок митниці, суд вважає за доцільне зауважити таке.

У постанові від 05.12.2024 (справа № 380/19286/23) ВС зауважив, що витребування митними органами додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів є правомірним лише в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених даних. Заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів.

Рішення про коригування митної вартості є неправомірним, як зазначив ВС, якщо декларант подав повний пакет документів, що відповідає вимогам законодавства: договір (контракт) про перевезення; транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення; специфікації до інвойсів, що підтверджують загальну вартість товару згідно з контрактом.

Також суд вважає за доцільне зауважити, що визначення службової записки у МК відсутнє, натомість таке визначення надане у пункті 4.2.4 Інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 28.12.2002 за № 747 (далі – Інструкція). Зокрема, зі змісту цього пункту випливає, що службова записка – документ, що містить не тільки інформацію про певні факти, висновки, але й пропозиції працівника.

Згідно з частиною першою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Проведення митного контролю регламентоване розділом XI МК і згадка про службові записки у цьому розділі відсутнє. Тому суд вважає слушними зауваження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що службові записки не можуть бути враховані судом в якості доказу винуватості її підзахисної у порушенні митних правил, натомість вони мають бути оцінені у сукупності з іншими доказами, які надані суду.

Оцінюючи доводи сторін судового провадження, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Як підставу для закриття провадження у справі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та власне особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснили посилання на протиправність відхилення митним органом розрахунку митної вартості переміщуваного товару. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення був складений у зв`язку з невідповідністю ваги товару фактичної із заявленою застосування преференційного режиму по наданому сертифікату EUR.1 від 06.12.2024 № PL/MF/AT/0256636, що призвело до нарахування митних платежів без застосування преференційного режиму. Суд вважає слушними зауваження представника митниці про безпідставність ототожнення наведених процедур. При цьому за результатами судового розгляду суд встановив, що на час ввезення товару на митну територію України встановлена наявність стрічкового механізму подачі бетоносуміші на автобетономішалці. Натомість при митному оформленні зазначено, що на автобетономішалці відсутній стрічковий механізм подачі бетоносуміші. Відповідно загальна маса товару також містить розбіжності.

Саме тому суд вважає, що наведені вище доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо відсутності правових підстав для притягнення його підзахисної до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на наданих суду матеріалах.

Тому сума недоборів митних платежів без застосування преференційного режиму за ЕМД 24UA401020060034U3 складає 192433.58 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, за ознаками заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Відповідно до статті 487 МК, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, особу правопорушника та ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 485 МК у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 485 МК, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 192433 (сто дев`яносто дві тисячі чотириста тридцять три) гривні 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: