Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №127/4878/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4878/26

Провадження № 2/127/1363/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шулік О.Й., звернулася із позовом до Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частці від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивований тим, що позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.06.2011 року. Разом із тим, позивачкою також до суду подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, участі у його вихованні не бере. Позивач не в змозі самостійно забезпечити доньку в повній мірі. Викладене стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом до відповідача.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року у справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника надійшла заява в якій просив справу розглядати за відсутності сторони позивача, позов підтримав, просила його задовольнити. Проти заочного рішення не заперечив.

В судове засідання відповідач не з`явився, але його представником подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та відсутності відповідача, який позов визнає в повному обсязі.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи зміст заяв позивача та відповідача, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 05 червня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 939, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні.

З наданих позивачем пояснень та матеріалів справи вбачається, що відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її утриманні не бере, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок щодо утримання дитини є безумовним та не залежить від факту перебування батьків у шлюбі чи його розірвання.

Посилання позивача на те, що між сторонами фактично припинено шлюбні відносини, а також подання позову про розірвання шлюбу, не впливає на виникнення та існування обов`язку відповідача утримувати дитину, оскільки такий обов`язок прямо встановлений законом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України розмір частки заробітку (доходу) матері, батька, яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних осіб на утриманні та інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від доходу відповідача — у розмірі однієї чверті, що відповідає загальноприйнятій судовій практиці та положенням ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України щодо орієнтовного розміру аліментів на одну дитину.

Суд також враховує положення ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, відповідно до яких мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доказів того, що відповідач має обставини, які б об`єктивно унеможливлювали сплату аліментів у заявленому розмірі, суду не надано. Відомостей про наявність у відповідача інших утриманців, тяжкого матеріального становища чи стану здоров`я, що перешкоджає виконанню батьківського обов`язку, матеріали справи не містять.

Суд критично оцінює пасивну поведінку відповідача щодо виконання обов`язку з утримання дитини, оскільки такий обов`язок має пріоритетний характер і не може бути перекладений виключно на одного з батьків.

З урахуванням встановлених обставин, принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, закріпленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, а також вимог національного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо строку, з якого підлягають стягненню аліменти, суд виходить із положень ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, відповідно до яких аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову до суду, якщо інше не встановлено законом або домовленістю сторін.

На підставі викладеного, враховуючи повне визнання відповідачем позову, обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина потребує такої допомоги, суд прийшов до висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом, тобто з 16.02.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 141,142 ЦПК України, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору, визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору, інша частина судового збору компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180-183, 191 СК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 141-142, 206, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 16.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення суми платежу по аліментам за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 04.05.2026.

Суддя: