Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №136/200/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/200/26

провадження № 2/136/85/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила:

- стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до закінчення донькою навчання - 15.07.2029.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

3 відповідачем шлюб розірвано. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - батьком якої являється відповідач ОСОБА_2 08.12.2021 р. позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 - та перейшла на прізвище чоловіка Стрельник.

На даний момент дочка ОСОБА_5 навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова на денній формі навчання за спеціальністю «Медсестринство з косметологією». До досягнення дитиною 18-ти років відповідач сплачував аліменти. Для підтримання нормальної життєдіяності, а саме придбання продуктів харчування, одягу для дочки позивачу бракує коштів і потребує матеріальної допомоги. За цією допомогою неодноразово зверталася до відповідача. На даний час позивач не має можливості утримувати та виховувати дочку, погіршився матеріальний стан, а тому дуже матеріально важко забезпечувати одній дочку. Відповідач працює, отже має можливість сплачувати аліменти на дочку.

Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву, витребувано докази щодо матеріального стану відповідача.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є відповідач, а матір`ю позивач. Згідно довідки від навчального закладу від 11.12.2025 №68 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова на 1 курсі очної форми навчання ННІ медсестринства за спеціальністю «Медсестринство з косметологією», за контрактною формою. Термін навчання: з 15.09.2025 терміном на 3 роки 10 місяців. Згідно довідки органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що вона дійсно проживає (без реєстрації) за адресою: АДРЕСА_1 . Її донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає біля позивача та перебуває її утриманні. Позивач зазначає, що відповідач незважаючи на її звернення, матеріальної допомоги не надає.

10.04.2026 на адресу суду від РСЦ МВС надійшла інформація, що станом на 09.04.2026 відсутня інформація щодо реєстрації траспортних засобів за гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

31.10.2025 на адресу суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла відповідь на запит щодо отримання інформації про доходи відповідача, з якої слідує, що відповідач за період січня 2025 по січень 2026 отримував заробітну плату з Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

В силу ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх працездатних доньку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17 (провадження №61-12495св18) щодо застосування ст. 199 СК України, який полягає у тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд встановив, що донька сторін ОСОБА_3 навчається в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова на 1 курсі очної форми навчання ННІ медсестринства за спеціальністю «Медсестринство з косметологією», за контрактною формою. Термін навчання: з 15.09.2025 терміном на 3 роки 10 місяців. У зв`язку з цим позивач як матір потребує матеріальної допомоги на утримання доньки, яка навчається.

Разом з тим, відповідач не спростовував доводи позивача та не наводив суду доказів, щодо свого поганого стану здоров`я та матеріального становища чи про наявність у нього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до закінчення донькою навчання - 15.07.2029 р., ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правилами Глави 8 ЦПК України. Ураховуючи те, що позов задоволено, а при пред`явлені його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмірі 1/4 частки заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, тобто, з 11.02.2026 і до закінчення донькою навчання - 15.07.2029 р., але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО