Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №148/2922/25 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/191/2026

Справа № 148/2922/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 травня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Т.В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пр о розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року позовні вимоги були задоволені. Шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок. При ухваленні рішення судом не вирішено питання про стягнення понесених судових витрат, а саме судового збору при подачі позовної заяви в сумі 1211 грн. 20 коп. та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 10000,00 грн. 27.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Покоєвича А.О. до суду надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Заява мотивована тим, що дана справа слухалась в спрощеному провадженні без виклику сторін, позовна заява формувалась і підписувалась не адвокатом, а особисто Позивачем, що свідчить, що адвокат ніякої роботи в даній справі не робив і всі заявлені витрати на правову допомогу не обґрунтовані і підлягають скасуванню. Крім того, звертає увагу суду на зміст Акта приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.11.2025 року, відповідно до якого до переліку нібито виконаних адвокатом робіт віднесено підготовку до розгляду справи, зокрема аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, написання позовної заяви про розірвання шлюбу, участь у судових засіданнях по справі № 148/2922/25, а також написання заперечення проти відкладення розгляду справи та надання строку на примирення, загальною вартістю 10 000,00 грн. Водночас наведений перелік дій має формальний та декларативний характер, є надлишковим та не відповідає реальному обсягу робіт, які об`єктивно могли бути виконані у справі даної категорії, оскільки справа про розірвання шлюбу не є складною, не потребує значного обсягу правового аналізу, збору доказів чи дослідження судової практики. Зазначення в акті таких дій як аналіз судової практики та формування доказів не підтверджено жодними конкретними результатами або матеріалами, що свідчить про їх формальний характер та спрямованість на штучне збільшення вартості правничої допомоги. Крім того, обґрунтовані сумніви викликає поданий Позивачем банківський документ, який нібито підтверджує оплату правничої допомоги, оскільки його зовнішній вигляд та зміст не повною мірою відповідають ознакам належного банківського платіжного документа. Зокрема, у поданому документі відсутні характерні реквізити, які зазвичай притаманні офіційним електронним платіжним інструкціям банківських установ, а саме чітко структурований формат банківського PDF-документа з повним відображенням обов`язкових реквізитів платежу, засобів електронної ідентифікації та верифікації, таких як QR-код або штрихкод, що використовується для перевірки автентичності операції. Також звертає на себе увагу некоректне відображення окремих елементів документа, зокрема ознаки порушення єдиного шрифтового оформлення та візуальної структури, що не є типовим для офіційних банківських виписок або платіжних інструкцій, сформованих через банківські системи дистанційного обслуговування. Окремо слід зазначити, що зазначений у документі код для перевірки платежу JSVTLSOBQA1DQVOIGAG не підтверджується через офіційні сервіси банківської установи, що унеможливлює верифікацію зазначеної операції у встановленому порядку. Крім того, у поданому документі міститься невірне зазначення коду платника ОСОБА_1 , що не відповідає обов`язковим реквізитам платіжного документа та вимогам до його ідентифікації. Водночас належні банківські платіжні документи, сформовані банківськими установами, як правило, містять повний та чітко структурований перелік обов`язкових реквізитів, включаючи унікальний ідентифікатор операції, коректні дані платника та отримувача, дату і час здійснення платежу, підтверджений банком код перевірки або QR-ідентифікатор, який забезпечує можливість онлайн-верифікації операції через офіційні сервіси банку, а також мають уніфікований електронний формат без ознак порушення структури чи візуальної цілісності документа. За таких обставин поданий документ не містить достатніх та належних реквізитів, які дозволяли б однозначно ідентифікувати факт здійснення відповідного платежу у встановленому банківськими правилами порядку, що ставить під сумнів його належність та допустимість як доказу понесення витрат на правничу допомогу. Вважає, що заявлена Позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., є неспівмірною зі складністю справи та виконаних робіт, часом , витраченим адвокатами на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. В судове засідання сторони не з`явились, надіслали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Так, як вбачається з матеріалів справи та рішення суду, судом під час вирішення спору питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не вирішено. Відповідно до ч.1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанцій позивачем сплачено судовий збір 1211,20 грн. Відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року, питання щодо стягнення судового збору з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , вирішено. Тому даного вимога, не підлягає розгляду. До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем надано договір про надання правової допомоги від 04.11.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання (правничої) допомоги від 21.04.2026 та платіжну інструкцію № @2PL517383 від 05.11.2025 про сплату 10000 грн. за юридичні послуги. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначено. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу професійну допомогу визначить, що заявлені витрати є не співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Згідно із ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи критерії реальності адвокатських послуг, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, також враховуючи письмові заперечення представника відповідача, суд вважає, що заявлені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи та направлені на оплату послуг наданої правничої допомоги в сумі 10000,00 гривень є значно завищеними та не співмірними зі складністю справи. Відтак, враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд приймає доводи сторони представника відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт та, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов до висновку, що вимоги заяви слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 5000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з витратами на правничу допомогу. Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що поданий платіжний документ не відповідає ознакам національного банківського документа. Поданий документ є електронною квитанцією, сформованою за допомогою онлайн-банкінгу. Саме в такому форматі сьогодні здійснюється переважна кількість безготівкових платежів фізичними особами в Україні - через мобільні застосунки та веб-інтерфейси банківських установ. Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Відповідно до ч. 2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ є документом, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через його електронну форму. Подана до суду квитанція містить усі необхідні відомості про здійснення платежу, а саме: дату проведення операції, суму платежу, реквізити отримувача коштів, призначення платежу, що підтверджує факт оплати правничої допомоги. Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст.13, 89, ч.2 ст. 247, 264, 293, ч.7 ст.294, 315, 319 ЦПК України, суд; -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Т.В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пр о розірвання шлюбу - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу адвоката. Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя: