Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №711/2964/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2964/26

Номер провадження2/711/2092/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 678,26 грн, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №12580, а.с.1-8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24 травня 2021 року між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №TDB.2021.0007.14347 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та в мережі інтернет: www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана заява-договір.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок відповідача у гривні і надавши їй можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.

Відповідач здійснювала користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з її рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконала. Згідно виписок по рахунку, станом на 03.09.2024, у відповідача сформувалась заборгованість перед АТ «Мегабанк» у сумі 32 678,26 грн, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9840 гривень 50 копійок, та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 837 гривень 76 копійок.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021.

Пунктом 2 договору №GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. Користуючись даним правом, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, відповідно до умов договору №1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК «Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021.

Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача як боржника за кредитним договором № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021, сформованим АТ «Мегабанк», станом на 03.09.2024, (дата укладання договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість боржника/відповідача становить: 32 678,26 грн, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9840 гривень 50 копійок, та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 837 гривень 76 копійок.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк», станом на день відступлення права вимоги, тобто на 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК «Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань та умов кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Єврокредит» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021 в розмірі 32 678,26 грн, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9840 гривень 50 копійок, та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 837 гривень 76 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11200 грн, а також витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації її проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення, або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.75-76).

01 квітня 2026 року від представника позивача адвоката Журавльова С.Г. до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації проживання останньої (а.с.78-79).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 06 травня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.84-85).

Представник позивача адвокат Журавльов С.Г. у судове засідання, що призначене о 08 год 30 хв 06.05.2026, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд» як безпосередньо позивача, так і адвоката Журавльова С.Г. як його представника, що були отримані цими учасниками справи 18.04.2026 (а.с.88 зворот, 89 зворот).

Водночас представник позивача адвокат Журавльов С.Г., 04.05.2026 через підсистему «Електронний суд», подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.94).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 06 травня 2026 року о 08 год 30 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим, 06 травня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводився у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 24.05.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank № №TDB.2021.0007.14347 шляхом підписання заяви-договору (індивідуальна частина) про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі – Заява-договір) (а.с.56-58).

Підписанням Заяви-договору ОСОБА_1 як клієнт беззастережно підтвердила прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, згоду з умовами договору, а також погодження усіх додатків до нього (пункт 1 Заяви-договору).

АТ «Мегабанк» відкриває ОСОБА_1 як клієнту поточний рахунок, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (пункт 2 Заяви-договору).

Пунктом 4 Заяви-договору сторонами обумовлено: сума максимального ліміту кредитної лінії: 200000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту: 273 293 грн; строк кредиту: 12 місяців; базова процентна ставка річних: 56%; пільговий період: 62 дні; у пільговий період процентна ставка: 0,0001%; тип кредиту: кредитна лінія; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 87,30%; обов`язковий мінімальний платіж від використаного доступного ліміту: 5,0%.

Із розділу «Видача платіжної картки та пін коду» Заяви-договору суд встановив, що АТ «Мегабанк» 24.05.2021 видало ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується підписом клієнта ОСОБА_1 .

Також із безпосередньо дослідженого у судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту як додаток №9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank суд встановив, що 24.05.2021 АТ «Мегабанк» надало відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до дати внесення змін, відповідно до якої: сума/ліміт кредиту – відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання; строк кредитування – 12 місяців, процентна ставка за користування кредитними коштами: базова - 56% річних, у пільговий період – 0,0001% річних; загальні витрати за кредитом – 73 293 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 273 293 грн, реальна річна процентна ставка – 87,30 % річних (а.с.60).

Із виписки по особовим рахункам клієнта ОСОБА_1 з 03.12.2021 до 03.09.2024, що сформована АТ «Мегабанк», станом на 05.10.2024, суд встановив, що заборгованість за основною сумою боргу згідно договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank №TDB.2021.0007.14347 складає 9840,50 грн, а за нарахованими, але несплаченими відсотками, - 22 837,76 грн (а.с.40-45).

Розмір заборгованості відповідача перед АТ «Мегабанк» щодо виконання умов договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank №TDB. 2021.0007.14347 від 24.05.2021, який міститься у виписці по особовим рахункам з 03.12.2022 до 03.09.2024 (а.с.40-45), узгоджується з даними довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.09.2024, що складена АТ «Мегабанк» (а.с.30).

09.07.2024, відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитними договорами, що укладені між АТ «Мегабанк» та боржниками, стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (а.с.17).

Також у судовому засідання встановлено, що 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступає ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 03.09.2024) (а.с.13-15).

Факт сплати ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошових коштів АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 судом встановлено на підставі платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024 (а.с.16).

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно кредитного договору № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021 в сумі 32 678,26 грн, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9840 гривень 50 копійок, та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 837 гривень 76 копійок (а.с.54).

Із договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024, що укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», суд встановив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає ТОВ «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) належні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а Новий кредитор набуває права вимоги ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2024) (а.с.11-12).

Факт сплати ТОВ «ФК Єврокредит» грошових коштів ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 судом встановлено на підставі платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №1074 від 27.12.2024, №1091 від 31.12.2024 та №1822 від 22.09.2025 (а.с.29).

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно кредитного договору № TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021 в сумі 32 678,26 грн, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 9840 гривень 50 копійок, та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22 837 гривень 76 копійок (а.с.51).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024.

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні кредитного договору TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021 у формі Заяви-договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору власноручним підпису.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надала суду жодних доказів як неотримання нею у кредит в АТ «Мегабанк» грошових коштів у формі кредитної лінії, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у строки, передбачені цим правочином, у тому числі і сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту як первинному кредитодавцю АТ «Мегабанк», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах: ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 9840,50 грн у рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту та 22 837,76 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками, підлягає задоволенню.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.4 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 11200 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/2964/26, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року (далі – Договір №1/07), укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» (а.с.23-26); 2) акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12132009 від 14.08.2025, в якому міститься перелік наданих правових послуг, зокрема: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1200 грн, та складання позовної заяви 10000 грн (а.с.55); 3) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5817 від 04.07.2024, яким документований адвокат Журавльов С.Г. (а.с.22); 4) ордер серії АЕ №1414107 від 11.08.2025 (а.с.19).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АО «Альянс ДЛС» в особі адвоката Журавльова С.Г. у справі щодо стягнення боргу з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0007.14347 від 24.05.2021, суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, беручи до уваги складність справи, яка по суті є малозначним спором, та співмірність, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3500 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (підготовка позовної заяви та клопотання про розгляд справи у відсутність учасника справи), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №7070 від 23.03.2026 (а.с.61) суд встановив, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 512, 513, 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0007.14347 від 24 травня 2021 року в розмірі 32 678 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 26 (двадцять шість) копійок, з яких: 9840 (дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 50 (п`ятдесят) копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу, та 22 837 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок – заборгованість по сплаті відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6162 (шість тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 06 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ЄДРПУО: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко