Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №711/3908/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3908/26

Номер провадження 3/711/1019/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 984490, протокол серії ВАД № 123599, протокол серії ВАД № 123519, протокол серії ВАД №123566, протокол серії ВАД № 123565, протокол серії ВАД № 123564, протокол серії ВАД № 123601, протокол серії ВАД № 123602), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, ІПН в матеріалах справи відсутній,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

05.04.2026 о 00 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно чоловіка ОСОБА_2 , чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Також ОСОБА_1 , 13.04.2026 близько 20 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру: грубо ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та вбивством, чим завдала психологічних страждань і шкоди психологічному здоров`ю потерпілого та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 17.04.2026 о 08.05 год. перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , не виконала вимоги термінового заборонного припису серії ЕТ № 107525 від 13.04.2026 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб, а саме почала контактувати та висловлюватися нецензурною лайкою в бік постраждалої особи, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Також ОСОБА_1 , 19.04.2026 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила домашнє насильство стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала, внаслідок чого могла бути завдана шкоди психологічному здоров`ю, чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 19.04.2026 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила домашнє насильство стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: висловлювала погрози, висловлювалась нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкоди психологічному здоров`ю, чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Також ОСОБА_1 , 19.04.2026 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисно висловлювала погрози та виражалась нецензурною лайкою, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 17.04.2026 о 08 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювала погрози, виражалась нецензурною лайкою в бік свого чоловіка ОСОБА_2 , що проживає разом із нею, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 17.04.2026 о 08 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлювала погрози, висловлювалась нецензурною лайкою в бік свого чоловіка ОСОБА_2 , що проживає разом з нею, внаслідок чого завдала шкоди психологічному здоров`ю дитини ОСОБА_4 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 постійно з нею свариться, провокує, зачіпає її, і її матір, а потім все знімає на відео. Вчора приїжджали зі служби у справах дітей, перевіряли умови проживання дітей, вона пообіцяла, що буде себе стримувати і намагатися не реагувати на провокації чоловіка. Між ними виникають постійні сварки, чоловік спочатку провокує її, а потім доводячи ситуацію до піку, починає знімати на відео, вона дуже активна і не може вчасно зупинитися. Терміновий заборонний припис порушила, оскільки вона теж проживає в цій квартирі разом з дітьми.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що викликають вони наряди поліції до себе додому часто, останній раз поліцейські повідомили, щоб він наймав собі адвоката і розбирався з цією ситуацією. Тоді він вирішив фіксувати події на аудіо. 13.04.2026 прийшла жінка в стані сп`яніння і ображала його нецензурно, тиснула на нього, принижувала. Є аудіо записи за всі дні квітня, де зафіксовано, як вона його ображає та принижує, при цьому присутні неповнолітні їх діти. 13.04.2026 працівники поліції склали терміновий заборонний припис тому, що були погрози вбивством зі сторони дружини. Вона завжди принижує його, ображає, що завдає шкоду його психічному здоров`ю.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, в тому числі вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд враховує, що норми ст. 269 КУпАП, яка визначає правовий статус потерпілого, приведено у відповідність до приписів Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" в частині автоматичного набуття дитиною статусу потерпілого, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2 ст. 173-8 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно ч. 1,4,5 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративних справ, а саме: електронним рапортом; рапортами працівників поліції; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; електронним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 107525 від 13.04.2026; електронним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 107894 від 19.04.2026; формами оцінки ризиків; картками вчинених правопорушень та відеозаписами, на яких зафіксований факт складання протоколів та встановлення обставин адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства; ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства стосовно неповнолітньої особи та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП - невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, і вина її в цьому доведена.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки високий, але вчинені дії не потягли суттєвих наслідків, а направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом суду, суддя приходить до висновку про відсутність підстав та умов для направлення ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушниці, ступеня її вини, відсутності обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

- ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) грн.;

- ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) грн.;

- ч. 2 ст. 173-8 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) грн.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова