Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №697/61/26
Суддя: Деревенський І. І.
Справа № 697/61/26
Провадження № 2-др/697/10/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2026 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Деревенського І.І.,
за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів Черкаської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі №697/61/26 за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
24.04.2026 представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Бовшиком Миколою Юрійовичем подано до суду заяву про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат, а саме: витрат на правничу допомогу, яку відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи у загальному розмірі 7000 грн..
Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
28.04.2026 представником позивача ОСОБА_2 – адвокатом Хорошун О.В. через систему «Електронний суд» направлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі за заявою представника відповідача – адвоката Бовшика М.Ю..
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до наступних вичсновків.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – відмовлено. Надано представнику відповідача адвокату Бовшику Миколі Юрійовичу протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу (а.с.20-79).
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При винесенні судового рішення стороною позивача не надано суду доказів на понесення витрат на правничу допомогу.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що в цій частині теж слід ухвалити додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника позивача з урахуванням наступних мотивів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи (ст.133,137 ЦПК України), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Бовшиком М.Ю. заява про ухвалення додаткового рішення подана у передбачений законом строк. До заяви долучені документи, що підтверджують факт виконання представником відповідача робіт, а саме: ордер на надання правничої допомоги серії СА №1155150 від 23.03.2026; договір №22 про надання правничої допомоги від 23.03.2026; детальний опис робіт виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 22.04.2026, з якого вбачається, що адвокатом Бовшиком М.Ю. були виконані роботи з надання ОСОБА_1 консультації правового характеру з використанням юридичної літератури, нормативно-правових документів та реєстру судових рішень (23.,3.2026 на суму 1000 грн.); вивчення та надання правової оцінки письмових документів в підсистемі «Електронний суд» (30.03.2026 на суму 2000 грн.); підготовка до виступу в судовому засіданні, вивчення правової позиції Верховного суду, щодо понять правоздатності (19.04.2026 на суму 2000 грн.); прийняття участі в судовому засіданні (20.04.2026 на суму 2000 грн.);актом прийому-передачі виконаних робіт від 22.04.2026 до договору №22 від 23.03.2026; квитанцією до прибуткового касового ордера №22/1 від 22.04.2026 на суму 7000 грн., які в достатній мірі відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України.
Суд звертає увагу та як вбачається з досліджених судом матеріалів справи представник позивача – адвокат Бовшик М.Ю. зазначив, що 20.04.2026 він приймав участь в судовому засіданні, однак 16.04.2026 у судовому засіданні, судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та згідно ч.1 ст. 224, ч.6 ст. 259 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 20.04.2026 на 15:15 год.. Крім, того 20.04.2026 на проголошення судового рішення учасники справи не з`явилися.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, клопотання представника позивача щодо зменшення витрат на правовому допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у розмірі 2500 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 270 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про стягнення витрат на правову допомогу – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №697/61/26 за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий І . І . Деревенський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua