Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №365/396/26 — Згурівський районний суд Київської області

Суд: Згурівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №365/396/26

Суддя: Солдатова Т. М.

Справа № 365/396/26

Номер провадження: 3/365/111/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" травня 2026 р. селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки міста Яготин Київської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працездатної, яка не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964460 від 24.04.2026, складеного інспектором РПП СПД № 2 ВПД № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Кравченком В.В., 24.04.2026 приблизно о 16 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою в бік свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдала шкоди його психічному здоров`ю та вчинила домашнє насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких дій (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що вони з чоловіком ОСОБА_2 перебувають в процесі розлучення. 24.04.2026 вони обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння та приблизно о 16 год. між ними виникла сварка, в ході якої вони кричали один на одного та ображали один одного нецензурними словами. Після цього, вона викликала поліцію, повідомивши, що її чоловік вчиняє відносно неї домашнє насильство. Коли поліція прибула на виклик, у них відібрали пояснення та склали протоколи про адміністративне правопорушення на них обох.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 24.04.2026 приблизно о 16 год. між ним та його дружиною ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої вони обоє вживали на адресу один одного нецензурні слова. Вони обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння. Жодної шкоди нецензурними словами дружини йому не завдано. Дружина викликала на нього поліцію. Він на неї теж. По приїзду, поспілкувавшись з ними обома, працівники поліції склали протоколи на обох. Конфлікт було вичерпано та вони з дружиною порозумілись.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази, а саме:

-протокол про адміністративні правопорушення серія ВАД № 964460 (а.с. 1);

-копія реєстрації ЄО № 4757, де зазначено, що заявниця ОСОБА_1 24.04.2026 о 16:59 повідомила, що за адресою: АДРЕСА_2 чоловік ОСОБА_2 , колишній військовий, виганяє заявницю з будинку, шмд не потрібна. Зазначено, що мова заявниці нечітка. Кривдник ОСОБА_2 на місці події в стані алкогольного сп`яніння. Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч. 3 серії ВАД номер 855305 та винесено ТЗП серії АА номер 822808 (а.с. 2);

-ТЗП серії АА номер 822889 (а.с. 3);

-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, з якої вбачається, що позитивна відповідь отримана лише на питання «Кривдник має фінансові проблеми?». Рівень небезпеки – «низький» (а.с. 4-6);

-письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що приблизно о 16:00 перебувала у себе на подвір`ї та займалася господарськими справами. Коли приїхав ОСОБА_2 , який без будь-якої сварки з її боку сказав «Анжела отсюда вон». Після чого вона пішла за межі подвір`я, бо не збиралась терпіти знов і знов побої. Зазначила, що хоче, щоб її чоловіка було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (а.с. 7);

-копія письмових пояснень ОСОБА_2 , з яких вбачається, що його дружина ОСОБА_1 повернулась додому від сусідки в стані алкогольного сп`яніння, почала до нього чіплятись, на що він сказав, щоб вона йшла туди, звідки прийшла, на що вона сказала, щоб він сам йшов з її хати, що він в будинку ніхто. Він не витримав та почав вижатись в її бік нецензурними словами. Анжеліка викликала наряд поліції. При цьому сама в його бік виражалася нецензурними словами (а.с. 8-9);

-довідка про притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з якою ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності 10.09.2025 за ч. 1 ст. 178 та ч. 1 ст. 127 КУпАП (а.с. 10).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується, зокрема, на таких засадах: належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є наявність наслідків у формі шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та причинно-наслідковий зв`язок між діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та наслідками у формі шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначеними в протоколі діями ОСОБА_1 було завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що його психічному здоров`ю не було завдано жодної шкоди.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Керуючись ст. 173-2, 245, 247, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.М. Солдатова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua