Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №291/250/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/250/26

Провадження №1-кп/291/75/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065570000007 від 07.02.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ружин Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 у невстановлений слідством день, час, влітку 2025 року на присадибній ділянці, що відноситься до домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , знайшов 63 бойові припаси до вогнепальної зброї.

В цей час місці та при вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел направлений на придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992, без спеціального дозволу органів Національної поліції, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, підняв виявленні ним бойові припаси, які помістив до кишені свого одягу, таким чином їх незаконного придбав.

Продовжуючи реалізацію свого умислу направленого, на незаконне зберігання вище вказаних бойових припасів переніс їх за місцем свого тимчасового проживання, до житлового будинку, що в АДРЕСА_2 , де їх зберігав до 17.02.2026.

17.02.2026 в період часу з 15 год. 27 хв. по 16 год. 35 хв. під час проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено 29 (двадцять дев`ять ) - 5,45 мм (5,45X39) проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям, що є бойовими припасами стрілецької вогнепальної зброї, 20 (двадцять ) - 5,45 мм (5,45X39) проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 року, що є бойовими припасами стрілецької вогнепальної зброї, 14 (чотирнадцять) пістолетних 7,62 мм. пістолетних патронів зразка 1930 року, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї з кулею «Пст» зі сталевим осердям, які придатні для стрільби на ураження цілі, які ОСОБА_4 незаконно зберігав в приміщенні житлового будинку під ліжком, що за вищевказаною адресою, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 14.02.2026 близько 16 год. ОСОБА_4 рухаючись між селищем Ружин Бердичівського району Житомирської області та с. Роставицею Бердичівського району Житомирської області у лісопосадці виявив дикоростучу рослину коноплі.

В цей же день, час, місці та при вказаних обставин, усвідомлюючи, що рослини конопель містять в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, із виявленої ним сухої рослини коноплі зірвав невстановлену кількість верхівкових частин рослин з листями та стеблами - канабіс, який він переніс до місця свого тимчасового проживання, що в АДРЕСА_2 , таким чином незаконно придбав наркотичний засіб.

В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання з невстановленої кількості, незаконно придбаного ним наркотичного засобу - канабісу, відділив листя від стебел та їх подрібнив. Таким чином ОСОБА_4 виготовив наркотичний засіб - канабіс, масою 14,998 грам, обіг якого обмежений, для власного споживання, без мети збуту.

Вищевказані наркотичні засоби ОСОБА_4 зберігав для власних потреб, без мети збуту до 15 год. 28 хв. 17.02.2026.

17.02.2026 в період з часу з 15 год. 28 хв. до 16 год. 35 хв. в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що розташоване по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено наркотичний (Канабіс), обіг якого обмежено, загальною масою 14,998 грам, якого ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив та зберігав при вищевказаних обставинах.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказана вище кваліфікація дій обвинуваченого, на думку суду, є правильною, а його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України – є доведеною.

12 березня 2025 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, тому ураховуючи обставини, які значно пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення), даних про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, потерпіла сторона у кримінальному провадженні відсутня, а також за відсутності обставин, що обтяжують його покарання, сторонами угоди узгоджено покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України - пробаційний нагляд строком 3 роки та за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Одночасно обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено, що суд може відповідно до ст. 76 КК України визначити іспитовий строк тривалістю від 1 до 3 років з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник ОСОБА_5 також підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали, які надійшли з угодою про визнання винуватості, дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди міру покарання, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, та ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд установив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом установлено, що укладена 12.03.2026 між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження цієї угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Судом ураховано, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, критично ставиться до скоєного, має фактичне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога та органу пробації не перебуває.

За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Виходячи із п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж Кодексу несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 ст. 124 КПК України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, з обвинуваченого ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз, а саме:

- Судова експертиза зброї (висновок №СЕ-19/106-26/3340-БЛ від 27.02.2026) у кримінальному провадженні № 12026060570000022, витрати на проведення якої становлять 3 565,60 грн;

- Судова експертиза зброї, яка оформлена висновком експерта від 27.02.2026 № СЕ-19/106-26/3341-БЛ у кримінальному провадженні № 12026060570000022, витрати на проведення якої становлять 3 565,60 грн;

- Судова експертиза матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/106-26/3319-НЗПРАП від 25.02.2026) у кримінальному провадженні № 12026065570000007, витрати на проведення якої становлять 2 674,20 грн;

- Судова експертиза матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/106-26/3320-НЗПРАП від 26.02.2026) у кримінальному провадженні № 12026065570000007, витрати на проведення якої становлять 2 674,20 грн;

- Судова експертиза матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/106-26/3321-НЗПРАП від 25.02.2026) у кримінальному провадженні № 12026065570000007, витрати на проведення якої становлять 2 674,20 грн;

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.03.2026 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026065570000007 від 07.02.2026.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, зокрема, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази, а саме: два фрагменти пластикових пляшок з нашарування речовини темно - коричневого кольору, що є наркотичним засобом обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, масою 0,009 г; 0,242 г.; речовину рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 14,429 г; речовину рослинного походження зеленого кольору у паперовому згортку, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабісом, масою 0,569 г. - знищити.

Речові докази, а саме:

- 29 (двадцять дев?ять ) - 5,45 мм (5,45X39) проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям, що є бойовими припасами стрілецької вогнепальної зброї та придатні до стрільби на ураження цілі;

-20 (двадцять ) - 5,45 мм (5,45X39) проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 року, що є бойовими припасами стрілецької вогнепальної зброї та придатні до стрільби на ураження цілі;

-14 (чотирнадцять) -7,62 мм . пістолетних патронів зразка 1930 року, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї з кулею «Пст» зі сталевим осердям, придатні для стрільби на ураження цілі,

які зберігаються в спеціально обладнаному сейфі чергової частини ВП N?2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: с- ще Ружин вул. Незалежності, 29 Бердичівського району Житомирської області конфіскувати в дохід держав з подальшою передачею на потреби Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати за проведення судових експертиз:

- №СЕ-19/106-26/3340-БЛ від 27.02.2026 у розмірі 3 565,60 грн;

- № СЕ-19/106-26/3341-БЛ від 27.02.2026 у розмірі 3 565,60 грн;

- № СЕ-19/106-26/3319-НЗПРАП від 25.02.2026 у розмірі 2 674,20 грн;

- № СЕ-19/106-26/3320-НЗПРАП від 26.02.2026 у розмірі 2 674,20 грн;

- № СЕ-19/106-26/3321-НЗПРАП від 25.02.2026 у розмірі 2 674,20 грн.

Що в загальному розмірі становить 15 153 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок, на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Житомирським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1