Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №273/523/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №273/523/26

Суддя: Михайловська А. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 273/523/26

Провадження № 1-кп/0285/522/26

05 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої — судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судовому провадження:

прокурор — ОСОБА_3 ,

обвинувачена — ОСОБА_4 ,

потерпілий — ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026060550000025

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Смолдирів Баранівського району Житомирської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружена, не працює, з середньою технічною освітою, яка має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що по всій території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02,2022 №2102-ІХ (зі змінами), з 24.02.2022 введено воєнний стан, термін дії якого продовжено у встановленому Законом порядку, в умовах воєнного стану 29 листопада 2025 року близько 19 год 00 хв прийшла до будинку АДРЕСА_1 , з метою відвідати господаря ОСОБА_5 інваліда II групи інвалідності. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_4 побачила, що господар відпочиває в дальній кімнаті будинку та не реагує на її клич, тоді остання вирішила умисно, таємно вчинити крадіжку майна ОСОБА_6 із вказаного домогосподарства.

Усвідомлюючи кримінальний протиправний характер своїх дій та бажаючи незаконно збагатитися, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, ОСОБА_4 , без розриву у часі, викрала з будинку бензинову пилу торгівельної марки STIHL модель MS 180 маркування № 826910232 вартістю 5051 грн. 80 код., після чого залишила приміщення будинку.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та діючи з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна без розриву у часі, перебуваючи на подвір`ї домогосподарства АДРЕСА_1 , переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, ОСОБА_4 , зняла металевий гачок та в такий спосіб проникла через вхідні двері до господарського приміщення (сараю), звідки викрала бензинову мотокосу торгівельної марки Feller модель GT4600 вартістю 2281 грн 50 коп.

У подальшому з вказаним викраденим майном ОСОБА_4 залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду у сукупному розмірі 7333 грн 30 коп.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася та надав покази, що 29.11.2025 близько 19 години дійсно з будинку потерпілого ОСОБА_5 , який розташований по АДРЕСА_1 , вона здійснила крадіжку бензинової пилки торгівельної марки STIHL модель MS 180, та з сараю біля будинку останнього викрала бензинову мотокосу торгівельної марки Feller модель GT4600. У зв`язку з тим, що їй потрібні були кошти на лікування, викрадену бензову пилку вона здала у ломбард у м. Звягель, бензинову мотокосу залишила вдома. Після виявлення крадіжки викрадену бензинову мотокосу повернула потерпілому. Також намагалася викупити бензинову пилку у ломбарді, однак не змогла, так як остання вже була продана. У подальшому, вартість бензинової пилки вона відшкодувала потерпілому. Щиро розкаюється у вчиненому.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддавала сумніву фактичним обставинам справи, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміла зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого, судових витрат у справі та речових доказів.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, та її дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відсутність матеріальних та моральних претензій з боку потерпілого, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, за місцем проживання характеризувався посередньо, на обліку у психоневрологічному та наркотичному відділенні не перебуває, раніше не судимий, є матір`ю чотирьох неповнолітніх дітей, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням її від відбування покарання з випробуванням, бо вважає саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 із застосуванням вимог ст. 75 КК України буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання речових доказів необхідно вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Накладений арешт на майно підлягає скасуванню.

Судові витрати необхідно стягнути з обвинуваченої.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 не застосовувався та суд не вбачає підстав його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на засуджену ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження у уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 05.02.2026 у справі № 273/259/26.

Речовий доказ: мотопилку марки Stihl модель MS 180 в корпусі помаранчевого кольору разом із направляючою шиною та пиляльним ланцюгом - залишити потерпілому ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у справі:

1782 грн 80 коп (висновок експерта від 11.02.2026 № СЕ-19/106-26/2413-ТВ);

1782 грн 80 коп (висновок експерта від 12.02.2026 № СЕ-19/106-26/2251-ТВ).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua