Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №161/2677/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2677/26

Провадження № 2/161/3082/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Чорної Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

04.02.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14.10.2000 сторони перебували у шлюбі, який згідно з рішенням суду від 25.08.2020 у справі №161/9061/20 було розірвано. У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Судовим наказом від 21.01.2020 з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини.

Позивач понесла витрати на дитину, які є додатковими в розумінні ст. 185 СК України, на загальну суму 128 741 грн, зокрема: 32 921 грн - заняття в спортивному клубі «Спорт Лайф», 3 000 грн - лікувальна фізкультура, 17 080 грн - поїздка до моря, 21 320 грн - уроки гри на гітарі, 54 420 грн - навчання в репетиторському центрі.

На підставі викладеного позивач, з урахуванням «розшифровки витрат до позовної заяви», просила суд стягнути з відповідача 64 370 грн, як 1/2 понесених додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 .

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

14.03.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги лише в частині витрат на проходження курсу шрот-терапії (10 занять), оскільки необхідність такого лікування передбачена рекомендаціями лікаря. Інші витрати на розвиток на оздоровлення дитини з ним не погоджувалися, рішення про їх доцільність приймалися одноосібно позивачем. Вказані в позові витрати не є витратами, спричиненими особливими обставинами, а фактично належать до звичайних витрат на утримання дитини.

У відповідача існує переплата по аліментах на утримання дитини ОСОБА_3 . До того ж з нього додатково стягуються аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_4 , яка продовжує навчання (до досягнення 23 років).

Відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов`язків та фактично бере участь у забезпеченні потреб дитини (придбав електрогітару та чохол для неї, комбопідсилювач для навчання дитини в музичній школі; забезпечує доїзд дочки автомобілем на заняття в музичній школі й завозить її після закінчення занять додому; 2 рази на тиждень займається з дочкою грою в настільний теніс; перераховує їй грошові кошти на банківську картку, поповнює її мобільний телефон; періодично надає готівкові кошти на потреби дитини у сумі 1000-1500 грн).

Відповідач отримує заробітну плату в загальному розмірі 19 191,17 грн (без урахування обов`язкових податків та зборів), утримує 2 (двох) малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також дружину, яка перебуває у декретній відпустці.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

14.04.2026 позивач подала «розшифровку витрат до позовної заяви», яку суд інтерпретував як заяву про зменшення (уточнення) позовних вимог та прийняв до розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала в частині компенсації витрат на заняття з шрот-терапії, в іншій частині позовні вимоги заперечила.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 30.04.2026.

IV.Фактичні обставини справи

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебували в шлюбі з 14.10.2000. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9061/20 від 25.08.2020, яке набрало законної сили 25.09.2020, шлюб між ними було розірвано (відомості Єдиного державного реєстру судових рішень).

У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.07.2010, а.с. 5).

Судовим наказом від 21.01.2020, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/851/20, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання малолітніх дітей: дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.01.2020 та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2021 у справі №161/3972/21, яке набрало законної сили 20.05.2021, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 02.03.2021 та до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років (відомості Єдиного державного реєстру судових рішень).

ОСОБА_2 та ОСОБА_9 уклали шлюб, який зареєстрований 07.02.2025 Департаментом «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради, актовий запис №19 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.02.2025, а.с. 57).

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 05.07.2024, серії НОМЕР_4 від 05.07.2024, а.с. 55-56).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (див. постанову Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №761/27222/10).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Аналіз норм ст. 185 СК України вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду. Вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку і підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Позивач ствердила, що понесла витрати на дитину в загальному розмірі 128 741 грн, які вона вважає додатковими в розумінні ст. 185 СК України, а саме:

1) витрати на заняття в спортивному клубі «Спорт Лайф» в розмірі 32 921 грн (на підтвердження витрат надано квитанції від 19.06.2022, від 15.03.2023, від 18.04.2024, від 21.06.2025, від 17.07.2025, а.с. 88);

2) витрати на лікувальну фізкультуру (заняття з шрот-терапії) в розмірі 3 000 грн (на підтвердження витрат надано фіскальний чек від 22.01.2026, а.с. 88а);

3) витрати на туристичні послуги (поїздка до моря) в розмірі 17 080 грн, виходячи з із загальної вартості послуг на 3 (трьох) осіб в розмірі 51 241 грн (на підтвердження витрат надано платіжні інструкції від 31.03.2025, від 16.06.2025, квитанцію від 16.06.2025, а.с. 89-90);

4) витрати на уроки грі на гітарі в розмірі 21 320 грн (на підтвердження витрат надано платіжні інструкції від 01.07.2024, від 02.08.2024, від 03.09.2024, від 03.10.2024, від 04.01.2025, від 04.01.2025, від 10.02.2025, від 05.03.2025, від 06.04.2025, від 11.05.2025, від 09.06.2025, від 04.08.2025, а.с. 91-103);

5) витрати на репетитора в розмірі 54 420 грн (на підтвердження витрат надано довідку від 27.01.2026, а.с. 104).

Позивач заявила до стягнення 50 % цих витрат, а саме - 64 370 грн. (128 741 грн х 50 %).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги лише в частині витрат на лікувальну фізкультуру (заняття з шрот-терапії).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

У цивільних справах суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Реалізувавши стандарт більшої переконливості в оцінці обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що всі означені позивачем витрати, окрім витрат на репетитора, є такими, що були фактично понесені нею. Однак, не всі вони, на переконання суду, є додатковими витратами в розумінні закону (ст. 185 СК України).

Суд погоджується лише з витратами на лікувальну фізкультуру (2). Зі всіма іншими витратами суд не погоджується. При цьому суд висловлює такі міркування.

Витрати на заняття в спортивному клубі «Спорт Лайф» (1) та витрати на туристичні послуги (3) є по своїй суті витратами на оздоровлення дитини. Суд зауважує, що такі витрати можуть відноситися до додаткових витрат в розумінні ст.185 СК України. Однак, сторона позивача повинна довести, що дитина потребувала оздоровлення та/або відпочинку, надавши достатні докази на підтвердження цих обставин. Такими доказами можуть бути, наприклад, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на оздоровлення (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). В даному випадку позивач зазначених обставин не довела. Саме лише посилання на те, що дитина потребувала таких витрат, не є достатнім обгрунтуванням.

Витрати на лікувальну фізкультуру (2) також по своїй суті є витратами на лікування (оздоровлення) дитини. Однак, факт понесення таких витрат та їх необхідність підтверджені документально (довідка та направлення лікаря, а.с. 9, акт надання послуг №1 від 22.01.2026, фіскальний чек від 22.01.2026, а.с. 11). Представник відповідача визнала позовні вимоги в цій частині.

Витрати на уроки грі на гітарі (4) та витрати на репетитора (5) не зумовлені тими особливими обставинами, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Більше того, обставина понесення витрат на репетитора не є доведеною (ч. 1 ст. 81 ЦПК). Позивач не надала платіжного документа на підтвердження оплати грошових коштів (наприклад, квитанція, платіжна інструкція, фіскальний чек тощо). Суд відхиляє як доказ довідку від 27.01.2026 (а.с. 104).

В постанові від 29.04.2022 у справі №761/27222/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що підготовка до ЗНО, заняття з репетитором для підготовки до вступу до вищого навчального закладу, придбання посібників, не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України.

Суд також констатує, що понесення всіх заявлених до стягнення витрат є добровільним волевиявленням позивача. Нею не доведено погодження з відповідачем необхідності понесення таких витрат, як і їх розміру. Тільки, якщо в контексті витрат на лікувальну фізкультуру факт неузгодження відповідних витрат з відповідачем не має вирішального значення (згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини), то в аспекті інших заявлених до стягнення витрат цей факт має вагоме значення.

Судом враховано також обставину присудження з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання (такий обов`язок у нього існував в період здійснення спірних витрат) та обставину наявності у нього обов`язку утримувати 2 (двох) малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Отже, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат в розмірі 1 500 грн (50 % витрат на лікувальну фізкультуру в загальному розмірі 3 000 грн) слід задовольнити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, обставину визнання відповідачем задоволених позовних вимог керуючись ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (2,3 %) в розмірі 15,31 грн (3 328 грн х 0,4 х 2,3 % х 50 %).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в розмірі 1 500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 15,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне рішення суду складено - 30.04.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін