Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №520/2096/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 р. № 520/2096/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (відповідач 1), Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласний центр онкології» (Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденого функціонування особи №10087/25/334/В), а також визнати протиправним та скасувати Рішення №765/25/6 від 30.10.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи при ДУ УДНДІМСПІ МОЗ України (Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами скарги на рішення експертної команди №765/25/6/ВП).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, по-перше, приймаючи рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025, відповідач 1, в порушення вимог п.п. 5 п. 8 та п. 12 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338, не залучив необхідних профільних лікарів для надання оцінки щодо наявного у позивача захворювання як «розсіяний склероз». По-друге, позивач вважає, що приймаючи рішення №765/25/6 від 30.10.2025, відповідач 2 діяв не у спосіб визначений чинним законодавством, яке поширюється на спірні правовідносини, оскільки воно прийнято заочно, без участі скаржника та без направлення ОСОБА_1 на проходження повного медичного обстеження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року відкрито спрощене провадження по справі № 520/2096/26 в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, вказаною ухвалою суду на відповідачів було покладено обов`язок, у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи, а також документи, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

20.02.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого він просив суд відмовити у задоволені адміністративного позову з тих підстав, що відповідач 1 діяв відповідно до вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласний центр онкології» було прийнято з тих підстав, що у ОСОБА_1 відсутня одночасно наявність таких обов`язкових умов для визнання його особи з інвалідністю, оскільки він не має обмежень критеріїв життєдіяльності, одночасна наявність яких передбачена п. 8 розділу: Критерії визнання особи з інвалідністю Постанови №1338 від 15.11.2024 року.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, відповідного до якого відповідач 2 заперечив проти адміністративного позову та зазначив, що під час розгляду скарги позивача на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» від 21.04.2025 року за № 10087/25/334/В, згідно з якого ОСОБА_1 не встановлено ІІ групу інвалідності та ретельного вивчення медико-експертної справи, експертна команда в своїй роботі керувалася постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 «Про покладення прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»; наказом МОЗ України від 10.12.2024 року № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи».

Відповідач 2 зазначив, що після аналізу медико-експертної справи ОСОБА_1 , дійшов висновку, що ступені функціональних порушень органів та систем, які зазначені у діагнозі позивача та, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначеності інвалідності, згідно з чинним законодавством. Відповідач 2 зауважив на тому, що спірний акт індивідуальної дії, яким було підтверджене рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 щодо ОСОБА_1 у контексті ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема, відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022, є законним та обґрунтованим.

Щодо посилання позивача на те, що його не було запрошено взяти участь у розгляді скарги, відповідач 2 звернув увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 не висловлював свого наміру бути присутнім при розгляді його скарги.

Окрему увагу суду, відповідач 2 звернув на практику ВСУ, яка викладена у відзиві на адміністративний позов та зазначив, що суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановленні інвалідності. Вирішенні питання щодо визначенні міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є диск едиційними повноваженнями відповідних МСЕК і суд не вправі перебирати на себе ці функції.

05.05.2026 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду із додатковими письмовими поясненнями, відповідно до яких зауважив на тому, що оцінювання його стану здоров`я було проведено формально і тривало лише 13 хвилин. Під час огляду йому ставилися питання, які не мають на думку позивача, стосунку для оцінки його стану здоров`я. Підприємство, де працював позивач офіційно підтвердило неможливість підбору легшої праці за станом здоров`я. Розгляд скарги відповідачем 2 було проведено заочно, без присутності ОСОБА_1 , що позбавило його права на прийняття участі та наданні пояснень.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.02.2024 ОСОБА_1 за рішенням МСЕК встановлено другу групу інвалідності, зі строком чергового перегляду 08.02.2025, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 307858.

На повторному перегляді 21.04.2025 року, Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» прийнято рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласний центр онкології» (Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи №10087/25/334/В) про зняття групи інвалідності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10087/25/334/В від 21.04.2025 року, ОСОБА_1 30.04.2025 року звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” зі скаргою, відповідно до якої висловив свою незгоду з висновками експертної команди та зазначив, що має повний діагноз: Основний СІ 1.8 Ураження носоглотки, що виходять за межі однієї і більш вищезгаданих локацій, рак носоглотки сТЗМІМО, III ст. Пройшов курси променевої та хімічної терапії з серпня 2022 року по лютий 2023 року в КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради (копія висновку онколога на 1 арк. додається). 2 групу інвалідності загального захворювання було встановлено вперше з 07.12.2022 по 31.12.2023. А з 01.01.2024 по 28.02.2025 було продовжено 2 групу інвалідності в м. Харків.

Звернув увагу на те, що хіміопроменева терапія спричинила негативний вплив на стан його здоров`я, в тому числі: втрата третину ваги, лікування грибка ротової порожнини впродовж 2 років, труднощі з диханням і ковтанням, погіршення зору, підвищення чутливість поверхні голови та шиї, оніміння лівої сторони обличчя, наявність лимфовузол на шиї зліва, скарги на слабкість, захитування, іноді втрати свідомості, поганої пам`яті (забуваю або плутаю події та дати), наявність захворювання - розсіяний склероз та хронічної гіпертонії.

В поданій скарзі, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що оцінювання відбулося 21.04.2025, на якому експертна команда за 15 хвилин «ретельно вивчила» його документи та своїм рішенням зняла інвалідність. Вважає, що таке рішення винесено упереджено, без врахування реального стану його здоров`я і наявності інших захворювань, та необ`єктивної оцінки ступеня обмеження критеріїв життєдіяльності внаслідок лікування раку. Експертна команда взяла до уваги лише стан ремісії онкозахворювання (ремісія триває лише кілька останніх місяців), мотивуючи тим, що в них виключно онкологічна експертна команда і розгляд інших захворювань не належить до їх компетенції. Витяг отримано 22.04.2025.

Також, ОСОБА_1 послався на те, що йому не було запропоновано пройти додаткові обстеження і розгляд справи не було зупинено та додатково зауважив на тому, що експертна команда відмовилася розглядати Консультативний висновок з ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології ім. П.В.Волошина НАМН України» від 26.02.2025 року, який був долучений лікуючим лікарем-онкологом до електронної справи.

За наслідком заочного розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.04.2025 року, Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” було прийнято рішення №765/25/6 від 30.10.2025, яке оформлене у вигляді Витягу про відповідність рішення попередньої експертної команди про зняття групи інвалідності вимогам Постанови КМУ № 1338.

Як встановлено судом з витягу 765/25/6/ВП (дата прийняття рішення 30.10.2025 року, номер рішення 765/25/6) експертною командою було зафіксовано, що пацієнт перебував на обліку з діагнозом рак носоглотки сТ3ЖМ0, III стадія, після курсів хіміопроменевої терапії у 2022-2023 рр.. За наявними медичними документами лікування проведено у повному обсязі, онкопроцес проліковано радикально, стан стабільний, клінічних або інструментальних ознак рецидиву чи метастазування не виявлено. У виписках і консультативних висновках за 2024-2025 роки наявні скарги астеноневротичного характеру, зниження толерантності до фізичних навантажень, епізодичні запаморочення, але об`єктивних даних про стійкі порушення функцій організму, що призводять до помірного або вираженого ступеня обмеження життєдіяльності (п.11-12 Критеріїв, затв. Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 р.), не виявлено. Розсіяний склероз згадується у матеріалах справи, однак документально не підтверджено прогресуючого перебігу, частоти загострень або наявності вираженого неврологічного дефіциту. Консультативні висновки неврологічного профілю не містять показів до стійкої втрати функцій самообслуговування чи пересування. Враховуючи клінічну ремісію основного онкологічного процесу, відсутність стійких функціональних розладів, що зумовлюють помірний чи виражений ступінь обмеження життєдіяльності, та відсутність документально підтвердженого прогресування супутньої неврологічної патології, експертна команда Центру робить висновок про обґрунтоване зняття інвалідності.(а.с. 106).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі; дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, предметом судового контролю у цій справі є перевірка дотримання відповідачами порядку ухвалення оскаржуваних рішень.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

На підставі частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону №2073-IX та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2015 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзацах 4, 8 частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 "Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Втім, з 01.01.2025 в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" встановлено, що з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи: встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі- Положення), затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Порядок), затвердженого цією постановою. Перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно з пунктом 6 Положення, оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Так, пунктом 3 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, передбачено, передбачено, що направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 8 Порядку, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Абзацом 2 пункту 12 Порядку передбачено, що особа, щодо якої проводиться оцінювання, зобов`язана бути присутньою на засіданні експертної команди (крім заочного розгляду справи) незалежно від присутності уповноваженого представника.

Так, відповідно до вимог п. 14 Порядку, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про яку оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, розгляд справ здійснюється із застосуванням паперового документообігу з урахуванням таких особливостей:

направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ;

направлення на оцінювання власноручно підписується лікарем, який направив на оцінювання, та скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), в якому працює такий лікар;

протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди власноручно підписуються усіма членами експертної команди та скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності), на базі якого функціонує відповідна експертна команда;

рішення експертної команди та зазначені документи підлягають внесенню до електронної системи не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після появи технічної можливості.

Як вбачається з приписів пункту 17 Порядку, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):

лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”;

Відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання.

Після проведення оцінювання повсякденного функціонування особи повторне направлення з метою встановлення (продовження) інвалідності або втрати працездатності особи може здійснюватися в разі зміни стану здоров`я і працездатності особи, що впливають на життєдіяльність, або настання строку повторного оцінювання.

Процедура проведення оцінювання урегульована положеннями пунктів 28-39 Порядку. Так, пунктом 29 Порядку передбачено, що розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.

Як встановлено судом з п. 12 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 10087/25/334/В від 21.04.2025, дата видачі направлення на оцінювання особи є 03.03.2025 року, в той час як фактично розгляд справи відбувся 21.04.2025 року, тобто з порушенням 30-денного терміну визначеного п. 29 Порядку.

Будь-яких пояснень, щодо даних обставин відповідачем 1 не зазначено, які і не надано доказів на підтвердження існування надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи ОСОБА_1 в установлені Порядком строки.

Абзацом 6 пункту 29 Порядку передбачено, що рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Відповідно до вимог пункту 37 Порядку, протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: форма проведення розгляду; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; спосіб участі кожної особи в розгляді; думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; інша інформація, визначена МОЗ.

Проаналізувавши вищевказані пункти Порядку, можна дійти висновку, що процес ухвалення рішення експертною командою передбачає чітку та структуровану процедуру, спрямовану на забезпечення об`єктивності, прозорості й точності. Усі результати оцінювання, включно з висновками й ухваленими рішеннями, заносяться до протоколу розгляду експертною командою обов`язковість складання якого передбачена Порядком.

Згідно з частинами1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що особливість зазначеного розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень, до якого звернено позовом, переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року витребувано від відповідача 1 належним чином засвідчену копію протоколу засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, на підставі якого було прийняте рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог діючої норми права та ст. 9 КАС України, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведені перед судом їх переконливості належить до основних засад судочинства та полягає у процесі доведення сторонами перед судом своєї правової позиції у справі. Змагальність реалізується, зокрема, через доказування, тобто підтвердження сторонами обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх, зокрема, заперечень.

Однак, відповідачем 1 в супереч вимог процесуального законодавства не надано протоколу розгляду справи експертної команди, складеного на виконання вимог п. 37 Порядку, який підтвердив би правомірність прийнятого ним рішення, затвердженого підписами всіх учасників команди, що забезпечує юридичну силу документа та підтвердив би свою чергу обґрунтованість та вмотивованість прийнятого відповідачем 1 рішення щодо позивача.

З пунктом 40 Порядку вбачається, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства. У разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.

Якщо експертна команда прийняла рішення про відсутність підстав для продовження строку тимчасової непрацездатності, дата завершення тимчасової непрацездатності вважається датою проведення оцінювання (абз. 2 ст. 41 Порядку).

Процедура оскарження результатів оцінювання визначена пунктами 57-71 Порядку.

Так, відповідно до пункту 57 Порядку, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” в строки, визначені вимогами Порядку.

Межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (п. 59 Порядку).

Відповідно до вимог пункту 67 Порядку, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Критерії).

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Проте, як вбачається судом з п. 17.1.7. Витягу з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи №10087/25/334/В від 21.04.2025 року, яке перевірялося відповідачем 2 під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.04.2025 року, основним діагнозом, за яким особу було направлено на оцінювання відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я» було С11.8 – злоякісне ураження носової частини глотки, що охоплює кілька суміжних локацій з наявними іншими супутніми діагнозами F40.8, F07.8, G35-розсіяний склероз.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд враховує позицію відповідача 2, що основний діагноз позивача підпадає під захворювання, яке передбачено в пункті 4 Критерії Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, однак, в п.17.1.7. «Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 Класифікатор хвороб та споріднених проблем здоров`я» витягу з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи №10087/25/334/В від 21.04.2025 року, вказані і інші супутні діагнози, які не вказані у вказаному Критерії. Оцінки даним обставинам відповідачем 2 не надано. Вказане, на думку суду, дає підстави стверджувати про порушення відповідачем 2 процедури проведення перевірки рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи №10087/25/334/В від 21.04.2025 року з обранням заочної форми у супереч вимог Порядку та встановлених Критеріїв.

Також, суд звертає увагу відповідача 2 на те, що обрання заочної форми не звільняє контролюючий орган від обов`язку забезпечити високий стандарт доказування при перевірці рішень нижчестоящих комісій про скасування раніше встановленого статусу особи з інвалідністю. Заочна процедура перевірки є правомірною лише у тому разі, якщо вона ґрунтується на всебічному аналізі наявних медичних даних.

Додатково суд зауважує на тому, що забезпечення права особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної команди є дотримання принципу гласності прийняття рішень, який суб`єкт владних повноважень мав би застосувати в даному спірному випадку, оскільки прийняте ним рішення має несприятливі наслідки для ОСОБА_1 .

Судовим розглядом встановлено, що огляд позивача відповідачем 2 відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження, та проведення необхідних досліджень.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про дату засідання експертної команди, з метою перевірки обґрунтованості доводів скарги ОСОБА_1 від 30.04.2025 року та рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласний центр онкології».

Пунктом 68 Порядку передбачено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Відповідно до п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема, надає організаційно-методичне консультування експертним командам; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а й інші надані особою документи.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з`явитися до відповідача 2 для проведення обстеження та оцінки стану здоров`я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення. Натомість відповідачем 2 не подано жодних доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано доказів неприбуття позивача до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Таким чином, порушення відповідачем 2 вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 21.04.2025 року, не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення №10087/25/334/В від 21.04.2025 та надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами експертної комісії.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що переглядаючи рішення експертної комісії в порядку здійснення контролю, відповідач 2 діяв без дотримання балансу між суспільним інтересом та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами приймалися оскаржувані рішення з порушенням процедури проведення перевірки та без належного дотримання вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, а відтак вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, частина 2 КАС України закріплює загальні критерії для оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені в практиці Європейських країн. Так, прийняття обґрунтованого рішення свідчить про те, що воно має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення для конкретної ситуації. Задля чого, суб`єкт владних повноважень мав ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті, зокрема, оскаржуваного рішення.

Таким критеріям, з огляду на наведене, оскаржувані рішення в повній мірі не відповідають.

Приписами ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, беручи до уваги всі докази, що містяться у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат підлягає відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (відповідач 1), Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування №10087/25/334/В від 21.04.2025 Експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Обласний центр онкології» .

Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №765/25/6 від 30.10.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (61070, м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, код ЄДРПОУ 40929168) сплачений судовий збір в розмірі 532,50 грн (п`ятсот тридцять дві грн 50 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, ЄДРПОУ 03191673) сплачений судовий збір в розмірі 532,50 грн (п`ятсот тридцять дві грн 50 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга Горшкова